Тема 2. Київська Русь

Київська держава за перших князів. Утворення держави з центром у Києві. Походження назви «Русь». Князь Аскольд, його походи на Візантію. Утвердження династії Рюриковичів. Правління Олега. Розширення меж Київської держави. Зовнішньополітична діяльність. Князь Ігор. Походи проти Візантії. Княгиня Ольга, її внутрішньополітичні реформи. Спроби впровадження християнства. Відносини із су­сідами. Князь Святослав. Похід проти Хозарії. Балканські походи. Внутрішня політика Святослава.

Київська Русь за часів князя Володимира Великого. Формуван­ня державної території. Територіальний поділ. Захист південних рубежів. Зміцнення великокнязівської вла­ди, внутрішньополітичні реформи. Розбудова столиці. Запровадження християнства як державної релігії: пе­редумови, заходи, значення.

Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого. Зміцнення великокнязівської влади та стабілізація внутрішнього життя. «Руська правда». Культурно-освітнє та церков­не життя. Зовнішньополітична діяльність. Ярослав Мудрий – людина і державник.

Правління Ярославичів. Боротьба з кочовиками. Повстання киян 1068 p. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Любецький з'їзд князів. Володи­мир Мономах – людина й політик. Утвердження Мономаха на київському столі, його державні заходи. Правління Мстислава Володимировича.

Політичний, соціальний устрій і господарське життя Київської Русі. Соціальна піраміда: основні вер­стви та система залежності. Феодальне землеволодіння. Феодальні повинності. Розвиток сільського госпо­дарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.

Причини і сутність роздробленості Київської Русі. Політичний і економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського князівств середини XII – першої половини XIII ст. Боротьба за київський стіл. Ідея єдності Русі в «Слові о полку Ігоревім».

Монгольська навала на українські землі. Битва на р. Калці. Похід на Русь орд хана Батия. Взят­тя Переяслава та Чернігова. Оборона й падіння Києва. Похід на галицько-волинські землі. Золотоординське ярмо.

Писемність, освіта, наукові знання, література, театральні дійства, музика Київської Русі. Школи. Бібліотеки. Природничі та математичні знання. Усна народна творчість. Билини. Перекладна та оригінальна література церковного й світського спрямування. Літопи­сання. Нестор. «Слово о полку Ігоревім». Розвиток музич­ної творчості. Скоморохи, музичні інструменти.

Будівництво фортець та міських укріплень. Забудова міст. Кам'яне храмове будівництво Київської Русі. Монументальне мистецтво. Іконопис. Аліпій. Роз­виток книжкової мініатюри. Ювелірна справа.

Місце Київської Русі в історії українського народу. Походження і по­ширення назви «Україна», розвиток на­ціональної символіки. Міжнародне значення Київсь­кої Русі

Методичні рекомендації:

Абітурієнт повинен знати основні напрями розширення території Київської держави в Х – ХІ ст. та походів київських князів. Абітурієнт повинен визначати хронологічні межі правління князів Київської Русі та встановлювати їх відповідну хронологічну послідовність. При цьому доцільно використовувати дані історичних джерел, вміти характеризувати особистість та діяльність київських князів, наслідки їх зовнішньої та внутрішньої політики, аналізувати зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі.

Абітурієнт повинен знати специфіку феодальних відносин та господарського розвитку, особливості суспільного устрою Давньоруської держави, вміти характеризувати становище різних верств і категорій населення. Визначати передумови й історичне значення запровадження християнства на Русі, його вплив на культурний розвиток давньоруського суспільства.

Вивчення даної теми передбачає знання причин та наслідків феодальної роздробленості Русі, захоплення монголо-татарами давньоруських земель.

Основні терміни і поняття:

Хозарський каганат, Давньоруська держава, князь, Київська Русь, язичництво, християнство, правосляв‘я, регент, полюддя, «Руська правда», дружина, віче, феодальне суспільство, феодальна роздробленість, феодальні міжусобиці, монголо-татарське ярмо, Золота Орда, ярлик, гривня, Десятинна церква, печеніги, половці, Любецький з‘їзд 1097 р., верв, тіуни, посадники, вірники, мечники, от­роки, васалітет, сюзеренітет, уділ, Україна, смерди, ізгої, закупи, холопи, фреска, мозаїка, ремесла, глаголиця.