Методичні поради з вивчення теми. Вивчення матеріалу даної теми спрямовано на ознайомлення студентів із законодавчою базою проблем управління якістю

Крім наведених документів, діяльність виробників у галузі управління якістю регламентується на основі державних та галузевих стандартів. У даному випадку державна стандартизація виступає засобом захисту інтересів суспільства та конкретних споживачів і поширюється на всі рівні управління. Серед докумен­тів, які доцільно розглянути студентам при вивченні даної теми, варто відзначити такі:

1. Закон України «Про стандартизацію» [4].

2. Закон України «Про підтвердження відповідності» [2].

3. «Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні» [7].

4. «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення». Декрет Кабінету Міністрів України [8].

5. «Про забезпечення єдності вимірювань». Декрет Кабінету Міністрів України [9].

Необхідно зазначити, що в Україні з метою підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції (товарів, робіт, послуг), забезпечення захисту інтересів споживачів, сприяння входженню нашої держави в європейський та світовий економічний простір було видано Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції ». Згідно з ним передбачено:

1) розробити законопроект про засади державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг). Таким документом стала «Концепція державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг)», де сформульо­вано основи державної політики у сфері управління якістю, яка базується на підтриманні та стимулюванні зусиль підприємств та організацій у їх намаганні задовольнити потреби споживачів на основі підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, розвитку та впровадження найновітніших методів управління якістю. Концепція є стратегічним орієнтиром діяльності органів державної влади у сфері управління якістю, науково-дослідних та виробничих структур у розвитку фундаментальних та прикладних досліджень і на цій основі економічного зростання країни, підвищення добробуту й рівня життя громадян України. Формування та реалізація державної політики у сфері управління якістю продукції базуються на принципах тотального управління якістю (TQM);

2) розроблення та затвердження заходів щодо впровадження систем управління якістю на підприємствах.

Здійснення міжгалузевої координації та функціонального регулювання з питань управління якістю, згідно з наведеними документами, повинно здійснюватися Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України.

Отже, очевидно, що нормативна база для впровадження та розвитку сучасних підходів до управління якістю в Україні відповідно до вимог міжнародних стандартів постійно розвивається. Однак існує низка проблем, пов’язаних із тим, що «діюча система державного регулювання не стимулює виробників поліпшувати якість продукції. Крім того, не сформована інфраструктура сприяння підприємствам у підвищенні якості, підтримки інновацій, [майже] відсутнє інформаційне забезпечення, наукові дослідження в галузі забезпечення якості та управління якістю. Більшість вітчизняних підприємств не застосовують сучасні методи підвищення якості та ділової досконалості, які базуються на принципах всеохоплюючого управління якістю (TQM)... Аналіз впровадження систем управління якістю на підприємствах України показує, що основними причинами недостатнього рівня цієї діяльності є відсутність необхідних знань у сфері управління якістю серед керівників і фахівців підприємств... Результатом цього є незадовільний рівень обізнаності керівників та спеціалістів вітчизняних підприємств з європейським та світовим досвідом у сфері управління якістю та ділової досконалості.» [3].

В умовах ринкових відносин якість завжди розглядається з позицій споживача. Тому законодавство України покликано вирішувати проблеми підвищення рівня захисту прав споживачів. Це пов’язано, у першу чергу, із масштабами споживчих відносин, у яких бере участь населення країни.

Правові відносини в галузі захисту прав та інтересів споживачів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» і відповідними постановами Кабінету Міністрів. У процесі вивчення студентами даного питання їм обов’язково треба ознайомитися зі змістом цього законодавчого акта. У наведених документах захищаються права громадян-споживачів, у тому числі враховано ситуації, коли споживачам надано недостовірну або неповну інформацію про продукцію.

Реалізація нормативно-правових актів у сфері управління якістю дозволяє організувати ефективну систему законодавчого й нормативного забезпечення якості та безпеки продукції. Серед основних завдань такої системи слід назвати взаємопов’язане функціонування законодавчих актів і нормативних положень на всіх рівнях — від загальних законів щодо проблем безпеки продукції до вимог нормативних документів на конкретні види об’єктів стандартизації. Усе це означає подальший розвиток системи захисту інтересів споживачів.

Поряд із правовим забезпеченням, що регламентує процеси управління якістю на державному рівні, організаційне забезпечення дозволяє сформувати дієвий механізм функціонування СМЯ на рівні підприємства.

Під організаційним забезпеченням процесів управління якістю студенти повинні розуміти усі види діяльності, спрямовані на використання методів та інструментів адміністративного впливу на об’єкти управління в межах організації, для впровадження СМЯ в діяльність підприємства та забезпечення її ефективного функціонування.

Завершуючи роботу над вивченням дисципліни, студенти мають чітко зрозуміти, що здійснення будь-якої діяльності в межах організації потребує розробки низки організаційних заходів. Якщо мова йде про процеси управління якістю через створення СМЯ та засвоєння принципів QM, то обов’язково значна увага з боку керівництва повинна приділятися саме організаційним аспектам тих змін, що проводяться.