Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Для вивчення напам’ять. 1. Омар Хайям (1-2 рубаї за вибором учня)





1. Омар Хайям (1-2 рубаї за вибором учня).

 

К-ть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1. Вступ
1.   Людина та її духовний світ у розмаїтті його виявів – головний об’єкт зображення творів зарубіжної літератури.   Учень: пояснює, як художня література може впливати на формування шкали життєвих цінностей людини; наводить приклади художніх текстів, із яких дізнався про роль художньої літератури у формуванні життєвих пріоритетів людини; обґрунтовує особистий вибір літературних героїв для наслідування або не наслідування.
2. Людина та її світ у героїчних епосах
2.   Гомер. “Іліада” (фрагменти): Заспів, “Щит Ахілла”. Гомер – легендарний основоположник євро­пейської літератури. “Іліада” – героїчний епос, енциклопедія життя давніх греків, її міфологічна та історична основа. Учень: пояснює, чому Гомер вважається легендарним основоположником євро­пейської літератури; розказує, що міфологічною основою “Іліади” є троянський цикл міфів, а історичною – реальна війна під Троєю (ХІІІ ст. до н.е.); переказує близько до тексту уривок “Щит Ахілла”, знаходить там подробиці життя і побуту давніх греків.
3.   “Пісня про Ролáнда”– французький героїчний епос. Історична правда (похід Карла Великого 778 р. за Піренеї) та вигадка в поемі. Боротьба проти іноземців та іновірців за бать­ківщину – провідна тема поеми. Роланд – голов­ний герой епосу. Карл як ідеал державної мудрості. Зрадник Ганелон – антипод Карла і Роланда. Спів­звучність “Пісні про Роланда” героїчним епосам інших народів світу. Учень: визначає “Пісню про Роланда” як французький середньовічний героїчний епос; розрізняє історичну правду та вигадку в поемі; характеризує: а) Роланда як голов­ного героя епосу; б) Карла як ідеалізованого героя, символ державної мудрості; в) зрадника Ганелона як антипода Карла і Роланда; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в епосі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття героїчний епос
3. Духовне багатство людини у світовій ліриці
4.   Лі Бо (701-762). “Входжу в річку...”, “Журба на яшмових східцях”. Вишуканість, тонкий ліризм і довершена поетична техніка творів “вулкана поезії”, китайця Лі Бо. Свіжість і несподіваність поетичних асоціацій у вірші “Входжу в річку...”. Відтворення найтонших порухів жіночої душі (“Журба на яшмових східцях”).     Ду Фу (712-770). “При місяці згадую брата”, “Пісня про хліб і шовк”, “Повертаються дикі гуси”. Проблематика лірики Ду Фу (молодшого товариша Лі Бо). Засудження війни (“При місяці згадую брата”). Поетизація мирної праці (“Пісня про хліб і шовк”). Мотив ностальгії за батьківщиною (“Повертаються дикі гуси”). Учень: називає провідні мотиви творів: а) Лі Бо: туга за далеким товаришем як традиційний мотив китайської поезії (“Входжу в річку...”); відтворення елегійного настрою героїні вірша “Журба на яшмових східцях”; б) Ду Фу: засудження війни (“При місяці згадую брата”); поетизація мирної праці у вірші “Пісня про хліб і шовк”, його асоціативний зв’язок із біблійною метафорою “перекуємо мечі на рала”; мотив ностальгії за батьківщиною (“Повертаються дикі гуси”); пояснює, чому творчість Лі Бо і Ду Фу вважається вершиною світової лірики: в ній напрочуд досконало, одним-двома штрихами відтворено психологію, найтонші переживання людини, реалізовано провідний принцип китайської поезії “сенс не вичерпується написаним ”; виразно читає й аналізує вірші (за власним вибором).
5.   Омар Хайям (бл. 1048 – після 1122). Рубаї. Людина та її духовний світ у рубаї Омара Хайяма. Життєва мудрість у віршах “царя філософів Заходу і Сходу”. Провідні мотиви його творчості: заклик до морального вдосконалення людини, оспівування життя, кохання, жінки, природи. Алегорична багатозначність образів його рубаї. Учень: знаходить в текстах рубаї приклади моральної проблематики (“шукай душі живої”; “боюсь неправедно прожити на землі” і т.п.) та інші провідні мотиви; наводить приклади алегоричної багатозначності образів (наприклад, троянди і солов’я): “Троянда вранішня ошатністю своєю чарує солов’я, співця свого”; виразно читає напам’ять й аналізує рубаї. ТЛ Дає визначення поняття рубаї
6.   Франческо Петрарка (1304–1374). Із “Книги пісень”: “Благословенні місяць, день і рік...”, “Як не любов, то що ж це бути може...”, “Щасливі квіти й благовісні трави”, “Де погляд ніжний, де чарівний вид...”, “Ні зоряних небес мандрівні хори...” Учень: пояснює, чому видатного італійського поета Петрарку вважають гуманістом (центром його творчості є людина, її почуття, внутрішній світ); називає провідні мотиви “Книги пісень”: оспівування багатства людської душі, краси і щирості людських почуттів, кохання до Лаури; виразно читає та аналізує сонет (за власним вибором).
4. Комедія як засіб виправлення людських вад
7.   Мольєр (1622–1673). “Міщанин-шляхтич”. Комедія Мольєра “Міщанин-шляхтич”, її пробле­матика та художні особливості. Висміювання безпід­ставних претензій буржуа Журдена на аристокра­тизм, інтелігентність і освіченість. або: Микола Гоголь(1809–1852). “Ревізор”. Висміювання в комедії М.Гоголя людських вад і суспільних негараздів. Учень: відзначає, що в “Міщанині-шляхтичі” реалізована важлива настанова комедії – прагнення виховати глядача; знаходитьзасоби створення смішного в комедії М.Гоголя; висловлює особисте ставлення до проблем комедії, аргументуючи свою точку зору цитатами з тексту.
5. Людина в пошуках гаданих і справжніх скарбів
8.   Едгар Аллан По (1809–1849). “Золотий жук”. Едгар По – американський письменник, основоположник детективної літератури. Сюжетотворча роль розкриття загадки в новелі “Золотий жук”. Інтригуючий сюжет і напруженість оповіді як ознаки детективу. Учень: пояснює, чому По називають основоположником детективної літератури; знаходить елементи детективу в новелі “Золотий жук” (мотив розкриття загадки, інтригуючий сюжет і напруженість оповіді); переказує новелу близько до тексту.
9.   Роберт Луїс Стівенсон (1850-1894). “Острів скарбів”. Романтика подорожей і пригод у романі “Острів скарбів”. Уславлення сміливості, винахідливості, порядності (Джим Хокінс і його товариші). Засудження жаги до збагачення, зрадливості, підступності (пірат Сільвер і його поплічники). Учень: переказує близько до тексту роман “Острів скарбів”; порівнює його з романом Ж.Верна “П’ятнадцятирічний капітан” (6 клас): спільний мотив небезпечної подорожі, напруги інтелектуальних, душевних і фізичних сил як необхідної передумови перемоги; образи юнаків Діка Сенда – Джима Хокінса і т.д.).
6. Краса врятує світ, якщо світ врятує красу
    Рей Дýглас Бредбері (нар. 1920). “Усмішка”. Зневіра автора в майбутньому технократичної ци­вілізації. Знищення природи, цивілізації і культури як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу. Трагічний оптимізм письменника. Несподіваний фінал як формальна ознака новели. Учень: переказує близько до тексту зміст новели “Усмішка”; пояснює сенс назви твору; тлумачить символічне значення фіналу “Усмішки” (дитина й ранок – символи Майбутнього) як втілення трагічний оптимізму Бредбері; пояснює, в чому полягає несподіваність фіналу твору (в руці Тома опинилася саме усмішка Джоконди – найвідоміший фрагмент картини Леонардо да Вінчі).
    Вільям Вордсворт(1770-1850). “До прекрасного” Уславлення в сонеті “До прекрасного” величезної сили “святого мистецтва”. Вірш Вордсворта як гімн художній творчості, обожнення Мистецтва, здатного “дарувати благодать” людині й людству. Учень: виразно читає та аналізує сонет “До прекрасного”; визначає його провідну думку: Мистецтво “в пензлі чи пері” увічнює життя людини й природи, бо спроможне “вирвать мить із плину часу і в ній божисту вічність передать”.
7. Підсумок
    Узагальнення та систематизація вивченого протя­гом року матеріалу Учень: називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів.
         

 

9 клас

(35 год.; 1 год./тижд.; тематична атестація – 4 год.; резервний час – 4 год.)

 

Date: 2015-08-24; view: 555; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию