Главная
Случайная страница
Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Відмінності традиційної та сучасної моделей навчання
Традиційна модель навчання
| Сучасна модель навчання
| Передавання новому поколінню знань і досвіду.
| Оволодіння життєвими компетенціями, соціальними і життєвими ролями, розуміння знання як засобу розв'язання проблем.
| Підготовка учнів до майбутнього життя
| Навчання – простір, де реалізуються духовні потреби й інтереси, формується досвід, відбувається самовизначення.
| Пріоритет соціального замовлення.
| Пріоритет особистості, її замовлення на конкурентоспроможність, готовність жити в умовах постійних змін.
| Репродуктивний, пасивно-споглядальний тип навчання; учень – об'єкт виховного впливу.
| Учень – суб'єкт, партнер у навчально-виховному процесі, в якому перевагу надають інтерактивному спілкуванню.
| Учні сприймають мету в готовому вигляді.
| Формулювання суб'єктами спільних цілей і вибір способів їх досягнення.
| Орієнтація на середньостатистичного учня.
| Формування індивідуальної траєкторії розвитку та саморозвитку у процесі навчання.
| Централізоване управління системою освіти і конкретним навчальним закладом.
| Надання автономії учасникам навчально-виховного процесу, демократизація управління освітою, утвердження соціального партнерства.
| Однотипність навчальних закладів.
| Варіативність навчальних закладів.
| Програма – нормативний документ.
| Доповнення нормативного компонента програми варіативною складовою, створення авторських програм навчання.
| Епізодичний характер нововведень.
| Постійний інноваційний процес, науково-дослідний підхід до організації навчання.
| Освітні результати (знання, вміння, навички) визначаються вчителем.
| Ключові компетенції, готовність використовувати знання як засіб розв'язання життєвих проблем. Визначення результатів як учасниками процесу, так і незалежними експертами через діагностику та моніторинг.
| перенесення акценту зі знань на готовність діяти з опорою на них;
розроблення змісту навчання, котрий є засобом отримання знань, а не самими
знаннями, якими необхідно оволодіти;
Зміна підходу до організації позиціонування вчителя як фасилітатора (англ. – полегшувати, допомагати,
навчання висуває нові завдання: сприяти) та помічника, а не керівника та джерела знань;
зміщення відповідальності за процес навчання з учителя на учня;
підтримання процесу навчання шляхом ефективного оцінювання.
|