ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство

ІІІ.1. Кількість справ, в яких закінчено дізнання і досудове слідство:

· закінчено справ;

· направлено до суду з обвинувальним висновком;

· направлено до суду для звільнення від кримінальної відповідальності;

· закрито справ.

ІІІ.2. Інформація про розгляд судами кримінальних справ:

· закінчено провадженням справ;

· кількість осіб, справи яких знаходяться в суді;

· кількість справ, провадження за якими зупинено;

· кількість осіб у справах із закінченим провадженям.

Показники кримінально-правової статистики, що характеризують процес боротьби зі злочинністю, поділяються на три групи:

а) показники попереднього розслідування, які враховують діяльність органів, які розслідують злочини та встановлюють осіб, які винні у скоєнні злочину. Цей розділ включає в себе облік злочинів, скоєння яких стало відомим органам дізнання та слідства; облік заходів із розслідування злочинів: строки розслідування, розкриття злочинів, затримка, вибір мір покарання;

б) показники кримінального судочинства, які відображають роботу судів першої, другої інстанцій з розгляду кримінальних справ. Цей розділ включає в себе облік злочинів у кримінальних справах, що надійшли та розглянуті; облік підсудних; облік основних процесуальних дій судів; закриття кримінальних справ тощо;

в) показники виконання вироків, які відображають роботу виправно-трудових установ. Цей розділ включає в себе облік осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі за категоріями, облік діяльності виправно-трудових установ за видами режиму.

Найбільш небезпечним явищем сьогодення є міждержавна організована злочинність. Тому для моніторингу розвитку цього явища Рішенням Ради голів Урядів СНД від 4 червня 1999 року затверджено систему показників, відповідно до якої формується міждержавна база даних.

Ця система має такий вигляд:

Розділ 1: Злочини, скоєні організованими злочинними формуваннями — усього

у тому числі:

¾ бандитизм;

¾ навмисне вбивство, з них на замовлення;

¾ незаконне позбавлення волі;

¾ контрабанда;

¾ тероризм;

¾ розкрадання майна;

¾ вимагання;

¾ злочини, пов’язані з виготовленням та збутом підроблених коштів або цінних паперів;

¾ злочини, пов’язані з незаконними обігом дорогоцінних металів;

¾ злочини, пов’язані з незаконним обігом зброї;

¾ злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, сильнодіючих та психотропних речовин.

Розділ 2: Члени організованих злочинних угруповань (за тими ж видами злочинів).

Розділ 3: Вилучення матеріальних цінностей у розслідуваних кримінальних справах та матеріалах про злочини, скоєні організованими злочинними угрупованнями:

¾ іноземної валюти;

¾ підроблених коштів;

¾ предметів антикваріату;

¾ дорогоцінних металів;

¾ кольорових металів;

¾ нафти, нафтопродуктів;

¾ деревини;

¾ вогнепальної зброї;

¾ наркотичних та психотропних речовин.

Перелік статистичних показників підготовлено Виконавчим комітетом СНД разом з Бюро з координації боротьби з організованою злочинністю на території держав СНД на підставі інформації відповідних статистичних служб.

3.3. Система показників цивільно-правової статистики

У цивільно-правовій статистиці слід розрізняти такі показники:

· цивільного судочинства;

· видів і категорій цивільних справ;

· виконання судових рішень.

До показників цивільного судочинства належать:

1) кількість цивільних справ, які надійшли до суду;

2) кількість закінчених судочинством цивільних справ;

3) наслідки вирішення цивільних справ;

4) характеристики позивачів та відповідачів;

5) тривалість цивільного судочинства;

6) кількість цивільних справ, на які надійшли касаційні скарги і протести;

7) наслідки касаційного розгляду справ.

Класифікація цивільних справ за видами позовів передбачає врахування таких груп показників:

· кількості справ, що виникають із трудових правовідносин;

· кількості справ, що виникають із сімейних правовідносин;

· кількості справ, що виникають із житлових правовідносин;

· кількості справ про право власності;

· кількості справ про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я чи смерті громадянина;

· кількості справ, пов’язаних із договірними відносинами;

· кількості справ про авторські та винахідницькі права;

· кількості справ про захист гідності і честі та ін.

Усередині кожної групи показників подається детальна характеристика видів цивільних справ.

Показники виконання судових рішень враховують кількість задоволених позовів повністю або частково; кількість відмов у позові; кількість розглянутих цивільних справ за касаційними скаргами і протестами; остаточні наслідки розгляду цивільних справ.

