Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття правомірної поведінки





Поведінка людей у суспільстві, урегульоване нормами права, може бути правомірним і неправомірним (протиправним).

Досить докладне відображення проблем правомірної поведінки поводження в навчальних курсах по теорії держави і права почало поширюватись порівняно недавно, раніше обмежувалися переважно дослідженням протиправних дій - правопорушень. Однак вивчення правомірного поводження недоцільно залишати осторонь. Знання різних аспектів цієї проблеми важливо як для правоохоронних органів, так і для посадових осіб, що застосовують право. Зокрема, виявлення мотивів правомірної поведінки дозволить більш ефективно організувати керування суспільством, попередити здійснення протиправних діянь. Правомірна поведінка - це таке поводження, що відповідає розпорядженням права[3].

У наукових дослідженнях з теорії держави і права можна зустріти більш складні й об'ємні визначення правомірної поведінки. Правомірну поведінку можна визначити як структуровану правовими принципами і нормами діяльність колективних і індивідуальних суб'єктів, держави в цілому, його інститутів і посадових осіб, здійснювану у формі дотримання правових заборон, виконання юридичних обов'язків, використання суб'єктивних прав, а також правовстановлення і правозастосування компетентними суб'єктами. Правомірна поведінка в широкому плані охоплює весь "правовий простір", зв'язаний як із правотворчою, так і з правореалізаційною діяльністю. Стосовно рівня діяльності індивіда, з огляду на його вольовий характер і соціокультурну мотивацію, представляється можливим дати наступне визначення. Правомірна поведінка особистості являє собою вид вольової активності і нормативно-правовий аспект діяльності людини, у якому опредмечується позитивне суб'єктивне відношення до правових принципів і норм і тому володіє соціальною цінністю[4]. До основних характеристик правомірної поведінки відносяться: відповідність розпорядженням права, правомірною є тільки така поведінка, що урегульована нормами права, знаходиться в сфері правового регулювання.

Соціальна значимість. Правомірної поведінка - це соціально-корисна поведінка. Тому правомірна поведінка може забезпечуватися державою як мірами заохочення, так і примусовим заходами за протиправне поводження.

Підконтрольність свідомості і волі особи. Правомірна поведінка - це деякою мірою усвідомлене поводження. Для характеристики свідомо здійснюваної дії або бездіяльності використовується поняття "вчинок". Вчинок - це акт поводження, що виражається в дії або бездіяльності, соціальне значення якого усвідомлюється індивідом.

Будь-яке правове поводження, у тому числі і правомірне, "знаходиться під актуальним або потенційним контролем свідомості і волі особи. Навіть якщо цей контроль у даний момент і не здійснюється, то він неодмінно може бути здійснений, інакше говорити про правове поводження немає основ. Ця психологічна ознака обумовлена самою природою права. Зрозуміло, що правовим поводженням може бути названо тільки таке поводження, що піддається правовій регламентації. Але право в стані стимулювати і забезпечити корисні для суспільства види людських вчинків і попередити або припинити інші, суспільно шкідливі, лише в тому випадку, якщо такі вчинки здатні регулюватися і контролюватися свідомістю і волею людини. В іншому випадку право неспроможне вплинути на людське поводження[5].

Іноді говорять про об'єктивну і суб'єктивну сторони правомірної поведінки. Перші два з перерахованих вище ознак правомірної поведінки - відповідність дій нормам права і спрямованість їх на досягнення визначеного соціально-корисного результату - складають об'єктивну сторону правомірного поводження. А остання ознака - характер усвідомлення, мотивація правомірного поводження - це його суб'єктивна сторона.

Можна виділити і суб'єкти правомірної поведінки, а також порівняти їх з уже вивченим колом суб'єктів права. Суб'єкти права - більш широке поняття. Визначені індивіди й організації, будучи учасниками правовідносин, не можуть виступати як суб'єкти правомірної поведінки. Таким суб'єктом не буде, наприклад, малолітня дитина, якій заповідана спадщина, оскільки він не може усвідомлювати характер своєї поведінки. Стосовно до різних організацій (держава, його органи, громадські організації, комерційні і некомерційні установи, трудові колективи і т.д.) варто мати на увазі наступне: суб'єктом правовідносини є організація, але конкретну діяльність, поведінку фактично здійснюють люди, що займають різні посади в організації або складаються в ній[6]. Іноді, все ж, знаходять підстави аналізувати положення громадян, трудових колективів, громадських організацій, посадових осіб, органів держави і держави в цілому як суб'єктів правомірної поведінки[7].

Date: 2015-07-27; view: 301; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию