Frac12; 1 2 3 4 5 6 7 8

Frac12; 1 2 3 4 5 6 7 8

Формула молочних зубів:

V IV III II I ½ I II III IV V

V IV III II I ½ I II III IV V

Горизонтальна лінія вказує на приналежність зуба до верхньої або нижньої щелепи, а вертикальна — до правої або лівої сторони.

Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) запропонована дещо інша форма запису зубної формули. Крім того, що кожний зуб має цифрове позначення, цифрами вказуються і сторони верхньої і нижньої щелепи. При записі у такий спосіб не ставиться значок, що визначає ту чи іншу половину щелепи, а ставиться тільки цифра.

Формула постійних зубів по ВООЗ:

18 17 16 15 14 13 12 11 21 22 23 24 25 26 27 28

48 47 46 45 44 43 42 41 31 32 33 34 35 36 37 38

Формула молочних зубів по ВООЗ:

55 54 53 52 51 61 62 63 64 65

85 84 83 82 81 71 72 73 74 75

Зуби, що прорізались, займаючи визначене положення в щелепі, мають ряд ознак, за якими можна встановити їх належність до відповідної щелепи і сторони (правої чи лівої). Основних ознак три:

1) ознаки кута коронки;

2) ознака кривизни коронки;

3) ознака відхилення кореня.

Ознака кута коронки полягає в тому, що кут коронки зуба, утворений медіально-апроксимальною поверхнею та ріжучим краєм гостріший, ніж кут, утворений дистально-апроксимальною поверхнею і ріжучим краєм. Особливо чітко зазначена ознака виявляється в центральних і бічних різцях, а також премолярах верхньої щелепи.

Ознака кривизни коронки виражається в тому, що найбільш опукла частина вестибулярної (губної, щічної) поверхні коронки зубів розташована ближче до медіально-апроксимальної поверхні. Дана ознака більш чітко виявляється при розгляді зуба з боку жувальної поверхні чи ріжучого краю.

Ознака відхилення кореня полягає у викривленні всього кореня чи його верхівки стосовно повздовжньої осі зуба: різців та ікол у латеральному напрямку, а премолярів і молярів – у задньому.

Дану ознаку варто враховувати в процесі розширення важкопрохідних кореневих каналів і при розкритті отвору верхівки зуба.

Рис.5.

На верхній щелепі в 21 | 12 більшвиражені ознаки кута і кривизни коронки, а ознака відхилення кореня виражена незначно; усі три ознаки виражені добре в 43 | 34, а в 5 | 5 більш слабко; у 7 6 | 6 7 чітко виражені ознаки кривизни коронки і відхилення кореня, але незначно – ознака кута.

На нижній щелепі ознака кута в центральних різцях відсутня, а в бокових різцях виражена слабко, ознаки кривизни коронки і відхилення кореня майже не виражені; у іклах чітко виражені всі три відмінних ознаки; у перших премолярах добре виражені зворотня ознака кривизни коронки й ознака відхилення кореня, ознака кута не виражена; у других премолярах розпізнавальні ознаки зуба виражені слабко, а в перших і других молярах явно виражені ознаки кривизни коронки і відхилення кореня.

Кожен із зубів характеризується певними анатомічними та топографічними особливостями будови.

Або Рис.4

Тимчасові зуби верхньої щелепи:

Центральний різець. Коронка долотоподібна, корінь добре розвинутий, конусоподібний, з загостренною верхівкою. Ріжучий край гладкий. На вестибулярній поверхні коронки, біля шийки характерний емалевий валик. На язиковій поверхні, також ближче до шийки зуба, розташовується горбик, що переходить по середній лінії коронки в невеликий валик. Порожнина зуба широка, її коронкова частина без різкої границі переходить у один кореневий канал.

Бічний різець. Коронка долотоподібна, по формі нагадує центральний різець, але значно менша, поверхня опукла. Бічний край коронки закруглений, серединний має більш гострий кут. В ділянці шийки добре видно валик емалі. Язичний горбик виражений незначно. Корінь один, на його бічних поверхнях є слабко виражені повздовжні борозни.

Ікло. Коронка ікла ромбовидної форми з добре вираженими бічними кутами. На опуклій вестибулярній поверхні проходить емалевий валик. У ділянці бічної грані є невеликавиїмка, що відокремлює невеликий проміжний горбик. На язиковій поверхні коронки також є виражений валик, з боків якого є виїмки майже трикутної форми. Корінь конусоподібний, на поперечному розпилі канал кореня має форму овалу. Вестибулярна поверхня кореня сплющена, має невелику подовжню борозну. Порожнина зуба широка, без помітної границі між порожниною коронки і каналом кореня.

Перший моляр. Вестибулярна (щічна) поверхня коронки і пришийкової ділянки має добре виражений емалевий валик. На жувальній поверхні проходить гребінець, по сторонах від якого є борозни, що розділяють поверхню зуба на ряд додаткових невеликих горбиків. Поперечні і повздовжні борозни з жувальної поверхні переходять на задню поверхню коронки. Зуб має сильно розгалужені убік корені: піднебінний і два щічних - передній щічний і задній щічний. Піднебінний корінь більш великий, прямий, конусоподібний, з добре прохідним каналом. Щічні корені сплющені з боків, верхівки їх загострені, щипцеподібно вигнуті і часто важкопрохідні.

Другий моляр. За формою коронки і числом коренів нагадує перший моляр, але на відміну від нього трохи менший за розміром. Емалевий валик у пришийковій ділянці чітко контурує шийку зуба. Язикова поверхня коронки часто містить додатковий горбик. Піднебінний корінь добре розвинений на внутрішній поверхні має повздовжню, добре виражену борозну. Щічні корені сплющені, верхівки їх спрямовані усередину, порожнина коронки зуба широка, відповідає формі зуба. Канал піднебінного кореня широкий, добре прохідний, щічні корені можуть мати ряд менш доступних кореневих каналів і ряд отворів.