3.4. Показники статистики правоохоронних органів та судів

Органами досудового слідства є міліція, служба безпеки, прокуратура, основне завдання яких полягає в урахуванні та розслідуванні скоєних злочинів. Показники діяльності цих органів охоплюють усю сукупність різнобічних їхніх функцій. Виокремлюючи сукупність питань, які безпосередньо стосуються боротьби зі злочинністю, слід встановити дві головні групи показників:

· показники розслідування і попередження злочинів;

· показники адміністративних стягнень.

До першої групи належать показники врахування злочинів, оперативної роботи їх розслідування, руху кримінальних справ, кількості затриманих, засобів розкриття і попередження злочинів. До другої групи входять кількість адміністративних правопорушень і сума накладених за їх скоєння адміністративних стягнень.

Врахування кримінальних справ слідчими органами поєднується з обліком їхнього руху. Відповідно виокремлюють:

· залишок незакінчених справ на початок звітного періоду;

· прийнято справ до провадження у звітному періоді;

· закінчено справ з обвинувачу вальним висновком;

· закінчено справ із постановою про застосування примусових заходів медичного характеру;

· закінчено справ з постановою для вирішення судом питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності;

· закрито справ;

· направлено справ за підслідністю;

· приєднано до інших справ;

· залишок незакінчених справ на кінець звітного періоду.

До показників, які характеризують наслідки оперативної роботи органів слідства, належать: кількість розкритих злочинів, кількість арештів, кількість справ, направлених до суду, кількість припинених розслідуванням кримінальних справ, тривалість розслідування злочинів.

Статистикою розслідування злочинів розроблено також узагальнювальні показники оперативної роботи.

1) Кількість складених протоколів:

¾ щодо пригод, подій, випадків;

¾ щодо адміністративних правопорушень;

2) кількість зроблених обшуків;

3) кількість затриманих осіб;

4) вартість вкраденого майна;

5) вартість знайденого майна.

До системи показників статистики органів прокуратури крім характеристик слідчої її діяльності належать показники судового та загального нагляду.

Основні показники судово-наглядової роботи прокуратури такі:

· кількість порушених кримінальних чи цивільних справ з ініціативи прокурора;

· кількість розглянутих у суді кримінальних чи цивільних справ за участю прокурора;

· кількість винесених протестів щодо кримінальних чи цивільних справ;

· кількість цивільних справ, розглянутих у порядку нагляду;

· кількість задоволених або відхилених у звітному періоді протестів.

До складу показників загального прокурорського нагляду входять сумарні показники:

· кількість протестів, внесених щодо рішень органів влади і державного управління: задоволених, відхилених і нерозглянутих;

· кількість скарг, які надійшли до прокуратури від окремих громадян, за певними видами питань: вирішених і задоволених; строки їх вирішення.

Система показників судових органів поділяється на три групи:

· показники судової організації;

· показники кримінального і цивільного судочинства;

· характеристики засуджених і виконання судових рішень.

До показників першої групи належать кількість судів, їх види залежно від справ, які ними розглядаються, чисельність і склад суддів.

Показники кримінального судочинства доповнюють систему показників кримінально-правової статистики відомостями про таке:

· кількість судових засідань;

· кількість кримінальних справ, які надійшли до суду, з урахуванням їхнього руху;

· кількість розглянутих кримінальних справ з винесенням обвинувачувального вироку, з винесенням виправдального вироку, переданих на додаткове розслідування, призупинених, закритих;

· кількість засуджених і виправданих осіб;

· міри покарання.

Особливу групу показників становлять соціально-демографіч­ні та юридичні характеристики засуджених: статево-віковий склад, соціальна категорія, освіта, заняття, громадянство, вид діяльності, наявність минулої судимості, співучасть, мотиви, стадія злочину, об’єкт злочинних посягань, сума завданих збитків та інші.

Показники виконання судових рішень відображають кількість виправних колоній загального, посиленого, суворого та особливого режиму, слідчих ізоляторів і тюрем, виховно-трудових колоній, ЛТП, їх лімітну наповнюваність; чисельність та склад контингенту в установах з питань виконання покарань, наявність та склад засуджених і їхній рух у названих закладах; стан дисципліни і злочинності серед засуджених; заходи адміністрації установ з виконання покарань щодо виправлення і перевиховання засуджених.

3.5. Відносні показники правової статистики

Абсолютні статистичні показники, розглянуті раніше, відтворюють різні аспекти діяльності правоохоронних органів та окремих галузей правової статистики. Для порівняння абсолютних показників у часі по одному об’єкту або території, у просторі між різними об’єктами або територіями, різних правових ознак одного й того самого об’єкта використовуються відносні показники, обчислювані як частка від ділення двох абсолютних показників, один з яких порівнюється, а інший є базою порівняння або основою відносного показника.

