Поняття позову та його види

Позов - це звернена через суд матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу, яка розглядається у визначеному законом процесуальному порядку.

Є дві сторони позову: матеріально-правова - вимога позивача до відповідача та процесуально-правова - вимога позивача до суду щодо захисту порушеного чи невизнаного права.

Позов як складне явище має кілька елементів, до яких належать: предмет, підстава, зміст.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої суд повинен винести рішення. Позивач може змінити предмет позову. Така процесуальна дія може відбутися до початку розгляду справи по суті і лише у межах спірних правовідносин.

Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом певних дій із зазначенням способу судового захисту. Позивач може просити суд присудити визначену річ, визнати наявність чи відсутність суб'єктивних прав, змінити (припинити, перетворити) існуючі між сторонами правовідносини тощо.

Види позовів:

1. Позови про присудження - це позови, спрямовані на поновлення порушеного права і усунення наслідків правопорушення. Позови про присудження пред'являються, як правило, в тих випадках, коли право позивача вже порушено і необхідно здійснити певні дії для його відновлення. Прикладами позовів про присудження є позови про стягнення боргу за договором позики, про стягнення аліментів тощо.

2. Позови про визнання - це позови, спрямовані на усунення непорозумінь між сторонами з приводу наявності чи відсутності визначених правовідносин між ними (визнання права власності, авторства тощо). Позови про визнання можна поділити на два види: позитивні позови щодо визнання, які містять вимогу підтвердити визначені правовідносини, і позови негативні, що характеризуються проханням підтвердити відсутність визначених правовідносин.

3. Позови перетворювальні спрямовані на зміну або припинення правових відносин, які існують між сторонами (позови щодо припинення договору найму жилого приміщення, розірвання шлюбу тощо).

57. Види судових рішень

Судове рішення — це висновок суду як акт судового права, в якому застосовуються норми матеріального та процесуального права при вирішенні судом цивільних справ.

Види судових рішень:

1. Суд І інстанції: судовий наказ, ухвала, рішення.

2. Суд Ап. Інстанції: Ухвала, рішення.

3. Суд Кас. Інстанції: ухвала, рішення.

4. Верховний суд Укр.: постанова.

Ще може бути Окрема думка судді. Окрема думка судді — це процесуальна форма незгоди одного із суддів з рішенням суду в цілому. Цей інститут діє у багатьох країнах і на міжнародному рівні, кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

Структура судового рішення:

1. Вступна частина

2. Описова

3. Мотивувальна

4. Резулятивна

У разі виявлення порушення закону при розгляді справи і встановивши причини порушення, суд може винести Окрему ухвалу:

Окрема ухвала суду — це процесуальний засіб судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.