Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






З історії України





 

Програмовий матеріал з історії України розпочинаємо темою «Давня історія України». Пропонуємо звернути увагу на такі проблеми:

1. Визначення первісного суспільства, його хронологічні рамки і періодизацію.

2. Життя, господарська діяльність, побут і вірування первісних людей.

3. Поселення первісних людей на території України.

4. Племена Трипільської культури та інші землеробсько-скотар­ські племена.

Розглядаючи ці питання, доцільно з‘ясувати історію розвитку людини (від людини умілої до людини розумної – «homo sapiens»), становлення людського суспільства (первісне стадо – рід – плем‘я), характер удосконалення техніки обробки каменю, знарядь праці в період нового кам‘яного віку, особливості материнської родової об­щини (матріархату), а потім батьківської родової общини (патріархату). Абітурієнту слід зрозуміти причини розкладу первіснообщинного суспільства: застосування металевих знарядь праці – можливість жити поза великими колективами – поява надлишків про­дуктів – розпад родових відносин й утворення окремих сімей – виникнення приватної власності – майнової соціальної нерівності – формування класів – виникнення держави – перехід до рабовласни­цького суспільства.

Особливості життя землеробських племен пропонуємо розгляну­ти на прикладі племен Трипільської культури, поселення яких були найпоширенішими на території України. Вивчаючи життя і побут людей цієї епохи, треба зосередити увагу на основних заняттях трипільців, з‘ясувати, які нові матеріали, крім дерева, каменю, кістки й глини, вони почали використовувати для виробництва знарядь праці та побутових речей, чому чоловіки відігравали провідну роль у виробництві. Важливо визначити історичне значення Трипільської культури для майбут­ньої історії Київської Русі.

Характеризуючи особливості життя східних слов‘ян у давнину, слід визначити, які три гілки слов‘ян були на території Євро­пи, кордони розселення східних, західних і південних слов‘ян у VI – VIII ст. Відповідь має включати такі пункти:

1. Розселення східних слов‘ян.

2. Заняття східних слов‘ян.

3. Суспільний лад слов‘ян.

4. Звичаї і вірування давніх слов‘ян.

5. Боротьба слов‘ян із зовнішніми ворогами.

Для глибокого усвідомлення теми важливо виділити головні заняття східних слов‘ян (підсічне землеробство, мисливство, рибальство, бортництво, ремесла), а також на боротьбу із завойов­никами (гуннами, аварами, готами, Візантією). Абітурієнт повинен усвідомлювати особливості суспільного ладу східних слов‘ян у порівнянні з іншими народами.

Теми, присвячені Київській Русі, доцільно вивчати за таким планом:

1. Передумови виникнення держави Київська Русь.

2. Становлення держави з центром у Києві. Перші київські князі.

3. Об'єднання київських і новгородських земель за часів князя Олега. Утворення держави Київська Русь.

4. Діяльність видатних київських князів.

5. Зовнішня політика Київської Русі.

6. Соціально-політичний устрій і господарське життя Київської держави.

7. Культура Київської Русі.

8. Політична роздрібненість Київської Русі та її наслідки.

9. Історичне значення Київської Русі в історії українського народу.

Розкриваючи зміст першого пункту плану, абітурієнту слід зосереди­ти увагу на головних чинниках виникнення Київської держави: піднесення економічного і господарського життя в Подніпров‘ї; зростання міст як центрів політичного життя, ремесла і торгівлі; розвиток суспільних відносин і зростання соціальних супереч­ностей; боротьба із зовнішніми ворогами.

Абітурієнт повинен вміти аргументовано пояснювати теорію «норманського» походження держави у східних слов‘ян.

