Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Для вивчення напам’ять. 1. Вірш про природу (за вибором учня)





1. Вірш про природу (за вибором учня).

2. Р.Бернс. “Чесна бідність”.

 

К-ть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1. Вступ
1.   Література і фольклор – скарбниця духовних багатств люд­ства. Фольклор – усна народна творчість. Прислів’я та приказки – малі жанри фольклору, джерело народної мудрості. Учень: називає перелік літературних творів, які вивчатимуться протягом навчального року; обґрунтовує сенс вислову “література і фольклор – скарбниця духовних багатств люд­ства”; наводить приклади декількох прислів’їв та приказок різних народів світу; розпізнає, пояснює і порівнюєпрямий і переносний сенс вивчених прислів’їв і приказок; Теорія літератури (ТЛ) Називає малі жанри фольклору: прислів’я, приказки.
2. Народна казка
2.   Казка як жанр фольклору. Зображення в ній життя, поглядів і характеру народів, мрій, бажань і сподівань її творців. Боротьба добра зі злом – головний конфлікт народної казки. Реальне та фантастичне в ній. Казка про тварин – один із найдавніших різно­видів казки. Брати Грімм.“Пані Метелиця” Брати Грімм – відомі збирачі німецьких народних казок. Точність фіксації, дбайливе ставлення до оригіналу. Уславлення любові до праці та інших людських чеснот у казці “Пані Метелиця”. Учень: переказує зміст казки “Пані Метелиця”; висловлює судження про повчально-виховний характер народної казки; визначає головний конфлікт народної казки (боротьба добра зі злом); дає оцінку персонажам казки з огляду на їхні вчинки та моральні якості; виразно читає (в т.ч. “в особах”); пояснює, чому братів Грімм називають збирачами, а не авторами казок; перелічує назви 2-3 найвідоміших казок, записаних братами Грімм (“Хоробрий кравчик”, “Гензель і Гретель” та ін.); розкриває своєрідність конфлікту казки “Пані Метелиця”: різне ставлення її героїв до праці та інших людських цінностей і чеснот: поваги до старших, поцінування не лише матеріальних (дочка), а передовсім духовних і моральних цінностей (пасербиця); дає оцінку людським якостям персонажів казки з огляду на їхні вчинки, ставлення до роботи, інших людей і т.п. ТЛ Наводить прикладитипової будови казки: зачин, кінцівка, повтори (часто – трикратні) тощо; дає визначення понять оригінал і переклад, народна казка, “мандрівний сюжет”.
3. Літературна казка
3.   Шарль Перро(1628–1703). “Попелюшка, або Соболевий черевичок” Перро як основоположник європейської літературної казки. Збірка “Казки моєї матінки Гус­ки, або Історії минулих часів із повчаннями” та її найпопулярніші сюжети. “Попелюшка”. Поетизація працьовитості та скром­ності, ідея винагороди за людські чесноти та страж­дання, віра в перемогу добра над злом. Учень: пояснює, що Шарль Перро є основоположником європейської літературної казки; називає найпопулярніші казки зі збірки Ш.Перро “Казки моєї матінки Гус­ки, або Історії минулих часів із повчаннями”, а саме: “Червона шапочка”, “Кіт у чоботах”, “Хлопчик, мов мізинчик”, “Спляча красу­ня”, “Синя борода” та ін.; називає причини популярності сюжету про Попелюшку в світовій культурі (у казці є мотиви і проблеми, які були, є і завжди будуть актуальними як для окремої людини, так і для усього людства: незаслужені страждання і несправедливість; повага до працелюбства як високої людської чесноти; винагорода Попелюшки за її важку працю і моральні якості); складає план характеристики головної героїні і підбирає у тексті приклади до розкриття пунктів цього плану; характеризує Попелюшку; відрізняє твір Шарля Перро від його пізніших інтерпретацій (братів Грімм, різних кіно- і мультиплікаційних версій тощо).
4.   Ганс Хрістіан Андерсен(1805–1875). “Снігова королева” Поєднання побутовості і фантастики у казках Андерсена. Перемога щирих людських стосунків над багатствами Снігової королеви. Авторська оцінка героїв твору.   Учень: перелічує назви та персонажів найвідоміших казок Андерсена: “Принцеса на горошині”, “Дюймовочка”, “Стійкий олов’яний солдатик”, “Гидке каченя”, “Нове вбрання короля” та ін.; сприймає великий за обсягом текст цілісно; переказує зміст казки “Снігова Королева” (в т.ч. від імені однієї з її дійових осіб); називає особливості будови тексту; пояснює роль у будові казки антитези (протиставлення): дружба – влада, щирі людські стосунки – угода між Каєм і Сніговою Королевою; гаряче серце Герди (добро) – крижаний поцілунок Снігової Королеви і крижане серце Кая (зло) тощо. ТЛ Дає визначення поняття антитеза, наводять приклади антитези з казки “Снігова королева”.
5.   Самуїл Маршак(1887–1964). “Дванадцять місяців” Казкові мотиви у п’єсі. Протиставлення образів пасербиці – з одного боку та мачухи і її рідної доч­ки – з другого як втілення конфлікту добра та зла. Підлабузництво підлеглих та необмежена влада – головні причини спотворення характеру принцеси. Особливості драматичного твору. Діалог як засіб розкриття змісту та ідеї п’єси. Учень: переказує зміст п’єси-казки Маршака “Дванадцять місяців”; сприймає великий за обсягом текст цілісно; виділяє казкові мотиви: “мандрівний” сюжет – протиставлення рідної дочки й пасербиці; чарівний предмет (перстень); чарівні помічники (дванадцять місяців); чарівні перетворення (баби та її дочки на собак) і події (фантастично швидка зміна пір року) тощо у п’єсі і робить висновок, що одним із джерел твору є народна казка; пояснює роль протиставлення образів (з одного боку – пасербиці, з другого – баби та її доч­ки) як втілення головного конфлікту п’єси – протистояння добра та зла; пояснює, що підлабузництво підлеглих та необмежена влада – головні причини спотворення характеру Королеви. ТЛ Дає визначення поняття драматичний твір.
4. Література і світ природи
6.   Джозеф Редьярд Кіплінг (1865-1936). “Мауглі” Історія Мауглі, вихованця джунглів. Основні пер­сонажі казки та їх характеристика. Головний закон джунглів і світ людей. Учень: переказує зміст казки “Мауглі”, історію вихованця джунглів Мауглі; сприймає великий за обсягом текст цілісно; відтворює події казки в хронологічній послідовності; пояснює відмінність художнього світу казки від реального світу (реальні діти-“мауглі” втрачають здатність до спілкування з людьми); розмірковує над сенсом протиставлення світу джунглів і світу людей; наводить приклади відповідності світу звірів і світу людей; характеризує основних персонажів казки і висловлює своє ставлення до них; відрізняє твір Р.Кіплінга від його пізніших інтерпретацій (в т.ч. різних кіно- і мультиплікаційних версій).
7.   Алкман (VII ст. до н.е.). “Сплять усі верховини гірські...” Йоганн Вольфганг Гете(1749–1832).“Нічна пісня мандрівника” Михайло Лермонтов(1814-1841). Із Гете (“Горные вершины...”) [1] Зображення природи різними поетами: спільне та відмінне в описах. Взаємозв’язок стану людської душі та опису природи. “Олюднення” природи у віршах. Учень: аналізує вірш Алкмана як один із перших у світовій літературі поетичних пейзажів, що навіюють читачеві певний настрій: відчуття душевного спокою, умиротворення; аналізує вірш Гете як суголосний поезії Алкмана, знаходить спільні риси в двох творах (образи гірських вершин, сонних птахів, створення настою спокою); порівнює переспів Лермонтовим вірша Гете: навіювання душевного спокою, спільні художні образи (гірські вершини, поснуле птаство і т.д.); виразно читає поезії, намагаючись відтворити інтонацією їхній настрій; порівнює відомості про пейзаж, отримані на уроках музичного та образотворчого мистецтва і зарубіжної літератури. ТЛ Наводить приклади використання епітетів у текстах поезій.
    Федір Тютчев (1803-1873). “Я знаю в прáосені пору...” Тонкий ліризм поезії Тютчева. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.   Учень: виразно читає і аналізує вірш, звертаючи увагу передовсім на красу “золотої осені”, гармонійну єдність природи і людини: завмирає природа і закінчує свою працю людина; знаходить у вірші епітети (марна борозна, блакить прозора) і пояснює їхню роль (створення переконливих, художньо досконалих образів: краса природи, гармонія природи і людини).  
    Мацуо Басьо (1644-1694). Хоку Одухотворення природи – характерна ознака японської культури. Природа як джерело натхнення, а її зображення – засіб вираження почуттів японців. Характерні ознаки хоку.   Учень: виразно читає тривірші (хоку) “На всохлу гілку...”, “Старий ставок...”, “Соловей на гілці...”, “Метелик літає...” та ін.; виділяє характерні ознаки хоку: постійну кількість рядків, стислість, увагу до деталі, “сезонну поетику /символіку/” (наприклад, весна – квітуча слива, сакура, туман; осінь – хризантема, крики гусей) тощо; обґрунтовує тезу про повагу до самобутності культури будь-якого народу як необхідну рису сучасної людини; ТЛ Дає визначення поняття хоку, називає його жанрові ознаки.
5. Світ дитинства й моральні цінності в літературі
8.   Роберт Бернс(1759-1796).“Чесна бідність” Уславлення у вірші справжніх людських чеснот. Віра у світове братерство – основна ідея твору. Анти­теза як основа його будови. Учень: виразно читає напам’ять вірш “Чесна бідність”; аналізуєвірш, звертаючи увагу на відображення у назві твору життєвих ідеалів поета, уславлення у вірші справжніх людських чеснот: духовності, шляхетності, честі, чесності, розуму та ін., на роль антитези (протиставлення) у втіленні головної думки твору, на особливу емоційну піднесеність твору (окличні й питальні речення); висловлює особисте ставлення до морально-етичних проблем, поставлених у вірші.
9.   Марк Твен (1835-1910).“Пригоди Тома Сойєра” Сонячний, радісно-бешкетливий світ дитинства в романі. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Цінності дитинства та їх доля в дорослому житті. Вплив світу дорослих на дитячі стосунки.   Учень: називає основні твори для дітей Марка Твена: “Пригоди Гекльберрі Фінна”, “Принц та злидар” та ін.; переказує зміст та знаходять автобіографічні мотиви повісті “Пригоди Тома Сойєра”; сприймає цілісно текст великого обсягу; висловлює судженняпро багатоплановість твору: з одного боку – радісно-бешкетливий світ дитинства з цінностями і забобонами, неприйнятними у дорослому житті, з другого – глибина морально-етичних проблем (готовність Тома Сойєра і Гека Фінна до самопожертви заради порятунку Мефа Потера і вдови Дуглас; необхідність переборювання домінування власних образ заради почуття близьких людей (поведінка Тома Сойєра та його друзів до, під час і після проведення заупокійної меси) тощо; висловлює судженняпро причини популярності повісті; характеризуєлітературних героїв на основі їхніх портретів, вчинків та переживань, ставлення до них інших персонажів; знаходитькомічне в тексті і пояснює його роль (характеристика персонажів); висловлює особисте ставлення до персонажів повісті, аргументуючи свою точку зору цитатами і прикладами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття повість.
6. Підсумок
    Узагальнення та систематизація вивченого протя­гом року матеріалу Учень: називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів; висловлює судження про роль світової художньої літератури як скарбниці духовних багатств людства.

 




Клас

(35 год.; 1 год./тижд.; 4 год. – тематична атестація; резервний час – 4 год.)

 







Date: 2015-08-24; view: 522; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию