Пошарова техніка. У випадку великих порожнин, композитний матеріал варто наносити шарами, щоб звести до мінімуму внутрішнє напруження в пломбі

У випадку великих порожнин, композитний матеріал варто наносити шарами, щоб звести до мінімуму внутрішнє напруження в пломбі, а також щілину, що утворюється в результаті полімеризаційної усадки.

Послідовність клінічних дій:

1. Нанести перший шар у межах пришийкової частини порожнини так, щоб композитний матеріал заповнив у межах шийки зуба ретенційну борозну, сформовану на границі ясен, якщо дентинні адгезивні системи не забезпечують достатню міцність приєднання матеріалу

2. Полімеризувати перший шар композита протягом 40 секунд.

3. Нанести другий шар на створений скіс емалі, покриваючи також дно порожнини.

4. Полімеризувати другий шар композита протягом 40 секунд.

5. Нанести третій шар композита, остаточно заповнюючи порожнину і додаючи пломбі необхідну форму.

6. Полімеризувати останній шар матеріалу протягом 40 секунд.

Рекомендації:

При великих порожнинах не слід з'єднувати однією порцією матеріалу емаль протилежних сторін порожнини, тим більше, що в приясенній області вона винятково тонка.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

КОМПОЗИТНИХ МАТЕРІАЛІВ У ДІТЕЙ

Композитні матеріали широко використовуються в дитячої стоматології. Вони добре зарекомендували себе при лікуванні карієсу переважно передніх зубів, травматичних уражень постійних зубів, недосконалого емалегенезу,. шинуванні рухомих зубів унаслідок їхнього травмування, фіксуванні ортодонтичних брекетів, а також як тимчасові пломби при розкритті чи травмуванні пульпи, як альтернативний метод.

Особлива будова несформованих зубів, тобто тонкий і слабомінералізований дентин, велика порожнина зуба. виражені роги пульпи, широкі дентинні канальці становлять небезпеку для пульпи. Це особливо важливо, якщо товщина дентину, що покриває порожнину зуба, не перевищує 1 мм.

Найбільш розповсюджений спосіб захисту пульпи - це використання прокладок, що містять гідроокис кальцію, що стимулюють одонтобласти до утворення вторинного дентину і створюють бактерицидну дію.

Матеріали з гідроокисом кальцію піддаються деградації, тому їх доцільно покривати таким ізолюючим прокладочним матеріалом, як карбоксилатний чи склоіономерний цемент. Особливо рекомендуються склоіономерні цементи, виділяючі фтор.

Використовувати композити у дітей важко через необхідність протравляння емалі. Варто цілком уникати контакту протравника з дентином чи цементом кореня. Для зубів з незакінченим розвитком час протравляння скорочується до 15-20 секунд.

Засоби, що підвищують зчеплення з емаллю, - адгезивні системи (bond) - можна безпечно використовувати в дітей. Однак спірним залишається питання необмеженого застосування сполучних елементів з дентином, т.з. праймерів (praimer). Застосування композитів у дітей обумовлено також і емоційною поведінкою пацієнта, від якої в значній мірі залежить збереження сухого робочого поля.