Мистецтво Укр. К.17-18ст

В українському мистецтві другої половини XVII ст. значне

місце займає іконопис, що розвивається в ренесансно-

барокових формах. Особливою грандіозністю, пишністю та багатством відзначаються іконостаси Єлецького собору,

Троїцької в Чернігові та Преображенської в Сорочннцях

церков. Дуже гарний іконостас церкви св. П’ятниці у Львові. Ряд іконостасів виконав живописець Іван Руткович, майстер,

чия творча спадщина є однією з вершин давнього

українського мистецтва. Портрет як жанр світського

мистецтва мав ту національну особливість, що при всій

своїй життєвості у кінці XVII ст. він зберіг тісний зв’язок з іконописом. Монументальними були портрети

Б. Хмельницького і визначних козацьких старшин.

Західноукраїнські митці малювали львівських братчиків у представницьких позах, із жезлом, гербами та іншими

атрибутами. Графічне мистецтво розвивали друкарні, що

існували при Києво-Печерській лаврі, Троїцько-Ільїнському монастирі в Чернігові та Успенському ставропігійському

братстві у Львові. На той час сформувалася художня школа

граверів. Основоположником українського граверства

вважають Олександра Тарасевича. Майстерність його не поступалася перед мистецтвом кращих західно

європейських граверів того часу. Друга половина XVIII ст.

збагатила українське графічне мистецтво новими творами. Відомими майстрами гравюри були Григорій Левицький

(1697-1769) та Аверкій Козачківський.

Левицький не тільки мав малярський хист, а и був дуже ерудованою людиною: володів кількома мовами, знав

філософію Арістотеля. В останній третині XVIII ст. в українське мистецтво з Франції приходить новий стиль – рококо. Особливо славились художні полотна Луки Долинського (1750-1824), який здобув мистецьку освіту у Відні і згодом працював у Львові. Він виконав ікони для собору св. Юра, церков П’ятницької,

св. Онуфрія, очолював роботи по оформленню

Успенського собору в Почаєві. В усіх місцевостях України розвивалися народне керамічне мистецтво, різьба по дереву, килимарство, вишивання, ювелірне мистецтво.