Види представництв

Види представництв:

1. Залежно від підстав виникнення представництво поді­ляється на види:

1.1 З аконне представництво, що виникає на підставі юри­дичних фактів і норм закону, адміністративного акта чи рі­шення суду. Таке представництво має місце у випадках, коли існують певні обставини, за яких особа не може самостійно брати участь у цивільному процесі, що передбачено положен­нями ст. 39 ЦПК. Законними представниками можуть бути батьки, усиновлювачі, піклувальники та інші особи, визна­чені законом.

1.2 Д оговірне представництво, що ґрунтується на правочині між довірителем та представником. Даний вид представництва є найбільш розповсюдженим, оскільки як самі особи, так і їх законні представники мають право доручати ведення справи у суді іншим особам. Необхід­ною умовою для здійснення представництва є взаємне волеви­явлення довірителя та представника, а також представлення суду належним чином оформлених повноважень. До договір­ного представництва можна віднести й представництво юри­дичних осіб, в змісті якого, як правило, лежить трудовий до­говір, і представництво на підставі довіреностей.

1. Залежно від процесуального статусу довірителя можна виділити такі види процесуального представництва:

2.1 Представництво прав та законних інте­ресів сторін. Йдеться про представництво порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача, відповіда­ча; заявника та заінтересованих осіб у справах окремого про­вадження (крім справ про усиновлення);

2.2 Представництво третіх осіб. Йдеться про здійснення представницьких функцій від імені та в інтересах третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та тре­тіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

3. Залежно від статусу особи, яка здійснює представ­ницькі функції, виділяють два основні види представництва:

3.1 Представництво, що здійснюється адвокатом;

3.2 представництво, що здійснюється особою, яка досягла 18-річного віку, має цивільну процесуальну дієздатність та належним чином оформлені повноваження.

24. Умови які необхідні для здійснення ф-цій представника

Ст. 40, 42 ЦПК; Особи які не можуть бути представниками Ст. 41 ЦПК

25. Процесуальні права та обов*язки представника

Ст. 44 ЦПК

26. Поняття та значення процесуальних строків, їх види

Процесуальні строки – є певний період у часі зі спливом якого пов’язані дії чи події, які мають юр. значення.

ЗНАЧЕННