Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Правова поведінка





КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут підготовки слідчих та криміналістів

Кафедра теорії держави та права

Курсова робота

Тема: „ Види правомірної поведінки.”

Виконав:

курсант 107 н\г

рядовий міліції

Чубенко О.В.

 

Перевірив:

Викладач кафедри ТДП

Капітан міліції

Демків Р. Я.

 

Київ - 2006

План

Вступ

 

1. Правова поведінка

2. Поняття правомірної поведінки.

3. Види правомірної поведінки.

Висновок

 

Список використаної літератури.

 

Вступ.

Тему своєї роботи я вважаю актуальною так як кожний громадянин повинен чітко розуміти поняття правовової поведінки, для того щоб відрізняти її від протиправної. Вибираючи варіант свого вчинку, людина як мінімум повинна знати пропоновані до нього правові вимоги. Тому в правовій сфері діє принцип "незнання закону не звільняє від відповідальності". Громадянам насамперед важливо знати основні принципи діючої в даному суспільстві правової системи, здатні послужити свого роду орієнтиром для їхнього правового поводження.

Людина - істота соціальна, суспільна. Для задоволення своїх потреб і інтересів вона щодня вступає в сотні відносин з іншими людьми. Причому її участь у цих відносинах може мати різний ступінь соціальної значимості. Своєю поведінкою індивід може принести контрагентам як значну користь, так і істотну шкоду. У цьому зв'язку держава, будучи офіційним представником і гарантом безпеки всіх членів суспільства, установлює своєрідні границі соціально значимого поводження своїх громадян, колективних об'єднань, посадових осіб.

Слід зазначити рухливість даних границь. Вони досить динамічні і змінюються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Відомо, що в минулому державну оцінку одержували різного роду заклинання і ворожіння, покаранню піддавалися навіть неживі предмети, лише недавно законодавець відмовився від юридичного переслідування несамовитих.

Об’єктивну форму оцінки суспільно значимої поведінки одержує, як правило, у правових нормах. Відбиваючи ступінь важливості тих або інших варіантів поведінки, даний різновид соціальних норм одні вчинки заохочує, інші, навпроти, обмежує або зовсім забороняє під страхом покарання за зроблені діяння[1].

Таким чином, оцінюючи вчинки людини через призму права, держава декретує два основних види її поведінки - правове (юридично значиме) і юридично байдужне.

Для того, щоб розглянути поняття, види, структуру правомірної поведінки необхідно усвідомити поняття правової поведінки.

Правова поведінка

Багатозначність поняття "поведінка" в суспільних науках суттєвим чином відбилося на його тлумаченні в правознавстві. Між тим для правової науки і практики правового регулювання притаманне віднесення до поведінки тільки тієї людської активності, яка характеризується певними соціальними і юридичними ознаками.

До основних рис правової поведінки відносяться:

а) соціальна значимість;

б) вираженість зовні в формі діяння (дії чи бездіяльності);

в) свідомо-вольовий характер;

г) регламентованість правовими нормами;

д) властивість визивати юридичні наслідки.

Соціальна значимість с однією з основних ознак правової поведінки. Вона мас дві форми - соціальну корисність і соціальну шкідливість. Сутність соціальної значимості правової поведінки пов'язана з її властивістю впливати на стан суспільних відносин, змінювати зв'язки між соціальними суб'єктами, сприяти, чи, навпаки, гальмувати нормальний хід взаємодії між людьми.

Правова поведінка може впливати на спілкування суб'єктів, стан суспільних відносин тільки тоді, коли вона виражена зовні, сприймається іншими суб'єктами, здійснює певні зміни в соціальному середовищі. Пра­вова поведінка проявляється в формі дій, що впливають на відносини між суб'єктами, чи в формі бездіяльності, яка. навпаки, ніяких змін в стані суспільних відносин не здійснює.

Оскільки правова поведінка здійснюється суб'єктами, являє собою фор­му прояву їх свободи, то вони повинні адекватно усвідомлювати обставини, характер поведінки і мати можливість здійснювати свою волю, керувати своїми вчинками.

