Організація митного контролю

Спеціальні зони, що створюються в пунктах пропуску на митному кордоні України, у межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, і де здійснюється митний та інші види контролю, мають назву “зона митного контролю”. Зонами митного контролю є території митних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі.

Правовий статус зони митного контролю визначений МК України та Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування і Порядку надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об’єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України” від 25 груд. 2002 р. № 1947¹.

Для функціонування зон митного контролю встановлюється особливий режим обертання та переміщення вантажів, транспортних засобів, громадян, передбачаються відповідні режимні вимоги, що пред’являються до споруджуваних приміщень, проведення господарських робіт.

1. Доступ у зони митного контролю дозволяється тільки посадовим особам митних органів, які безпосередньо беруть участь у здійсненні митних процедур. Інші посадові особи митних органів та інших органів державної влади, які здійснюють передбачені ст. 27 МК України види контролю під час переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, допускаються в ці зони в порядку, визначеному Держмитслужбою.

Громадяни, які перетинають державний кордон, допускаються в зони митного контролю за дійсними документами на право в’їзду на територію України або виїзду з України.

Доступ у зони митного контролю та перебування в них посадових осіб правоохоронних органів і органів прокуратури дозволяється у випадках та в порядку, передбачених законом.

Посадові особи, яким дозволяється доступ у зони митного контролю, можуть перебувати в них тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих службових обов’язків. Такі посадові особи не повинні мати при собі цінності та предмети, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено законодавством.

2. У зонах митного контролю, створених у межах пунктів пропуску на митному кордоні України, споруди та об’єкти інфраструктури, що належать іншим органам, уповноваженим здійснювати контроль (санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний та контроль за переміщенням культурних цінностей), розміщуються з дозволу Держмитслужби України, Держкомкордону та Мінтрансу.

3. Проведення господарських робіт у зоні митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон, переміщення через межі та в межах цієї зони товарів, транспортних засобів і громадян, у тому числі посадових осіб органів державної влади, які не перетинають митний кордон України, допускається тільки з дозволу керівника або заступника керівника відповідного митного органу за погодженням з Прикордонними військами і під контролем посадових осіб цього органу, крім випадків, передбачених законами.

4. Переміщення товарів та інших предметів на територію зони митного контролю чи за межі такої території можливе тільки з дозволу митниці.

Межі зон митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон визначаються митним органом за погодженням з органом охорони державного кордону, а в пунктах пропуску через державний кордон для морського, річкового, повітряного та залізничного сполучення – також за погодженням з адміністрацією морських і річкових портів, аеропортів та залізничних станцій:

для автомобільного сполучення – на смугах руху легкового та вантажного автотранспорту, у залах митного огляду та інших приміщеннях митних органів;

для залізничного сполучення – у залах митного огляду, на перонах, у пасажирських поїздах міжнародного сполучення на час здійснення митних процедур, на оглядових майданчиках, у контейнерних терміналах та інших місцях, визначених на територіях залізничних станцій;

для повітряного сполучення – у залах митного огляду, на стоянках, у повітряних суднах на час здійснення митних процедур та інших місцях, визначених у міжнародних аеропортах;

для морського і річкового – у залах митного огляду, на суднах на час здійснення митних процедур, у контейнерних терміналах та інших місцях, визначених у портах.

Зони митного контролю за режимом функціонування можуть бути постійними або тимчасовими.

Постійні зони митного контролю функціонують у межах пунктів пропуску через державний кордон та в місцях розташування підрозділів митних органів.

Тимчасові зони митного контролю функціонують поза місцем розташування підрозділів митних органів під час здійснення митних процедур.

Час знаходження під митним контролем. За загальним правилом товари та транспортні засоби знаходяться під митним контролем із моменту його початку і до завершення згідно з обраним митним режимом. Тому граничний строк, коли товари та транспортні засоби знаходяться під митним контролем, залежить від обраного митного режиму. За ст. 43 МК України встановлено термін перебування товарів та інших предметів під митним контролем:

– у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України;

– у разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред’явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю в пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Митний контроль закінчується:

– у разі ввезення на митну територію України – після здійснення в повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

– у разі вивезення за межі митної території України – після здійснення в повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

МК України (ст. 44) встановлено строки пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів для здійснення митного контролю та оформлення.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред’являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

Цей термін може бути збільшено. Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок збільшення строку пред’явлення та продовження строків декларування митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України^[21].

Строки можуть бути збільшені або продовжені в разі:

1) хвороби власника товарів і транспортних засобів або уповноваженої ним особи, що настала після прибуття в пункт пропуску через митний кордон України та інші місця, встановлені митними органами для здійснення митного контролю, що підтверджується документом, виданим медичним закладом;

2) коли процедура контролю, який здійснюється іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади (крім митних органів) під час переміщення товарів через митний кордон України, потребує додаткового часу, що підтверджується довідкою відповідного органу;

3) виникнення обставин і подій, що перешкоджають рухові транспортного засобу, зокрема:

стихійне лихо (пожежа, повінь тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях у зоні митного контролю, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події (непереборна сила);

злочинні дії, спрямовані проти перевізника, транспортного засобу чи товару, що перевозиться цим транспортним засобом;

дорожньо-транспортна пригода, що спричинила повне чи часткове пошкодження транспортного засобу або повну чи часткову втрату товару;

неможливість подальшого руху транспортного засобу внаслідок зсуву, пошкодження або розпакування товару, що унеможливлює пред’явлення або декларування митному органу товарів і транспортних засобів.

Для збільшення строку пред’явлення або продовження строків декларування митному органу товарів і транспортних засобів власник або уповноважена ним особа звертається з письмовою заявою до митного органу. До заяви додаються відповідні документи, що підтверджують виникненняобставин і подій, за яких строки може бути збільшено або продовжено. На підставі цих документів митний орган приймає рішення.

Date: 2015-08-06; view: 350; Нарушение авторских прав