Список використаних джерел. 1. Совладающий интеллект: человек в сложной жизненной ситуации / А.В

1. Совладающий интеллект: человек в сложной жизненной ситуации / А.В. Либина. – М.: Эксмо, 2008. – 400 с.

2. Шебанова В.І. Теоретичний аналіз копінг-поведінки у сучасних наукових дослідженнях / Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. Збірник наукових праць. – Херсон: ХНТУ, 2010. - №2(3). – С. 262 -267.

УДК 2-057.875:303.62(477.6)

СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО РЕЛІГІЇ (СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)

Зибіна Дар’я, студентка 11 гр. ЕП

Городецька О. Г., к.соц.н., доцент кафедри філософії і соціології

У статті розкриваєтьсяставлення сучасних студентів до релігії. Отримані результати соціологічних досліджень засвідчують, що фактичний рівень релігійності студентської молоді виявляється значно нижчим, ніж декларований нею у відповідях.

Актуальність теми. У наш час тема релігії набирає свою значимість, особливо серед молодого покоління. Дана тема була розглянута у працях українських дослідників В. Єленського, В. Перебенесюка, О. Сєвєкіної, Н. Бєлікова та тощо.

Суттєвий внесок у розуміння природи релігійної свідомості вносять соціально-філософські розробки М.К.Мамардашвілі. Характерну рису свідомості автор бачить не у відображенні оточуючого світу, а в його творенні, зміні посередництвом власних актів поведінки, сприяючих створенню нової соціальної реальності. На його думку, особа одвічно наділена творчим і руйнівним началом: як справжня релігійна свідомість, що має моральну природу, так і брехливе, аморальне, здатні змінити оточуючий світ [1, с.100-115].

Водночас можна відзначити практичну відсутність праць, присвячених аналізу релігійних практик, що свідчить про необхідність проведення досліджень у цій сфері.

Мета статті. Проаналізувати рівень релігійності сучасних студентів на основі соціологічних опитувань.

Виклад основного матеріалу. Починаючи з кінця 80-х рр. ХХ ст., релігія стала звичайною складовою українського суспільства. Україна пережила у 90-ті рр. ХХ ст. релігійний бум, але сьогодні релігійне життя увійшло в рамки свого природного існування. Рівень релігійності населення, традиційно низький в атеїстичному радянському суспільстві, значно збільшився за роки незалежності й сягав показників 48–70% від загальної кількості населення країни [2].

Остаточно невизначеним залишається питання динаміки релігійності в період студентства. Загалом вважається, що після 18 років відбувається спад релігійності, який перероджується у відродження релігійності після тридцятого року життя. Під час навчання суттєво не змінюється релігійність глибоко віруючих, водночас зменшується відсоток студентів із слабко вираженою релігійною позицією, зростає число осіб, котрим є байдуже до релігії. У цьому віці також зустрічається найбільше конфліктів, сумнівів, релігійних криз, котрі можуть закінчитися у майбутньому зміцненням або втратою віри.

Для з’ясування ставлення студентів до релігії та релігійних цінностей у березні 2011 р. було проведено соціологічне опитування серед студентів двох вищих навчальних закладів Донецька: Донецького національного університету та Державного університету інформатики і штучного інтелекту. На питання анкети відповіли 324 студенти. Згідно з отриманими даними, віруючою людиною вважають себе 48,1% опитаних (з них 64% – жінки та 36% – чоловіки), 44,2% вагаються між вірою та невірою (“скоріше так” – відповіли 37,1% респондентів (66,7% – жінки та 33,3% – чоловіки), “скоріше ні” – 7,1% (47,8% – жінки, 52,2% – чоловіки), байдужими до релігії себе проголосило 3,1% опитаних (50% – жінки, 50% – чоловіки), невіруючі становлять 4,6% респондентів (40% – жінки, 60% – чоловіки). Отже, можна побачити, що майже половина опитаних задекларувала себе як віруючі, при цьому жінки виявилися більш релігійними, ніж чоловіки.

Порівняння із даними по Донецьку станом на 2002 р. [3, с. 109] засвідчують, що тоді віруючими себе визнали 71,2%, вагалися між вірою та невірою – 16,2%, байдужими до релігії себе проголосило 7,2% опитаних, невіруючі становили – 5,5% респондентів. Аналіз свідчить, що проголошений у 2011 р. рівень релігійності є нижчим, ніж у 2002 р. Разом з тим ми маємо збільшення кількості тих, хто вагається, тобто не має чіткої думки з приводу власної релігійності (з 16,2% до 44,2%). Враховуючи вік наших респондентів, це можна пояснити тим, що процес їх особистого становлення ще продовжується, тому вони не мають чітко визначених поглядів (ми не маємо на увазі студентів з релігійних сімей, де релігійність формується з дитинства).

Про свою належність до християнських конфесій повідомив 91% віруючих респондентів (у тому числі, до Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) віднесло себе 80%; до Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) – 15,5%, до Української греко-католицької церкви (УГКЦ) – 1,3% респондентів, до Римо- католицької церкви – 0,7%). До інших конфесій віднесли себе 3,2% респондентів (серед них – мусульмани (2), рідновіри (1), буддисти (1), кришнаїти (1), сайентологи (1), Свідки Єгови (1), фетишисти (2)). Можна зробити висновок, що серед значної частини студентської молоді взагалі немає якісного розуміння того, що таке конфесія та конфесійна належність. Так, у поняття “Київський патріархат” або “Московський патріархат” вони часто вкладають геополітичний зміст, обираючи ту чи іншу конфесію за своїми політичними вподобаннями або тим, що вона є найбільш численною в регіоні. Більшість студенток, які належать до православних конфесій, переборюють матеріальні труднощі, з острахом і недовірою ставляться до нововведень[3, с.110].

Якщо досліджувати самооцінку релігійних студентів, то варто відзначити, що такі релігійні цінності, як милосердя, Божа любов, прощення, справедливість та толерантність відіграють дуже важливу роль у житті досліджуваних студентів. Результати здійсненого дослідження показали, що найважливішим у молитві для студентів є перепрошення та подяка, найменш важливим – молитва як прикрий обов’язок.

Запропоновані цінності студенти розташували наступним чином: сім’я, любов, освіта, друзі, цікава робота, гроші, Батьківщина, суспільне становище, релігія, національні цінності. Щодо релігії, то виходячи із відповідей студентів вона посіла восьме місце у шкалі цінностей з дев’яти позицій, розділивши його із суспільним становищем та випередивши національні цінності.

Висновок: Таким чином, дослідження показало, що незважаючи на досить високі показники задекларованої релігійності, релігія і релігійна віра посідають далеко не головне місце в житті сучасної студентської молоді. Релігійність має досить виразний приватизований характер, постає чинником особистої ідентифікації. Серед студентської молоді взагалі немає якісного розуміння того, що таке конфесія та конфесійна належність. Тобто реальний рівень релігійності більшості опитаних студентів виявляється значно нижчим, ніж задекларований ними при самовизначенні, а релігійні цінності займають передостанні місця у рейтингу цінностей сучасної студентської молоді.

Date: 2015-07-25; view: 324; Нарушение авторских прав