Список використаних джерел. 2. Данченко А.С. «Полігони твердих побутових відходів

1. Білявський Г.О. та ін. Основи екології / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2005. – 408 с.

2. Данченко А.С. «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування». – К., 2005.

3. Екоосвітня програма та методичні рекомендації з пропаганди роздільного збору твердих побутових відходів в м. Мелітополі. – Мелітопольський державний педагогічний університет. – МДПУ, 2007. – 36 с.

4. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 27. – Ст. 362.

5. Закон України «Про відходи» // Екологічне законодавство України. – Харків: ТОВ «Одісей», 2002. – ст. 811.

6. Закон України «Про затвердження державної Програми поводження з токсичними відходами» // Екологічне законодавство України. – Харків: ТОВ «Одісей», 2002.– ст. 839.

7. Запорізька обласна рада «Програма виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2002 – 2010 рр.», м. Запоріжжя, 2002. – 44-46 с.

8. Мелитополь: городские доходы и расходы 90 лет назад… и сегодня // Мелитопольские ведомости. – 1995. – 16 марта, 2 с.

9. Мяновська М.Б. Розробка алгоритму проведення моніторингу впливу звалищ твердих побутових відходів на довкілля [Електронний ресурс] / [Мяновська М.Б., Мальований М.С.] // Збірник наукових статей «ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю». – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.119–122.

УДК [504.03.02.68:349.6](477.64)

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ МІСТА МЕЛІТОПОЛЯ

Ломиш Іван Васильович, 11 МБ ЕО група

Мельник Олександр Олексійович, доцент, кандидат історичних наук

У науковій доповіді досліджено та проаналізовано сучасне нормативно-правове регулювання у сфері поводження з твердими відходами міста Мелітополя. Описані закони та нормативні акти, що регулюють процедури розміщення та утилізації ТПВ.

Актуальність. Проблема збору, накопичення та переробки твердих побутових відходів (ТПВ) для України, у тому числі і для міста Мелітополь, є актуальною, оскільки загальні обсяги нагромадження відходів у державі сягають близько 30 млрд. тонн, при цьому зайнято близько 160 тис. га землі. ТПВ вносять вагомий внесок у забруднення навколишнього природного середовища, оскільки містять в своєму складі велику кількість вологих органічних речовин, які піддаються розкладу та дають інтенсивне забруднення у повітря, ґрунти, поверхневі і ґрунтові води. Актуальність доповіді визначається у дослідженні правового регулювання щодо утворення, використання та поводження з ТПВ в Україні та в місті Мелітополь.

Згідно Ст. 1 Закону України «Про відходи» тверді побутові відходи – це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення [3].

Відходи у місті Мелітополь утворюються жителями міста, усіма підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами-підприємцями у процесі людської діяльності, виробництва чи споживання продукції.

Єдиним місцем з видалення ТПВ у м. Мелітополь є Мелітопольський міський полігон твердих побутових відходів (полігон ТПВ), що експлуатується з 1963 року і знаходиться на землях Новенської сільської ради Мелітопольського району. Площа полігону ТПВ, згідно з державним актом на право постійного користування землею, виданим Новенською сільською радою від 23.02.1998 № 000289 серія ЗП, складає 21,97 га. Обслуговує полігон комунальне підприємство «Мелітополькомунтранс» Мелітопольської міської ради Запорізької області. За 12 місяців 2012 року на полігоні ТПВ розміщено 41279,76 т відходів. Станом на 01.01.2013 на полігоні ТПВ накопичено 3320984,95 т. Таким чином, щороку на Мелітопольському полігоні накопичується близько 39-40 тис. т твердих побутових відходів.

Сучасне законодавство про ТПВ складається з Постанови Верховної Ради України від 5 березня 1998 року «Про основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.), «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (1994 р.), «Про металобрухт» (1999 р.), «Про відходи» (1998 р.), «Про охорону атмосферного повітря» (1992 р.), Водного кодексу України (1995 р.), Кодексу України про надра (1994 р.).

Згідно Ст. 5 Закону України «Про відходи», основними принципами державної політики в сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку [3].

До основних напрямів державної політики щодо реалізації зазначених принципів належить: забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними; зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності; забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів; сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого, повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів; забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами; організація контролю за місцями чи об'єктами розміщення відходів для запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров'я людини; здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання; сприяння створенню об'єктів поводження з відходами; забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами; обов'язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації [3].

Основними нормативними актами, що регулюють процедури розміщення ТПВ в Україні, в тому числі і в м. Мелітополь, в цей час є: Правила з технічної експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджений наказом № 121 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 05.04.2007; Рекомендації з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України від 10.01.2006 № 5.

Висновки щодо правового забезпечення твердими побутовими відходами:

1. Рівень українського законодавства в сфері поводження з відходами достатньо високий і поступово повинен наближатися до рівня відповідного законодавства ЄС.

2. Нормативно-правові акти не охоплюють усіх основних аспектів проблем відходів і недостатньо передбачають використання заходів, як обмежувального, так і стимулюючого характеру, недостатньо сприяють створенню ринкових відносин у сфері поводження з відходами.