Ознайомлюючись з матеріалами, присвяченими історії заснування Києва та походженню його назв, доцільно використати історичні джерела, зокрема «Повість минулих літ», додаткові публікації. Слід звернути увагу, що розповідь Нестора-літописця відображає реальні події кінця V – початку VI ст. н.е. За літописними джерелами і вис­новками українських істориків, засновник Києва і перший відомий нам київський князь Кий був визначною особою того часу. Він кня­зював у племені полян, ходив у далекі походи на Дунай і Волгу, під­тримував зв'язки з імператором Візантії. Вивчаючи боротьбу Київ­ської Русі із зовнішніми ворогами, треба звернути увагу на основні напрями зовнішньої політики Київської держави: відсіч кочівникам, боротьба з норманами, походи на Візантію; характеризувати істо­ричні образи київських князів Ігоря, Ольги, Святослава, Володими­ра, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, їх внутрішню та зовнішню політику.

Важливо засвоїти причини феодальної роздрібненості Русі-України: розвиток міст як політичних центрів удільних князівств, пере­творення їх на осередки ремесла і торгівлі; економічне і господарське піднесення уділів, панування натурального господарства, розвиток суспільних відносин і політична незалежність князівств від Києва. Абітурієнт повинен розуміти наслідки роздрібненості: між­усобні війни, розпад єдиної держави, загальне послаблення Київ­ської Русі перед початком монголо-татарської навали. У темі «Київська Русь» виділяють питання культури. Слід звернути увагу, що із запровадженням християнства в давній Русі поширився вплив культури Візантії, почали будувати храми, монастирі, відкривати школи. Писемність на Русі виникла ще до прийняття християнства. Радимо звернути увагу на розвиток ремесла, давньоруського живопису, архітектури, усної народної творчості.

На закінчення теми потрібно зробити висновки щодо історично­го значення Київської Русі: Київська Русь була однією з найбільших і наймогутніших дер­жав середньовічної Європи; Київська держава зуміла зупинити навалу кочівників на країни Південно-Східної і Західної Європи; традиції Київської Русі вплинули на подальший розвиток української державності, а також інших слов‘янських народів.

Під час вивчення проблеми роздрібненості Русі особливу увагу варто звернути на виникнення, розвиток і занепад Галицько-Волинської держави. Вона посилювалася за князів Романа та Данила, які, спираючись на підтримку міст, добилися вирішальних перемог над місцевим боярством та іноземними загарбниками і забезпечили єд­ність українських земель. Характеризуючи боротьбу Данила Галицького з Тевтонським орденом і монголо-татарами, треба обов‘язково виділити перемоги галицьких військ над хрестоносця­ми під Дорогочином і монголо-татарською ордою.

Тривалою і кровопролитною була боротьба народу України проти монголо-татарської навали. Розглядаючи це питання, слід звернути увагу на такі сюжети:

1. Боротьба Київської Русі з навалою Чінгісхана. Битва на Калці 1223 р.

2. Похід Хана Батия на Південно-Західну Русь.

3. Героїчна боротьба українського народу з монголо-татарськими загарбниками.

4. Влада Золотої Орди над українськими землями.

5. Історичне значення боротьби українського народу з монголо-татарською навалою.

Вивчення основних подій XIV – початку XVII ст. має велике значення для осмислення багатьох питань історії України. Головним з них є політичний і соціально-економічний розвиток україн­ських земель, що опинилися під владою Литви і Польщі, утворення українського козацтва і значення заснованої ним Запорозької Січі, селянсько-козацькі повстання кінця XVI – початку XVII ст.

Абітурієнт повинен знати особливості розвитку ремесла, торгівлі, сільського господарства в українських землях у зазначений період, з‘ясувати чинники поневолення селян і городян місцевими й іноземними визискувачами. Особливу увагу треба приділити історичним постатям К. Косинського, С. Наливайка, С. Кішки, П. Конашевича-Сагайдачного, І. Сулими та інших керівників козацько-селянських повстань.

Опрацьовуючи програмовий матеріал зазначеного періоду, слід звернути увагу на специфіку церковного життя кінця XVI – першої половини XVII ст. за допомогою такого плану:

1. Берестейська унія і розвиток церковного життя в Україні.

2. Громадська і церковна діяльність Й. Борецького та П. Могили.

3. Уніатська і православна церква в Україні.

4. Спроби церковного порозуміння.

5. Реформаційні рухи на українських землях.

Щоб скласти уявлення про епоху, слід звернутися до теми «Культура України в XVI – першій половині XVII ст.». Слід звернути увагу, що, незважаючи на іноземне гноблення, українська культура поступово збагачувалася і розвивалася. Певних успіхів досягла освіта, формуються наукові знання. Було відкрито Острозьку, Києво-Могилянську академії, досягнуто успіхів у літературі, архітектурі, музиці, мистецтві.

Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького – центральна тема в історії України. Під час її вивчення абітурієнт повинен усвідомити причини визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі, головні рушійні сили, що боролися за соціальне і національне визволення України (козаки, селяни, городяни, православне духовенство).

Аналізуючи хід історичних подій, зверніть увагу на історичну постать керівника Національно-визвольної війни Б. Хмельницького, скориставшись схемою: короткі біографічні дані, обрання Б. Хмельницького гетьманом Запорозького війська, Б. Хмельницький – видатний полководець XVII ст., еволюція поглядів Б. Хмельницького на боротьбу українського народу (від боротьби за відновлення козацьких привілеїв, проти свавілля польської шляхти до ідеї створення української держави), міжнародна діяльність Б. Хмельницького, Б. Хмельницький – людина, державний і політичний діяч, історична оцінка діяльності Б. Хмельницького.

На основі сучасних оцінок пояснити історичні події того часу, порівнюючи їх, наприклад, з Англійською революцією.

Дуже складна тема «Українські землі в другій половині XVII ст.». Роботу над нею доцільно почати з оцінки того, що відбулося після смерті Б. Хмельницького. Зокрема, дати розгорнуту характеристику діяльності нового гетьмана України І. Виговського, який прагнув добитися незалежності українських земель, відстояти права і вольності козацтва, скасовані російським урядом.

Доба, що розпочалася в українській історії після смерті Б. Хмель ницького, дістала назву Руїни. Однією з центральних постатей цієї епохи був гетьман П. Дорошенко. Потрібно проаналізувати суперечливі вияви в його діяльності. Щоб краще засвоїти матеріал, можна порівняти конкретні факти внутрішньої і зовнішньої політики І. Виговського і П. Дорошенка.

У другій половині XVII ст. українські землі опинилися в складних політичних і соціально-економічних умовах: боротьба за гетьманську владу між різними представниками української старшини, постійні вторгнення російських і польських військ. З важкого становища України скористалися турецькі і татарські завойовники, які розпочали тривалу війну проти українського народу.

Значну роль у боротьбі з турецько-татарською агресією відіграла Запорозька Січ, яку в цей час очолив кошовий отаман Іван Сірко, відомий своїм воєнним талантом і особистою мужністю. Готуючись до відповіді на це питання, слід дібрати яскраві факти бо­ротьби запорозьких козаків з ворогами (напади на турецькі міста-фортеці, засідки на турок і татар, які йшли з награбованою в Україні здобиччю, визволення людей із ворожого полону).

На матеріалі про господарське життя й політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст. треба показати своєрідність розвитку окремих регіонів держави, піднесення ремесла, промислів, торгівлі, сільського господарства. Водночас варто звернути увагу на наступ російського царизму на права Гетьманщини. Абітурієнт повинен знати особливості адміністративно-політичного устрою Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України, знати зміст та сутність історичних понять «полковий устрій», «виборні отамани і старости», «слобідські полки».

Окрему увагу слід приділити соціально-економічним відносинам між різними верствами українського суспільства, висвітлити становище українського народу в роки Північної війни Росії і Швеції, що тривала з 1700 р. по 1721 р. і створила велике напруження в Україні. У цей період розпочався рішучий наступ російського самодержавства на автономний устрій України, що проявився у збільшенні поборів для армії з українських міст і сіл, зростанні повин­ностей селян, використанні козаків для потреб російської адміністрації тощо.