З формально-юридичної точки зору соціальна поведінка відноситься до правової у тому випадку, коли вона тим чи іншим чином регламентується нормами права. Умови і ознаки правових вчинків можуть бути прямо описані в текстах правових документів, або в останніх передбачені якісь інші заходи моделювання правової поведінки.

Властивість правової поведінки впливати на стан суспільних відносин, вносити чи не вносити зміни в навколишнє середовище пов'язане не тільки з соціальною значимістю, але й особовим сенсом - реалізацією суб'єктами своїх інтересів, тому правова поведінка тягне за собою для них певні Юридичні наслідки. Форми цих наслідків різні і залежать від харак­теристик, спрямованості правової поведінки (досягнення особових цілей, задоволення власних потреб, користування певними благами і, навпаки, перетерплювання особових, матеріальних, організаційних витрат). Однією з найважливіших форм правових наслідків є реакція держави на результати правової поведінки у вигляді заохочення, стимулювання, охорон соціальне корисних вчинків, чи застосування заходів юридичне відповідальності за соціальне шкідливі дії.

/Правова поведінка є одним із видів юридичних фактів, тих конкретних життєвих обставин, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну чи припинення правових відносин в цьому випадку правова поведінка розглядається як підвалини зміни стану правовідносин, як конкретні життєві обставини, виникнення яких залежить від волі людей і які описані в правових нормах.

Правова поведінка за своєю внутрішньою структурою складається з певних дій, в яких зовні виявляється відношення суб'єкта до інших суб'єктів права, тобто правових вчинків. Правовий вчинок є елементом правової поведінки.

Слід зазначити, що в нормах права, як правило, моделюються не правова поведінка в цілому, а її елементи - правові вчинки.

Правовий вчинок - це діяння, що складається з певних елементів, сукупність яких утворює його склад. До елементів складу правового вчинку належать: суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона.

Суб'єктом правового вчинку може бути фізична, посадова чи юридична особа, орган держави, громадське об'єднання і т.д., котрі визнані дієздатними та деліктоздатним тобто здатними здійснювати свої права і обов'язки, нести юридичну відповідальність. Суб'єкти правового вчинку - це ті суб'єкти права, за якими визнається їх здатність усвідомлювати і керувати своїми діяннями. До цієї категорії суб'єктів відносяться тільки правоздатні особи.

Суб'єктивна сторона правового вчинку відбиває внутрішнє відношення суб'єкта до свого діяння і його наслідків. Умовно кажучи, суб'єктивна сторона є тою частиною правосвідомості суб'єкта, що безпосередньо пов'язана з фізичною формою діяння і складається з цілей, мотивів, правових установок і т.д.

Об'єкт правового вчинку - це явища навколишнього середовища, на які спрямовані діяння. Об'єктом правового вчинку виступають суспільні відносини, соціальні цінності.

Об'єктивну сторону правового вчинку утворюють ті складові частини, що характеризують форму його зовнішнього виразу: діяння (дія чи бездіяльність, засоби і т.д.), суспільно значимі наслідки (корисні чи шкідливі), причинний зв'язок між діяннями і його наслідком.

Специфіка правової поведінки відбивається в його ознаках:

по-перше, це соціально значиме і типове, свідоме-вольове поводження, що піддається як внутрішньому (з боку самого суб'єкта), так і зовнішньому (з боку органів, що представляють державу) контролеві;

по-друге, ця поведінка одержує державну оцінку й офіційне документальне закріплення в правових розпорядженнях, чітко і детально встановлює границі заборонені і дозволеного;

по-третє, вона спричиняє юридичні наслідки.

Таким чином, правова поведінка - це сукупність соціальне значущих, виражених зовні у вигляді дій чи бездіяльності вчинків, що мають свідомо-вольовий характер, тим чи іншим чином регламентуються нормами права і визивають правові наслідки.

Правова поведінка складається з двох протилежних за своєю спрямо­ваністю видів: поведінки правомірної і протиправної (правопорушення).Розглянемо поняттяправомірної поведінки[2].

Date: 2015-07-27; view: 359; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию