Процесуальний порядок пред'явлення позову

Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу складається з двох взаємопов'язаних дій: пред'явлення позову та прийняття його судом до свого провадження. Процесуальні дії, які виконують учасники процесу на цій стадії, врегульовані гл. 2 розд. III ЦПК.

Цивільна справа згідно із ст. З ЦПК порушується у суді за заявою осіб, які звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. У справах позовного провадження процесуальним засобом звернення до суду є позов, у справах наказного та окремого провадження - заява.

Пред'явлення позову до суду являє собою реалізацію позивачем права на пред'явлення позову. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі. Наявність права на пред'явлення позову є обов'язковим для порушення провадження у справі. Крім того необхідним є дотримання умов, порядку і форми реалізації цього права.

Однією з головних умов для пред'явлення позову є наявність у особи, яка подає позовну заяву, цивільної процесуальної дієздатності (ст. 29 ЦПК). Якщо позовна заява була подана недієздатною особою, суд повертає її позивачеві, а якщо недієздатність виявилася у ході розгляду справи, - залишає таку заяву без розгляду. Однак до суду може звернутися законний представник недієздатної особи. До умов для пред'явлення позову також можна віднести наявність належним чином посвідчених повноважень на ведення справи, якщо позовна заява подається представником позивача. Відсутність документів, що підтверджують повноваження представника, призводить до повернення судом такої заяви.

Порядок пред'явлення позову полягає у дотриманні правил про підсудність, встановлених статтями 107-116 ЦПК, і оплаті судового збору за подання позовної заяви. У разі порушення вимоги про підсудність суд повертає заяву та вказує, до якого суду слід звернутися позивачеві. Наслідком несплати судового збору є залишення позовної заяви без руху або її повернення.

Якщо подана до суду позовна заява містить вимоги, за якими може бути видано судовий наказ (ч. 1 ст. 96 ЦПК), обов'язковою умовою пред'явлення такої заяви є наявність доданої до неї ухвали суду про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. У разі недотримання цього порядку суд ухвалою повертає таку позовну заяву.

Крім того необхідно додержуватися процесуальної форми позову, якою є письмова позовна заява, яка пред'являється до суду першої інстанції, де вона реєструється в автоматизованій системі документообігу суду. За допомогою цієї системи, за принципом вірогідності і з урахуванням спеціалізації, визначається суддя, якому, не пізніше наступного дня і передається справа.

Позовна заява має відповідати вимогам щодо її змісту. Зокрема, згідно із ст. 119 ЦПК реквізитами позовної заяви є: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог (позивач також має право об'єднати в одній позовній заяві кілька пов'язаних між собою вимог); 4) ціна позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява обов'язково підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, якщо позовна заява подається представником позивача. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві мають бути зазначені підстави такого звернення. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити також відомості про забезпечення доказів або позову.

Законами можуть встановлюватися й інші вимоги, яким має відповідати позовна заява (ч. 4 ст. 119 ЦПК).

Відповідно до ст. 120 ЦПК позовна заява та документи, які приєднуються до неї, повинна бути подана до суду у копіях згідно з кількістю відповідачів і третіх осіб. Однак це правило не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

2.Позовна заява і порядок виправлення її

Недоліків (варіант 2)

Позовна заява — установлена законом форма звернення до суду за

вирішенням спору про суб'єктивне право.

Позовна заява являє собою за чинним законодавством єдиний спосіб

об'єктивізації позову. Останній може бути пізнаний тільки через прояв у

відповідній заяві. Відповідність позову і позовної заяви підлягає вимогам

діалектики взаємозв'язку змісту та форми. Разом з тим позовна заява має

власний зміст (реквізити, установлені законом) і письмову форму2

.

Письмова форма позову дозволяє чітко фіксувати зміст заявлених вимог,

їх відповідність закону,

Жилин Г.А. Цели гражданского судопроизводства и их реализация в

суде первой инстанции. — М.: Городец, 2000. — С.123.

2ОсокинаГ.Л. Иск (теория и практика). —М.: Городец, 2000. — СІ 79-

186.

217час і місце пред'явлення позову, оперативно виявляти та усувати недоліки

і помилки, допущені заявником. Таким чином, форма позовної заяви —

одна з діючих гарантій права позивача та відповідача на судовий захист.

Згідно зі ст.119 ЦПК позовна заява повинна містити: 1) найменування

суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача й

відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява

подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження,

поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; 3) зміст

позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5)

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення

доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для

звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до

заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із

зазначенням дати її подачі (ч.З ст.119 ЦПК). У разі пред'явлення позову

особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві

повинні бути зазначені підстави такого звернення (ч.б ст.119 ЦПК). Якщо

позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви

додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його

повноваження (ч. 7 ст.119 ЦПК).

Вищенаведені відомості, що підлягають обов'язковому включенню в

позовну заяву, можна розділити на кілька груп:

а) відомості вступного характеру (найменування суду, до яко

го подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх

місце проживання або місцезнаходження; ціна позову);

б) відомості, що належать до опису обставин справи та моти

вування заявлених вимог (факти підстави позову, вказівка на до

кази, їх підтвердження);

в) відомості резолютивного характеру (вимоги позивача до,

кожного з відповідачів, їх зміст та розмір, а також підпис особи,

яка звернулася до суду, або її представника);

г) додаткові відомості (перелік додатків, інші дані, необхідні

для вирішення питання про прийняття позовної заяви).

Деякі вчені-юристи підрозділяють реквізити позовної заяви на

конститутивні і змістовні1

.

Конститутивними варто визнати всі елементи заяви в сукупності,

тому що без кожного з них вона втрачає властивість цивільного

процесуального документа. Найменування суду, відомості про сторони,

що сперечаються, підпис заявника, а також документ, що засвідчує

повноваження судового представника, визначають (конститують)

звернення заінтересованої особи як процесу-

Викут М.А., Зайцев И.М. Гражданский процесс России: Учебник. —

М.: Юрист, 1999. — С.219.; Власов А.А. Гражданское процессуальное

право: Учебник. — М.: ТК Велби, 2003. — С.220.

218альний документ. їх відсутність робить заяву такою, що не має

юридичного значення, у зв'язку з чим суддя залишає її без руху.

Змістовну частину утворюють відомості про предмет розгляду і

вирішення спору про право, вимоги позивача і докази, що підтверджують

позовні вимоги. Будь-які погрішності у викладі зазначеної інформації

можуть привести до того, що суд відмовить у задоволенні позову.

ЦПК не вимагає, щоб позовна заява обов'язково містила правову

кваліфікацію спірних правовідносин, тобто посилання позивача на норми

права, на яких він засновує свою вимогу (так звана правова підстава

позову). Однак оскільки позов — правова вимога, вказівка в позовній

заяві норм права, на яких засновані вимоги позивача, уявляється вкрай

бажаною. Позовні заяви, які подають Уповноважений Верховної Ради

України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи

місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи, що здійснюють

захист прав, свобод і інтересів інших осіб, обов'язково повинні містити

посилання на відповідні норми права.

Крім загальних відомостей у позовній заяві по конкретних категоріях

справ можуть міститися додаткові відомості, що обумовлюється

специфікою відповідних спірних матеріальних правовідносин. Так, у п.6

постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996

року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист

прав споживачів» зазначено, що позовна заява повинна містити відомості:

про те, яке право споживача порушене; коли і в чому це виявилося; про

способи захисту, які належить вжити суду; про розміри сум, щодо яких

заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про

докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні

документи — залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, кви-

танція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша

накладна, чек, касовий ордер).

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату

судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи (ч.5 ст.119 ЦПК). Крім того, позивач зобов'язаний додати

до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї,

відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ч.І ст.120 ЦПК).

Недотримання зобов'язальних вимог до форми і змісту позовної заяви

перешкоджає початку процесу, тому що суд не має необхідної інформації

для порушення справи. ЦПК закріплює спеціальний процесуальний

інститут, застосування якого дозволяє забезпечити усунення недоліків

позовної заяви в найбільш короткий термін, — інститут залишення

позовної заяви без руху.

219У відповідності зі ст.121 ЦПК позовна заява залишається без руху в

наступних випадках:

1) якщо вона подана без дотримання вимог, викладених у

статтях 119 і 120 ЦПК.

Підставою для залишення позовної заяви без руху можуть стати лише

прямо зазначені в законі недоліки позовної заяви. Зокрема, не може бути

залишена без руху позовна заява у випадку недо-лучення до неї доказів

— як зазначених у позовній заяві, так і інших доказів, що підлягають

поданню позивачем, на думку суду:

2) якщо не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Позовна заява залишається без руху, якщо позивачем до звернення до

суду судовий збір не сплачений, або сплачений внаслідок арифметичної

помилки, неправильного визначення ціни позову або з інших причин у

меншому розмірі, ніж це потрібно за законом, або документ про сплату

судового збору не доданий до позовної заяви, або доданий не оригінал, а

копія такого документа.

Про залишення позовної заяви без руху суд постановляє ухвалу, в якій

зазначаються конкретні обставини, що послужили підставою для

залишення позовної заяви без руху. Ухвала надсилається або вручається

позивачеві. В ухвалі суд встановлює особі, яка звернулася до суду, строк

для усунення недоліків. Цей строк визначається за розсудом суду і

повинен забезпечувати особі, яка звернулася до суду, можливість

реального усунення допущених недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк

виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК, сплатить суму

судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день

первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і

повертається позивачеві (ч.2 ст.121 ЦПК).

Залишення позовної заяви без руху можливо тільки до відкриття

судом провадження у справі. Після постанови судом ухвали про

відкриття провадження у справі залишення позовної заяви без руху

неможливо. Недоліки, виявлені пізніше, усуваються на наступних стадіях

процесу, наприклад, у формі уточнення позовних вимог при підготовці

справи до судового розгляду або при судовому розгляді.

5. Прийняття позовної заяви

Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на

підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК (ч.

1ст. 122 ЦПК).

220Процесуальне завдання, що вирішується суддею, — перевірка підстав

для прийняття заяви. Якщо таких підстав немає, суддя відмовляє в

прийнятті заяви, керуючись зазначеними в ст.122 ЦПК мотивами. У

рамках підстав до відмови в порушенні справи об'єднані дві групи

мотивів: передумови права на позов і умови його здійснення. Відсутність

передумов обумовлює об'єктивну неможливість розгляду справи, процес

взагалі не може бути початий. Недотримання порядку пред'явлення

позову — лише тимчасова перешкода, що може бути усунута

заінтересованою особою, після чого процес у справі можливий.

Згідно з ч. 2 ст. 122 ЦПК суддя відмовляє у прийнятті заяви при

відсутності хоча б однієї з передумов права на пред'явлення позову, а

саме:

1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного су-

дочинства;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про

закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову

або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими

сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від

позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов

до особи, яка відмовилась від позову;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими

самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції,

щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих

самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі

виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду

або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж

третейському суді виявився неможливим;

5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням

юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини

не допускають правонаступництва.

Неприпустима відмова у відкритті провадження у цивільній справі за

мотивами недоведеності заявленої вимоги, пропуску строку позовної

давності та іншими не передбаченими законом підставами. Зокрема,

неприпустима відмова в прийнятті заяви з тієї причини, що спірна вимога

не захищена законом або що вона явно не обґрунтована (так звані

безпредметні позови), не може служити також підставою для відмови в

прийнятті позову відсутність закону, що регулює спірне відношення.

Відмовляючи в прийнятті позовної заяви, суддя постановляє про це

мотивовану ухвалу, що може бути оскаржена позивачем

(п.4ч.1ст.293ЦПК).

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути

невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до

неї документами.

221Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному

зверненню до суду з таким самим позовом.

Повернення позовної заяви провадиться суддею у випадках не-

дотримання умов пред'явлення позову, порядку його подачі, невиконання

вимог про усунення порушень порядку і форми подачі позовної заяви.

Відповідно до ч.З ст.121 ЦПК заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про

повернення йому позову;

2) заяву подано недієздатною особою;

3) заява від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на

ведення справи;

4) справа не підсудна цьому суду;

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або

до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених

Сімейним кодексом України.

Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу, у якій

вказує, у який суд варто звернутися заявникові, якщо справа не підсудна

даному суду, або як усунути обставини, що перешкоджають відкриттю

провадження у справі.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із

заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали

підставою для повернення заяви (ч.5 ст.121 ЦПК).

На ухвалу судді про повернення заяви може бути подана апеляційна

скарга (п.З ч.І ст.293 ЦПК).

Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у

відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з

дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для

усунення недоліків.

В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються: 1)

найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив

провадження у справі, номер справи; 2) ким і до кого пред'явлено позов;

3) зміст позовних вимог; 4) час і місце попереднього судового засідання;

5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові

заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони

обґрунтовуються.

4. Правові наслідки відкриття провадження у

справі

Відкриття судом провадження по цивільній справі тягне певні

юридичні наслідки, які за своїм характером можуть бути розділені на

процесуальні та матеріально-правові.

222До процесуальних наслідків варто віднести:

1) виникнення процесу по конкретній цивільній справі (заінтересовані

особи стають учасниками цивільних процесуальних правовідносин,

отримують процесуальні права та обов'язки);

2) втрату заінтересованою особою права на вибір місця розгляду

справи при альтернативній підсудності (ст.110 ЦПК) і втрату сторонами

права на вибір місця розгляду справи, передбаченого правилом

договірної підсудності (ст.112 ЦПК);

3) з цього моменту відповідач отримує право пред'явлення зу-

стрічного позову (ст.123 ЦПК).

До матеріально-правових наслідків пред'явлення позову можна

віднести наступні:

1) перерву перебігу позовної давності (ч.2 ст.264 ЦК);

2) аліменти присуджуються за рішенням суду з дня подачі позовної

заяви (ч.І ст.79 СК);

3) збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на

день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де

зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена

добровільно, — у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено

договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про

відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на

день ухвалення рішення (ч.З ст.623 ЦК);

4) власник майна має право вимагати від добросовісного набувача

передачі усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з

моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним,

або з моменту, коли йому було вручено повістку до СУДУ У справі за

позовом власника про витребування майна (ч.2 ст.390ЦК).

Законом можуть бути встановлені і інші матеріально-правові наслідки

пред'явлення позову до суду.

Date: 2015-07-27; view: 1795; Нарушение авторских прав