Строки поділяються

Строки поділяються на визначені:

· актами цивільного законодавства (законні),

· правочинами (договірні),

· рішенням суду (судові),

· адміністративним актом.

Законні - це строки, що визначаються законодавчими органами в актах цивільного законодавства (наприклад, відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. авторське право діє „ростом усього життя автора і 70 років після його смерті).

Договірні - це строки, котрі визначають сторони в правочинах за їхнім бажанням, будь-якої тривалості, якщо інше не передбачено законом (наприклад, сірок дії договору оренди житла може бути визначений сторонами в 1 рік).

Судові - це строки, що встановлюються судом загальної юрисдикції, господарським або третейським судом.

Визначені адміністративним актом - це строки, які можуть визна­чатися планами перевезення вантажів Укрзалізницею.

За ступенем самостійності строки в цивільному праві поділяються на:

· імперативні - строки, котрі не можна змінити за домовленістю зго­дою сторін;

· диспозитивні - строки, які хоча й передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін.

Існує й інша класифікація строків, наприклад, за правовими наслідка­ми, ступенем визначеності тощо.

Початок перебігу строку розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, із якою пов’язано його початок

Цивільним законодавством також встановлено чіткий порядок визначення моменту закінчення строку:

· Так, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

· Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, то строк спливає в останній день цього місяця.

· Строк, що визначеній тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

· Якщо останній день строку припадає на вихідній, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону в місці вчинення певної дії, то днем закінчення строку є перший за ним робочий день.