Методики розширення кореневого каналу

1. Step Back - «крок назад», від верху до низу, від меншого розміру до більшого.

а) стандартна техніка

б) з використанням системи Lightspeed

2.Step-Down або Crown-Down «крок вперед» або «від коронки вниз», від більшого до меншого, від гирла каналу до верхівки:

а) стандартна техніка

б) з використанням Maillefer ProFile 04

в) з використанням системи Quantek series 2000

3. Гібридна техніка (Step-Down + Step-Back)

4.Концепція збалансованих сил (balanced force).

Всі існуючі в даний час методи препарування кореневого каналу ґрунтуються на одній з двох технік, що носять назву Step Back («крок назад» - розширення каналу від верхівкового отвору до гирла за допомогою інструментів зростаючого діаметру) і Step-Down («крок вперед» - обробка каналу в напрямі від гирла до верхівки) або є комбінуванням цієї техніки

Розширення кореневого каналу починаються буравом (файлом) того ж номера, що і дриль (Reamer), яким було завершене проходження. При розширенні
каналу, коли проводиться видалення дентину, жоден розмір інструменту
не повинен бути пропущений, оскільки це приводить до перевищення межі стійкості до скручування. Інакше кажучи, при порушенні послідовності обробки
каналу інструментами виникає небезпека їх перевантаження і злому. Проте
перш, ніж інструмент зламається, відбувається його розкручування (за умови
правильної методики роботи, що виражається в обертанні в одну сторону, тобто
за годинниковою стрілкою).

Постійний контроль за станом профілю ріжучих граней і виявлення деформованих інструментів допомагає уникнути злому інструменту в каналі. При розширенні кореневого каналу слід дотримуватись ряду вимог:

1. Строга послідовність застосування інструментів для обробки каналів.

2. Обертання слід проводити по ходу годинникової стрілки, не чинячи сильного тиску.

3. Необхідно систематично витягувати з каналу інструмент для контролю його стану, а також видалення дентинних ошурків.

4. Слід постійно мастити канал гелем або зволожувати розчином ЕДТА, що забезпечує ефективніше розширення каналу.

Слід пам'ятати, що верхівкова частина кореневого каналу (до фізіологічної верхівки) повинна бути розширена не менше, ніж до розміру файлу 025. Це необхідно не тільки для ретельної механічної обробки верхівкової частини кореневого каналу, але і створення сприятливих умов для обтурації.

При інструментальній обробці кореневого каналу слід уникати найчастіших помилок у вигляді утворення сходинок, сприяючих скупченню ошурок дентину в каналі, воронкоподібного розширення апікального отвору і створення «колін» при використовуванні гострих жорстких інструментів, перфорації по малій кривизні каналу, де звичайно здійснюють максимальне видалення дентину. У каналі не слід користуватися пустером (для запобігання емболії).

При роботі в кореневих каналах звичайно використовують наступні прийоми:

1. Рімінг - робота римерами і К-файлами, що включає послідовне введення інструменту в канал, його обертання і виведення. Найчастіше ускладнення рімінга - перелом інструменту.

2. Файлінг - робота за допомогою К- і Н-файлів, включаючи вискоблювання тканини із стінок каналу вертикальними рухами вгору-вниз без обертання. Ускладнення - утворення сходинок і зміна форми каналу через ефект розгинання інструменту.

У спеціальній літературі перший файл, що досяг верхівки, носить назву initial apical file (IAF), останній файл, що досяг верхівки і формуючий «апікальний упор», - apical master file (AMF), останній (найбільшого діаметру) файл, оброблювальний канал, - final file (FF).