Види поділу понять

Мета логічної операції поділу обсягу понять – систематичний і повний розгляд можливих різновидів предметів деякого роду.

Традиційно розрізняють два вида поділу:

Правила поділу понять:

Щоб не припускатися логічних помилок при здійсненні поділу понять, спід керуватися такими правилами:

1. Поділ понять повинен здійснюватися за однією основою

2. Поділ повинен бути спів мірним, тобто сума обсягів членів поділу має дорівнювати обсягові побілювання поняття.

3. Члени поділу повинні виключати один одного, тобто не мати спільних елементів.

4. Поділ повинен бути безперервним (поступовим)

5. тобто члени поділу мають належать до понять одного порядку загальності.

Класифікація (лат. Clossis – розряд і ficatio - роблю)

Складний багатоступінчастий поділ (тобто система поділів), який здійснють з метою одержання і систематизації нових занань щодо членів поділу.

Здійснюючи класифікацію, вдаються до різних видів поділу. Розрізняють два види класифікації – наукову і не наукову (Приклад. Найбільш відомі приклади наукових класифікацій: періодична система хімічних елементиів Д. Менделєєва, класифікація рослинного світу Карла Ліннея, Класифікація елементарних частинок у фізиці. Зразком штучної класифікації є алфавітний каталог книг у бібліотеці або телефонний довідник.)

Значення поділу понять. Він дає можливість впорядковувати понятійний апарат науки.

Словник основних понять і термінів

Поняття – це форма мислення що відображає предмети та явища об’’ктивного світу в їх суттєвих і специфічних, а також звязки і відношення між предметами та явищами. Усі ознаки, властивості, якості обєктів поділяють на суттєві, головні і похідні, необхідні і випадкові. Суттєві – це ті головні ознаки, без яких предмет чи множина пр не можуть існувати у своїхй індивідуальності, які розкривають їх якісну специфіку і зумовлють ін ознаки. Похідні ознаки які зумовлені основними,суттєвими я які неодмінно притаманні предметам. Випадкові – ознаки, які зумовленні зовнішніми факторами які можуть бути або не бути притаманні одному об’єкту. Поняття розкриває зміст слів, що його виражає, тому не тотожне слову, і виявляється в тому що термін залишається той же самий, а поняття яке відображає предмет змінюється.

Зміст і обсяг поняття

У понятті вирізняють 2 сторони – зміст і обсяг. Зміст поняття - це сукупність суттєвих ознак, які обєктивно характеризують природу певного предмета, явища, процесу. Обсяг поняття – це сукупність предметів, явищ і процесів, які охоплені даним поняттям. Родові поняття відображають сукупність предметів чи явищ, що виражають дещо загальне в них за деякими суттєвими ознаками. Видове поняття відображає частину сукупністі предметів, які виражають специфічні для них властивості.

Логічний клас чи множина – це сукупність предметів любого походження, кожен з яких володіє оз-наками притаманними цьому класу вмілому. Елемент класу – кожний окремий елемент класу. Підклас чи підмножина – це частина елементів якогось класу що має свої специфічні ознаки, або видове поняття, що є частиною родового поняття. Класи поділяються на 1) універсальні (склад з усіх елементів предметної області). 2) загальні (склад з певної, чітко визначеної к-сті елементів), 3) одиничні (склад з 1 елемента), 4) порожні (невідома множина або яка поки не містить жодного елементу).

Закон обережного відношення між обсягом та змістом поняття.

Цей закон був сформован у XVII ст. згідно з ним чим бідніший зміст поняття (тобто чим абстрактніше поняття, чим менше в ньому мислиться ознак), тим широким (а отже, невизначеним) є його обсяг.

І навпаки, чим багатий зміст поняття тим вужчим і визначеним є його обсяг. Цей закон діє тільки між поняттями, які перебувають у родо-видових відношеннях. На цьому законі грунтується логічні операції узагальнення й обмеження. Наприклад, проілюструємо дію наведеного закону. Зміст поняття «студент» визначння ознакю «навчатися у вищому навчалшьному закладі». Його обсяг складає моножина всіх людей, які навчають у вухах. Збільшемо зміст цього поняття (ведемо нову ознаку): «навчатися на історичному факультеті». Таке збільшення змісту спрочинить рпояву поняття зменшим обсягом («студент-історик»), оскільки буде матися на увазі клас студентів,якій навчається леше на історичному факультеті.