Відносний показник характеризує, у скільки разів чисельник співвідношення перевищує базу порівняння, яку частку він становить у всій сукупності, скільки одиниць однієї абсолютної величини припадає, наприклад, на 10 000 іншої. Отже, відносний показник є результатом порівняння, а тому може виражатися в коефіцієнтах, якщо співвідношення помножити на 1, у процентах — якщо на 100, в проміле — якщо на 1000, у продециміле — якщо на 10 000, у просантиміле — якщо на 100 000. Найчастіше відносні правові показники виражаються в коефіцієнтах і процентах, показники поширеності правопорушень серед різних категорій населення — у продециміле та просантиміле.

Якщо, наприклад, чисельник — кількість адміністративних правопорушень, а знаменник — чисельність населення, то відносний показник характеризуватиме кількість адміністративних правопорушень, що припадає на одиницю населення, якою найчастіше буває 100 000.

У правовій статистиці застосовуються п’ять видів відносних показників:

1) відносні показники інтенсивності;

2) відносні показники структури;

3) відносні показники координації;

4) відносні показники динаміки;

5) відносні показники порівняння.

1. Відносні показники інтенсивності характеризують поширеність певного правового явища у відповідному середовищі. Це іменовані величини, в яких поєднуються одиниці вимірювання чисельника і знаменника. У правовій статистиці за допомогою відносних показників інтенсивності вивчається поширеність різних правопорушень. Показник інтенсивності при цьому обчислюється за формулою:

,

де П — кількість правопорушень; — середньорічна чисельність наявного населення; О — одиниця населення, якою може бути 1000, 10 000 і 100 000.

Частковими показниками інтенсивності правопорушень є коефіцієнти злочинності та судимості, які залежно від бази порівняння поділяються на загальні і диференційовані.

Загальні коефіцієнти злочинності і судимості визначаються за формулами:

де С — кількість засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності; — середньорічна чисельність усього наявного населення.

Ці коефіцієнти характеризують кількість зареєстрованих злочинів або кількість засуджених, яка припадає на 100 000 усього наявного населення і відображають потерпання населення, від злочинності.

Диференційовані коефіцієнти злочинності і судимості обчислюються за формулами:

де — середньорічна чисельність наявного населення у віці настання кримінальної відповідальності.

Вони характеризують кримінальну активність населення даного віку.

Розраховуючи коефіцієнти злочинності, варто брати до уваги деякі особливості, пов’язані з природою цього соціального явища й організацією статистичного спостереження. Кількість злочинів, чисельність виявлених правопорушників, кількість засуджених підсумовуються за певні періоди часу, тобто утворюють інтервальні ряди даних. Чисельність населення являє собою моментний ряд на початок року або на момент перепису населення. Крім того, статистика населення розрізняє постійне і наявне населення. Оскільки протиправні дії чиняться як населенням, що постійно проживає, так і тимчасовими жителями, то коефіцієнти злочинності розраховуються на середньорічну чисельність наявного населення.

Коефіцієнти злочинності можуть розраховуватися не лише для всього населення, а й за окремими соціальними групами: віковими (з урахуванням неповнолітніх); статевими (жінок і чоловіків); професійними; зайнятими в економіці і безробітними; раніше засудженими тощо.

Докладнішу характеристику злочинності можна дістати, розглянувши не тільки загальну кількість зареєстрованих злочинів, а й загальну кількість розкритих злочинів, виявлених правопорушників, попередньо заарештованих, усіх засуджених за злочини, у тому числі до позбавлення волі, ув’язнених, потерпілих тощо. Відношення цих показників до середньорічної чисельності населення дають відповідні коефіцієнти: розкриття злочинів, виявлених правопорушників, віктимізації (потерпілих), судимості, призонерства (ув’язнених).

Для об’єктивного оцінювання рівня окремих груп і видів злочинів розраховуються коефіцієнти насильницьких, корисливих, економічних злочинів, убивств, крадіжок, зґвалтувань і т. ін. Сукупність різних коефіцієнтів дає змогу об’єктивніше оцінювати рівень злочинності та її видів і дає можливість аналізувати її в динаміці та просторі (за територіями).

2. Відносні показники структури характеризують склад сукупності правових явищ за певною правовою ознакою. Вони обчислюються співвідношенням розмірів складових частин явища до загального підсумку. Відносні показники структури називаються частками або питомою вагою і виражаються в коефіцієнтах або відсотках. Сума відносних показників структури дорівнює 1 або 100 %.

Зміни у складі сукупності правових явищ за певний період часу відображають структурні зрушення. Різниця між відповідними частками двох періодів часу або двох сукупностей називається відсотковими пунктами.

Щоб визначити структуру правових явищ, необхідно абсолютні значення окремих частин поділити на загальний підсумок і помножити на 100:

,

де — відносний показник структури; — окремі складові правового явища.

Приклад обчислення таких показників наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1