Під час вивчення теми, звичайно, звернути увагу на колоритну історичну постать гетьмана України І. Мазепи. Щоб уникнути упереджених висновків щодо цього політичного діяча, радимо ознайомитися з оцінкою його діяльності українськими істориками М. Грушевським та В. Антоновичем, а також сучасного вітчизняного історика В. Смолія. З одного боку, І. Мазепа – державотворець, який більше за інших був гетьманом, виявив великий талант і освіченість, сприяв розвитку науки, культури, освіти України, а з іншого – запроваджував панщину, придушував народні виступи, обмежував козацькі привілеї.

Окрему сторінку в історії України становить Конституція Пили­па Орлика. Важливо підкреслити, що вона була першим писаним документом українського права, в якому йшлося про вольності українського народу.

Для створення загального уявлення про розвиток українського суспільства у першій половині XVIII ст. слід звернути увагу на особливості гетьманування І. Скоропадського; чинники створення Малоросійської колегії та наслідки її діяльності; наслідки правління наказного гетьмана П. Полуботка та гетьмана Д. Апостола. Висновки повинні привести Вас до історичного узагальнення: з одного боку, дії російського самодержавства були спрямовані на обмеження державних прав і русифікацію населення України; з іншого, – українські гетьмани в міру своїх можливостей боролися за відновлення історичних прав українського народу.

Ознайомившись з політикою Петра І щодо України, слід звернути увагу на подальші кроки самодержавства, спрямовані на ліквідацію Гетьманщини, й зокрема, на антиукраїнську політику Катерини ІI. Вам необхідно знати, за яких обставин російські війська ліквідували Запорозьку Січ, а уряд скасував військовий та адміністративний устрій на Лівобережній Україні; які наслідки для українського народу мало запровадження кріпацтва й прийняття «Жалуваної грамоти дворянству».

Слід звернути увагу на долю запорозького козац­тва у другій половині XVIII ст. Оскільки матеріал теми розпорошено в кількох питаннях, треба записати в зошит для підготовки до екзаменів такі дані: дата і місце утворення Січі; умови, в яких проживало козацтво; роль Січі в суспільно-політичному житті України; причини переселення козаків на нові землі; відносини Січі з головними політичними силами – Росією, Кримом, Туреччиною, Польщею.

Друга половина XVIII ст. була поворотним пунктом в історії України. Російсько-турецькі війни (у них брали участь українські козаки) і поділи Польщі призвели до приєднання до Російської імперії Правобережної України і південних земель. Перебіг історичних подій не міг не вплинути на розвиток української культури. Історична доля України знайшла своє віддзеркалення і в літературі, живописі, музиці, архітектурі. Абітурієнт повинен знати видатних представників української культури, їх найвідоміші твори, історичне значення діяльності. Ґрунтовне опрацювання теми допоможе абітурієнтам дійти наступних висновків:

· розвитку української культури великою мірою сприяли суспіль­но-політична ситуація, а також культура держав-сусідів;

· російське самодержавство проводило політику роз‘єднання Ук­раїни, намагалося затримати національно-культурний розвиток її народу;

· навіть у несприятливих умовах культура України XVII – XVIII ст. здобула всесвітнє визнання.

Опановуючи наступну тему, слід звернути увагу на економічні та соціальні зрушення на українських землях у першій половині XIX ст. Щоб розкрити питання «Занепад кріпосницьких і зародження ринкових відносин в Україні у першій половині XIX ст.», треба узагальнити конкретні факти і теоретичні положення, наприклад, згадати основні ознаки суспільства того часу:

1. Земля перебуває у власності поміщиків.

2. Поміщики і залежні селяни – основні класи суспільства.

3. Особиста залежність селян від поміщиків.

4. Наділення селян землею і прикріплення їх до землі.

5. Панування натурального господарства.

6. Дуже низький рівень розвитку техніки.

Далі треба визначити основні ознаки, що свідчать про розклад кріпосницьких відносин:

1. Відхід селян на заробітки в міста; переведення селян на місячину; викуп частини заможних селян у поміщиків.

2. Розвиток техніки, підвищення продуктивності праці в промисловості і сільському господарстві.

3. Поширення товарно-грошових відносин, розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

4. Зародження двох суспільних класів: капіталістів і найманих робітників.

Узагальнення цього матеріалу доцільно наповнити конкретним змістом і фактами.

Під час вивчення теми слід звернути увагу на з‘ясування сутності та змісту історичного поняття «промисловий переворот», його технічні ознаки (перехід від ручної праці до використання технічних засобів трудової діяльності (від мануфактури до фабрики), а також соціальні аспекти (формування двох нових класів – буржуазії та найманих робітників).

При опрацюванні програмового матеріалу слід приділити особливу увагу вивченню становища українських земель у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Російське
самодержавство ліквідувало автономію українських земель. В адміністративному відношенні вони увійшли в загальну систему територіального устрою Російської імперії. Правобережну Україну (Південно-Західний край) поділено на три губернії – Київську, Подільську і Волинську, які з часом було об'єднано в Київське генерал-губернаторство, на Лівобережних землях створено Слобідсько-Українську губернію, що дістала назву Харківської (1835 p.). 1802 p. утворено
Полтавську і Чернігівську губернії, які входили до Малоросійсько­го генерал-губернаторства. На півдні України царський уряд утворив Миколаївську, Катеринославську і Таврійську губернії. Разом з Бессарабським округом вони становили Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство з центром в Одесі.

У складі Австрійської імперії опинилися землі східної Галичини, які почали називати «королівством Галіції і Лодомерії» з центром у Львові. Закарпатська
Україна адміністративно була підпорядкована Угорському королівству.

Розпад кріпосницького устрою спричинив пожвавлення антисамодержавного, національного, суспільно-політичного руху. Вивча­ючи цю тему, абітурієнт повинен володіти великим фактичним матеріалом, знати основні форми та методи діяльності учасників зазначених рухів. Важливо навести конкретні факти, які свідчать, що в Україні діяли таємні товариства декабристів та інших антисамодержавних організацій (Південне товариство декабристів, Товариство з‘єднаних слов‘ян, Польське товариство). Абітурієнт повинен знати основні засади програмних документів революційних організацій в Україні, порівнювати їх, визначати спільне і відмінне, а також з‘ясувати причини поразки учасників цих рухів та історичне значення їхньої діяльності.

Опановуючи питання діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, слід з‘ясувати причини утворення організації та склад учасників; характеризувати програмні документи кирило-мефодіївців. Уміти давати характеристику програмним настановам революційного і ліберально-демократичного напрямків, визначати специфіку діяльності «братчиків» у Києві і в Україні. З‘ясовувати причини арештів учасників товариства поліцією та подальшу долю керівників і членів Кирило-Мефодіївського товариства. Характеризувати роль і місце Кирило-Мефодіївського товариства в історії України.

Слід зазначити, що велику роль у національно-визвольному русі України відіграє діяльність Т. Шевченка. Абітурієнт повинен аналізувати життєвий шлях Великого Кобзаря, характеризувати його суспільно-політичну і літературну діяльність. Вам необхідно переконатися, що Т. Шевченко був сповнений глибокої віри в сили народу, пророкував йому щасливе майбутнє:

І на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

Розглядаючи політичне та соціально-економічне становище західноукраїнських земель, які були найвідсталішою територією Австрійської монархії, слід звернути увагу, що природні багатства краю розроблялися повільно, австрійський уряд чинив усілякі перешкоди розвитку промисловості, перетворивши Галичину і Буковину в ринок збуту товарів своєї країни. Проілюструвати цю думку слід конкретними фактами і матеріалами, що характеризують політику австрійського уряду на західноукраїнських землях; чинники активізації українського демократично-просвітницького і літературного руху; розкривають особливості діяльності «Руської трійці» та її історичне значення. Визначати особливості європейських буржуазно-демократичних революцій 1848 р. та їх вплив на Україну. Особливу увагу слід звернути на причини, наслідки й історичне значення селянського руху на чолі з Л. Кобилицею та активізацію національно-визвольного руху в Східній Галичині і на Буковині.