3. Державна політика управління відходами в Україні, а також основні принципи, пріоритети відповідають європейським, проте механізми їхньої реалізації на практиці впроваджуються дуже повільно.

4. Законодавство України дає визначення і розподіляє повноваження між міністерствами, обласною і місцевою владою, але відсутні ефективні інструменти для забезпечення виконання законодавчих норм і положень.

5. Найкращим способом зменшення накопичення відходів на території України є впровадження безвідхідних і маловідходних технологій. Крім того, необхідно прискорити прийняття таких норм, правил і вимог, застосування яких в господарській діяльності дасть змогу досягти оптимальних витрат засобів і ресурсів для врегулювання проблем з ТПВ.

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 27. – Ст. 362.

2. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» // Екологічне законодавство України. – Харків: ТОВ «Одісей», 2002. – ст. 729.

3. Закон України «Про відходи» // Екологічне законодавство України. – Харків: ТОВ «Одісей», 2002. – ст. 811.

4. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» // Екологічне законодавство України. – Харків: ТОВ «Одісей», 2002. – ст. 708.

5. Закон України «Про затвердження державної Програми поводження з токсичними відходами» // Екологічне законодавство України. – Харків: ТОВ «Одісей», 2002.– ст. 839.

6. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Екологічне законодавство України. – Харків: ТОВ «Одісей», 2002. – ст. 502.

7. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» // Екологічне законодавство України. – Харків: ТОВ «Одісей», 2002. – ст. 639.

8. Закон України «Про приєднання до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням» // Екологічне законодавство України. – Харків: ТОВ «Одісей», 2002.– ст. 845.

УДК: 504.54(477.64)

МОНІТОРИНГ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ҐРУНТІВ МІСТА МЕЛІТОПОЛЯ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Лопатін Олександр, 11 МБ ЕО

Мальцева Ірина Андріївна, д. б. н. професор

В останні роки із розвитком промисловості, зросте антропогенний тиск на навколишнє середовище в тому числі і на ґрунти. Неправильне використання ґрунтів, без урахування їх властивостей, умов розвитку може викликати суттєве їх погіршення, деградацію і навіть повну руйнацію. На сьогодні екологічний стан ґрунтів міста мелітополя не досліджується і його моніторинг не проводиться. Разом з тим, він є промисловим центром і найбільшу небезпеку для стану ґрунтового покриву створюють промислові та транспортні викиди. Більша частина забруднювачів у ґрунт потрапляє із атмосферного повітря.

Метою роботі є визначення сучасного екологічного стану ґрунтів м. Мелітополя та його околиць.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

- Дослідити вплив забрудненості ґрунтів на схожість та ріст рослин (пшениця, редис, крес салат)

- Встановити характер зміни ростових показників рослин в залежності від фази розвитку

Умови та методи дослідження:

Для оцінки антропогенної трансформації ґрунту в межах міста мелітополя використовували тест-рослини: крес салат, пшеницю та редис. Експеримент проводився на ґрунтовому субстраті. Проби відбирались у десяти різних точках міста мелітополя, у контрольному зразку ми використали живильний субстрат виробника тов «хг восор». Пророщення насіння відбувалось у чашках петрі, по мірі підсихання субстрату ґрунт зволожували дистильованою водою. Тривалість вегетаційного експерименту, в ході якого тест-культури розвивалися при температурі 22-24 с і природному світловому режимі, становила два тижні. По закінченню зазначеного терміну з метою визначення ступеня впливу субстрату на тест-рослини були проведені виміри довжин коренів, довжини пагона, повітряно-сухої ваги кореневої системи і пагона.

Висновок: тісний взаємозв'язок рослин з умовами існування дає змогу не тільки оцінювати потреби рослин за ознаками навколишнього середовища, а й навпаки, за характером рослинності зробити висновки про властивості довкілля. Індикаційне значення рослинного покриву має важливе значення, бо серед усіх елементів природи він досить доступний для спостережень, достатньо чутливий та практичний. Рослинні тест-системи є досить надійними за зручними у встановленні ступені токсичності певних забруднювачів, також вони дають змогу оцінити сумарний ефект дії різних видів забруднювачів, що можна використовувати для вирішення різних питань, в тому числі, для оцінки ступеню антропогенної трансформації ґрунтів міських систем, що зазнають різнопланово антропогенного впливу.

Література.

1. Агроекологія: навчальний посібник/о.ф.смаглій, а.т.кардашов, п.в.літвак та ін. - к.: вища освіта,2006. - 671с.

2. Агрохімічна паспортизація земель мелітопольського району. -запоріжжя: запорізький центр облдерж- родючість, 2000. - 205с.

УДК: 635.615:631.527.5

СОРТОВИВЧЕННЯ КАВУНА В БОГАРНИХ УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Людіна Т.М. студентка 5 курсу АТЕ

Нінова Галина Василівна, к.с-г.н., доцент

Робота присвячена з’ясуванню впливу пізньостиглих сортів кавуна на урожайність, якість та ефективність вирощування плодів в умовах Південного Степу України.

Вирішальним фактором для збільшення виробництва баштанної продукції є постійне вдосконалення технології їх вирощування. Одними з таких елементів є впровадження новітніх сортів. Вивчення даного елементу технології вирощування є важливим для розкриття потенційних біологічних можливостей формування високих врожаїв плодів кавуна.

Мета досліджень. Встановлення потенційно врожайних підньостиглих сортів кавуна з високою якістю плодів на богарі в умовах Південного Степу України.

Для її досягнення поставлені такі завдання:

- встановлення впливу біологічних особливостей сортів на ріст і розвиток;

- дослідження показників врожайності та якості плодів кавуна;

- економічна оцінка ефективності різних сортів кавуна.

Об’єкт дослідження – процес формування урожайності та якості плодів кавуна в богарних умовах

Предмет дослідження –фенологічні фази, біометричні показники росту і розвитку сортів кавуна Херсонський, Радужний, Сніжок, Чарльстон Грей.

Дослідження із сортовивчення сортів кавуна виконувались у 2012 році на базі промислових посівів кавуна в типових умовах Південного Степу України на півдні Херсонської області Нижньосірогозького району.

На території господарства переважають каштанові ґрунти з вмістом гумусу – 3,7 %, у середньо суглинкових різновидностях міститься гідролізованого азоту 35,5, рухомого фосфору 49,0 та обмінного калію 180,0 мг/кг ґрунту. Це свідчить про низьку забезпеченність грунту азотом та фосфором та задовільну калієм і про придатність їх для вирощування кавуна.

Агрокліматична зона характеризується посушливим кліматом та великим випаровуванням грунтової вологи, частими суховіями.

Схема розміщення рослин - 210 х 140 см (кількість рослин - 3,4 тис.шт/га)

У досліді застосовували припосівне внесення нітроамофоски, позакореневе підживлення добривами, що містять мікродобрива.

Сходи спостерігали по сорту Херсонський та Чарльстон Грей 26 травня, перший справжній листок утворився через 5-6 днів після сходів, в період же масового утворення листків вони з’являються через кожні 3 дні в кількості 4-5. З утворенням листків з’являються перші пазушні бруньки, які розпускаються на 12-15 день від початку утворення листка, після чого почався ріст пагонів.

По сортам Сніжок та Радужний ці фази проходили на 3 доби пізніше.

Біометричні спостереження проведені в фазу масового цвітіння, свідчать, що біологічні особливості сортів суттєво впливали на розвиток рослин. Найбільшу кількість бічних пагонів мали рослини сорту Чарльстон Грей та Радужний -8, меншу кількість сорти Херсонський та Сніжок - 5 штук.

Більш інтенсивний ріст вегетативної маси у подальшому відмічався по сорту Чарльстон Грей, Радужний де рослини мали найбільш довгий головний пагін, який досягав розмірів до 400 та 380 см, тоді як у сортів Херсонський та Сніжок він дорівнював в середньому 320 м. Найбільша кількість листків на рослині відмічена по сорту Чарльстон Грей 120 штук, що на 1,5 рази більше контрольного варіанту, цей сорт мав довжину листового черешка декілько дліннішою за інші сорти (табл. 1).

Таблиця 1

Біометричні показники сортів кавуна (фаза цвітіння,

середнє 2012 рік)

Аналіз даних показує, що розвиток рослин в значній мірі залежав від біологічних особливостей сортів кавунів.

Розміри рослин і листової поверхні суттєво впливали на формування якості врожаю кавуна (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність та якість плодів сортів кавуна, 2012 рік

Аналіз отриманих даних якості плодів показує, що середня вага 1 плоду сорту Чарльстон Грей та Херсонський дорівнювала 3,8-3,3 кг відповідно.

Максимальну вагу плодів отримано по сорту Чарльстон Грей де цей показник дорівнював 9,0 кг, решта сортів мала у 1,5 – 2,1 рази менші показники максимальної ваги плодів кавуна.

У сорту Радужний утворилась більша кількість плодів, але вони мали показники середньої ваги одного плоду 2,5 кг. Вирівняні плоди отримали по сорту Сніжок, в середньому по 2,6 кг. Якість плодів по сортам в середньому дорівнювала 89,0 %, тоді як у сорту Чарльстон Грей вона складала 95%.

Аналіз даних урожайності та якості плодів дозволяє виявити найбільш ефективні сорти для вирощування в господарстві дослідної агрокліматичної зони. Цим показникам відповідав сорт Чарльстон Грей. Ефективність даного сорту доводять показники рівню рентабельності, які дорівнювали 90 %, що перевершувало інші.

Собівартість продукції у сорту Чарльстон Грей була найменшою і дорівнювала 96 грн./т, такі показники отримані за рахунок утворення більшої кількості якісної продукції, найбільшою собівартість характеризувалась продукція сорту Сніжок і дорівнювала 150 грн/т (табл. 3).

Таблиця 3

Економічна ефективність застосування різних сортів кавуна 2012 рік