Одиничні показники якості продукції

Продовжуючи вивчення економічних питань управління якістю, треба розглянути порядок оцінювання рівня якості продукції, який складається з таких етапів:

1. Вибір номенклатури показників якості продукції, яка установлюється з урахуванням призначення та умов її застосування, вимог споживачів.

2. Установлення (вимірювання) значень обраних показників якості продукції за допомогою методів, що поділяються на дві групи:

— за способами отримання інформації: вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий;

— за джерелами отримання інформації: традиційний, експертний, соціологічний.

3. Визначення рівня якості продукції з використанням диференційного, комплексного та змішаного методів, заснованих на порівнянні показників якості продукції, що оцінюється з базовими значеннями відповідних показників. Кожний із зазначених методів має свої особливості та певну сферу використання.

Диференційний метод засновано на використанні одиничних показників якості, коли визначається, за якими показниками досягнуто рівня базового зразка, а за якими ці значення відрізняються (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Диференційний метод оцінки якості продукції

Комплексний метод засновано на використанні узагальненого показника якості продукції, котрий являє собою функцію від одиничних показників. Узагальнений показник може бути виражено:

q головним показником, що відображає головне призначення продукції та визначається, якщо існує необхідна інформація, яка дає змогу встановити його функціональну залежність від вихідних показників;

q інтегральним показником, який використовується тоді, коли можна встановити сумарний корисний ефект від експлуатації або споживання продукції та сумарні витрати на створення й експлуатацію продукції. Він розраховується за формулою:

,

де КЕ — сумарний корисний ефект від експлуатації виробу за період;

В_ст — витрати на створення виробу в році t;

В_ек — витрати на експлуатацію виробу в році t;

а_t — коефіцієнт приведення (дисконтування) різночасових витрат до одного року.

q Середньозваженим показником, який використовують тоді, коли неможливо встановити функціональну залежність головного показника від вихідних показників якості, але є змога визначити параметри вагомості усереднених показників. Коефіцієнти вагомості встановлюються експертним методом, а розрахунок рівня якості здійснюється за формулою:

Q = q_i · a_i,

де q_i — відносний рівень якості;

a_i — коефіцієнт вагомості показника.

Змішаний метод оцінювання рівня якості продукції засновано на одночасному використанні одиничних і комплексних показників оцінки якості продукції, коли частина одиничних показників, об’єднується у групи, а для кожної групи розраховується відповідний комплексний показник. Далі на основі отриманої сукупності комплексних і одиничних показників якості можна оцінити рівень якості диференційним методом.

Для оцінювання рівня якості продукції можуть також використовуватися спеціальні методи, що є характерними для певних галузей або окремих видів продукції чи послуг. Спираючись на визначений рівень якості, проводять розрахунки щодо встановлення рівня конкурентоспроможності продукції на конкретному ринку порівняно з наявними аналогами.

На завершення розгляду основних питань економіки якості, слід ще раз наголосити на тому, що економічні фактори виступають у числі найсильніших двигунів, які мотивують виробника до випуску продуктів більш високої якості. Хоча в окремих випадках економічні фактори або не стимулюють підвищення якості (низька платоспроможність населення, ненасиченість ринку), або ж їх недостатньо для забезпечення того рівня якості, що вимагається.