Характеризуючи історичні події періоду, насамперед треба згадати, як українські землі опинилися під владою австрійської монархії, потім охарактеризувати становище населення (селян, інтелігенції, робітників, віруючих) на території Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття. Слід звернути увагу, що населення цих земель зазнавало подвійного гноблення – національного і соціального. Наведені Вами факти мають свідчити, що селян-кріпаків, як й інші верстви населення, не тільки експлуатували, а й зневажали.

Потім треба охарактеризувати політичне становище західноукраїнських земель і процеси, пов‘язані з національним відродженням. Великий вплив на пробудження національної свідомості Західної України мала діяльність просвітницької організації «Руська трійця». На основі конкретних фактів давати оцінку діяльності М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького. Важливий висновок, якого Ви маєте дійти: «ходіння в народ», звернення до української культури і традицій, видавнича діяльність «трійчан» були першою спробою Західної України заявити про своє існування.

Розглядаючи наступне питання, абітурієнт з‘ясовує, який вплив спра­вила революція 1848 р. на народні маси західноукраїнських земель. «Весна народів», так називали революцію, прийшла й в Австрію, під гнітом якої перебували західноукраїнські землі. У Львові в 1848 р. відбулося збройне повстання, активізував­ся антикріпосницький рух селян на чолі з Лук‘яном Кобилицею. Невдовзі було скасовано кріпосне право. На конкретному матеріалі треба розкрити особливості діяльності політичних організацій – «Головної Руської Ради» та «Руського Собору».

Вплив революційних подій у Східній Галичині на Наддніпрянщину з'ясувати, розкриваючи особливості боротьби за скасування кріпосного права. Необхідно з’ясувати чинники, що зумовили скасування кріпацтва в Російській імперії, шляхи та методи здійснення аграрної реформи 1861 р. Охарактеризувати реформи 60-70 pp. ХІХ ст. в Україні та їх наслідки для суспільно-політичного життя і розвитку капіталізму в промисловості й сільському господарстві Наддніпрянщини. Слід з‘ясувати сутність та специфіку національної політики царизму щодо України в другій половині XIX ст., її вплив на розгортання національно-демократичного і соціал-демократичного рухів та ін.

На конкретних прикладах потрібно довести, що боротьба за скасування кріпосного права набула великої гостроти (масові стихійні виступи селян проти поміщиків, «Київська козаччина», «Похід у Таврію за волею» тощо). Зробивши висновок про причини скасування кріпосного права, абітурієнти повинні аналізувати реформи 1860–1870-х pp. Слід звернути увагу на порівняно швидкі темпи розвитку промисловості зокрема вугільної, металургійної та металообробної. Треба зрозуміти закономірність цього явища: розвиток промисловості прискорював будівництво залізничного транспорту, зростання міст і розширення сфери товарно-грошових відносин. Варто звернути увагу на ситуацію в українському селі. Хоча реформа 1861 р. ще на довгий час залишила селян економічно залежними від поміщиків, вона сприяла зародженню нових відносин в аграрному секторі, розшаруванню селянства, зростанню продуктивності праці в сільському гocподарстві.

Незавершеність реформ, антиукраїнська політика самодержавства активізували національно-визвольний рух в Україні. У цьому зв‘язку слід звернути увагу на Валуєвський циркуляр та Емський указ, що безпосередньо зачіпали не тільки права, а й національну гідність українського народу.

Рекомендуємо звернути увагу на новостворені політичні партії в Україні, їх програми, погляди, позиції засновників. Під час опрацювання матеріалу радимо простежити розвиток громадівського руху в Україні, проаналізувати діяльність М. Драгоманова, еволюцію його поглядів. Важливо пояснити причини активізації передової української інтелігенції в суспільно-політичних ру­хах в Україні. Це можна зробити на прикладах діяльності конкретних персоналій (Лесі Українки, І. Франка, Б. Грінченка).

Опрацьовуючи теми, пов‘язані із станом української культури XIX і
початку XX ст.
, треба відібрати конкретні факти, що засвідчують її успішний поступ усупереч утискам російського самодержавства. При цьому слід звернути увагу на основні напрями розвитку вітчизняної культури, характеристику видатних її представників, історичного значення їх діяльності.

 

 

Date: 2015-08-15; view: 417; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию