Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стадії стресу





Три стадії розвитку стресової ситуації

Г. Сельє запропонував виділити три стадії розвитку стресової реакції:

1) Стадія тривожності — характеризується зменшенням розмірів вилочкової залози, селезінки, лімфатичних вузлів, що пов'язано з активацією глюкокортикоїдів.

2) Стадія резистентності — розвивається гіпертрофія кори наднирників зі стійким підвищенням секреції кортикостероїдів та адреналіну. Вони збільшують кількість циркулюючої крові, підвищують артеріальний тиск, підсилюється утворення печінкою глікогену. В цій стадії зазвичай підвищується стійкість та протидія організму до надзвичайних подразників. У людини на цій стадії активізується розумова та м'язова діяльність, мобілізується воля та бажання подолати незвичні обставини або надзвичайну ситуацію. Якщо дія стресору на цій стадії припиняється або слабшає, зміни, які він викликав, поступово нормалізуються.

3) Стадія виснаження. Однак, якщо вплив патогенного фактору не припиняється, він продовжує бути надто сильним і тривалим, розвивається стійке виснаження кори наднирників. Знову з'являються реакції тривожності. Ці процеси є необоротними і закінчуються загибеллю організму (смертю).

28. Адаптаційний синдром, загальний адаптаційний синдром, сукупність загальних захисних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини при дії значних по силі і тривалості зовнішніх і внутрішніх подразників; ці реакції сприяють відновленню порушеної рівноваги і направлені на підтримку постійності внутрішній середовища організму — гомеостазу. Поняття А. с. висунув канадський учений Г. Селье (1936). Чинники, що викликають розвиток А. с. (інфекція, різкі зміни температури, фізична і психічна травма, велике м'язове навантаження, крововтрата, іонізуюче випромінювання, багато фармакологічних дій і ін.), звані стрессорамі, а стан організму, що розвивається при їх дії, — стресом (від англійського stress — напруга). Основні ознаки А. с. — збільшення кори надниркових і посилення їх секреторної активності, зменшення вілочкової залози, селезінки, лімфатичних вузлів, зміна складу крові (лейкоцитоз, лімфопенія, еозинопенія), порушення обміну речовин (з переважанням процесів розпаду), що веде до схуднення, падіння кров'яного тиску і ін. Розвиток А. с. проходіт 2 або 3 стадії, 1-я — стадія тривоги, продовжується від 6 до 48 годин і ділиться на фази шоку і протівошока; на цій стадії посилюються вироблення і вступ в кров гормонів надниркових — глюкокортикоїдів і адреналіну, організм перебудовується, пристосовується до скрутних умов, 2-я — стадія резистентності, коли стійкість організму до різних дій підвищена; до кінця цієї стадії стан організму нормалізується і відбувається одужання. Якщо дія подразників велика по силі і тривалості, то настає 3-я стадія — стадія виснаження, яка може завершитися загибеллю організму. Початковою ланкою пристосування організму до незвичайних умов служать рефлекторні процеси (захисні, сосудодвігательниє і ін. рефлекси); потім включаються гуморальні (що поступають з кров'ю, лімфою і ін.) подразники (адреналін, гістамін, продукти розпаду пошкоджених тканин). Все це веде до включення механізмів, що забезпечують пристосовну реакцію організму, в першу чергу ретикулярній формації мозку і системи гіпоталамус — гіпофіз — надниркові. Клітки гіпоталамуса виробляють вивільняючий чинник, під дією якого збільшуються освіта і виділення гіпофізом в кров адренокортикотропного гормону, стимулюючого діяльність кори надниркових (вироблення глюкокортикоїдів). Одночасно в реакцію залучаються і ін. гуморальні і нервові механізми і нервова система в цілому.

29. Кров — рідка сполучна тканина організму тварин, що виконує важливі функції в забезпеченні його життєдіяльності. Кров складається з рідкої частини плазми та різноманітних клітин. Вона циркулює системою судин(хребетні та частина безхребетних тварин) під дією сили ритмічних скорочень серця або судини, що його заміщує.

Кров людини складається з рідкої частини плазми, клітин лейкоцитів та постклітинних структур: еритроцитів, тромбоцитів. Вона циркулює системою судин під дією сили ритмічних скорочень серця і безпосередньо з іншими тканинами тіла не контактує через наявність гематопаренхіматозних бар'єрів. У всіх хребетних кров має зазвичай червоний колір (від блідо- до темно-червоного), яким вона зобов'язана гемоглобіну, що міститься в еритроцитах. У деяких молюсків і членистоногих кров має блакитний колір завдяки гемоціаніну.

Date: 2015-07-27; view: 502; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию