XVII – у XVIII ст

Становище в українській державі після смерті Б.Хмельницького. Гетьман І.Виговський, його зовніш­ня та внутрішня політика. Гадяцька угода 1658 р.

Гетьман Ю.Хмельницький. Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Гетьман П.Тетеря, його діяльність. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Гетьман І.Брюховецький. Андрусівське перемир'я.

Гетьман П.Дорошенко, його боротьба за об'єднан­ня України. Гетьман Д. Многогрішний. І.Самойлович, його внутріш­ня і зовнішня політика. Військово-політичний союз гетьмана П. Дорошенка з Туреччиною. Боротьба за геть­манство між П.Дорошенком, П.Суховієм і М.Ханенком. Чигиринські походи ту­рецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».

Запорозька Січ у складі Гетьманщини. Участь за­порожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. Кошовий отаман І.Сірко. Полі­тика московського уряду щодо Запорозької Січі. Еко­номічне життя Запорозької Січі.

Адміністративно-тери­торіальний устрій Лівобережної Гетьманщини та Сло­бідської України. Органи влади. Соціальні стани. Зем­леволодіння. Розвиток сільського господарства, реме­сел і промислів, торгівлі. Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархатові.

Гетьман І.Мазепа: людина і політик. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика. Культурно-освітні заходи гетьмана І.Мазепи.

Відрод­ження козацького устрою на Правобережній Україні. С.Палій. Національно-визвольне повстання 1702–1704 pp.

Участь українських полків у Північній війні. Похід Карла XII в Україну. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти ук­раїнців. Приєднання запорожців до шведсько-україн­ського союзу. Зруйнування Чортомлицької Січі. Пол­тавська битва. Місце гетьмана І.Мазепи в українсько­му національно-визвольному русі.

П.Орлик – гетьман в еміграції. Ухвалення «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозь­кого».

Наступ царату на українську мову, культуру. Решетилівські статті. Гетьман І.Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. П.Полубо­ток. Відновлення гетьманства. «Рішительні пункти». Гетьман Д.Апостол, його реформи. Діяльність «Прав­ління гетьманського уряду». Відновлення гетьманства 1750 р. Гетьман К.Розумовський, його діяльність. За­снування Нової Січі.

Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П.Рум'янцева на Лівобережній Україні. Скасування козаць­кого устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток ав­тономного устрою Гетьманщини. Історичне значення української козацької держави — Гетьманщини.

Адміністративно-територіальний поділ та освоєн­ня запорозьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація козацької республіки – Запорозької Січі. П.Калнишевський. Історичне значення Запорозької Січі. Доля запорожців після ліквідації Запорозької Січі. Участь українських козаків у російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст. Заселення Південної України.

Причини національно-визвольної боротьби в Правобережжі та на західноукраїнських землях у XVIII ст. Розгор­тання гайдамацького руху. Коліївщина. М.Залізняк, Опришківський рух.

Поділи Речі Посполитої та ук­раїнські землі. Зміни у політичному становищі право­бережних і західноукраїнських земель. Приєднання Криму до Росії.

Розвиток культури України в другій половині XVII – у XVIII ст. Освіта і книгодрукуван­ня. Києво-Могилянська академія. Розви­ток філософських ідей. Г.Сковорода. Природничі науки.Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Козацькі літописи. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Бароко. Скульптура.

Методичні рекомендації:

Абітурієнти повинні вміти аналізувати становище в Українській державі по смерті Б.Хмельницького та наслідки боротьби старшинських угруповань для українських земель. З‘ясовувати зміст та сутність системи україно-російських та україно-польських договорів, їх вплив на перебіг подій в регіоні. Звертати увагу на роль сусідніх держав – Московського царства, Речі Посполитої та Туреччини – у загостренні ситуації в українських землях.

Абітурієнт повинен визначати хронологічну послідовність основних подій періоду, з‘ясовувати причинно-наслідкові зв‘язки між окремими подіями; проаналізувати діяльність гетьмана П. Дорошенка щодо об‘єднання українських земель, особливості його внутріш­ньої і зовнішньої політики, а також роль зовнішніх чинників.

У цій темі також слід з‘ясувати наслідки укладення «Вічного миру» між Річчю Посполитою та Московською державою для українських земель. Розкривати роль Запорозької Січі у суспільно-політичному та господарському житті Гетьманщини другої половини XVII ст. Розкриваючи питання, абітурієнту слід звертати увагу на спроби московського уряду обмежити права гетьманської влади упродовж другої половини XVII ст. і пояснювати причини національно-визвольного повстання 1702-1704 рр. на Правобережжі; з‘ясовувати причини повстання І. Мазепи проти московського царя, аналізуючи обставини укладення шведсько-українського союзу та воєнно-політичні акції російського царя проти ук­раїнців. Давати оцінку діяльності гетьмана І. Мазепи, характеризувати його як історичну постать.

Абітурієнт повинен характеризувати зміст та обставини створення «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозь­кого» П. Орлика, його роль у вітчизняній суспільно-політичній думці.

Вступники повинні вміти встановлювати хронологічну послідовність наступу царизму на права та автономію Гетьманщини в першій половині XVIII ст., визначати основні етапи та зміст обмежень, з‘ясовувати роль Малоросійської колегії. Окрему увагу слід приділити оцінці діяльності українських гетьманів, зокрема, К. Розумовського, та заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав. Уміти з‘ясовувати причини та обставини остаточної ліквідації залишків автономного устрою Гетьманщини в другій половині XVIII ст. і зруйнування Запорізької Січі; аналізувати історичне значення української козацької державності кінця XVII – XVIII ст.

Розкриваючи питання про поширення національно-визвольної боротьби на Правобережжі та на західноукраїнських землях у XVIII ст., необхідно з‘ясовувати причини зростання народного гніву, особливості гайдамацького та опришківського рухів, хронологічну послідовність подій. Давати оцінку історичним постатям О. Довбуша, Верлана, І. Гонти та М. Залізняка.

Абітурієнт повинен орієнтуватися в геополітичних змінах, пов‘язаних з поділами Речі Посполитої та включенням українських земель до складу Російської та Австрійської імперій; знати особливості адміністративно-територіального устрою та політичного становища західноукраїнських земель; специфіку заселення Півдня України та Криму.

Вступники повинні знати досягнення української культури другої половини XVII – XVIII ст., характеризувати видатні культурні пам‘ятки цього періоду, розкривати значення постаті Г.С. Сковороди у вітчизняній історії.

Основні терміни і поняття:

Руїна, Лівобережна Гетьманщина, колонізація, Конотопські статті, Чигиринські походи, Коломацька рада, універсали, Слобожанщина, Чортомлицька Січ, меценат, Полтавська битва 1709 р., «Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорізького», Малоросійсь­ка колегія, гайдамаки, опришки, Коліївщина, Слобожанщина, чумацькі про­мисли, Підпільненська Січ, Задунайська Січ, бароко, ренесанс, козацькі літописи, «Решетилівські статті», наказний гетьман, намісництво, автономія.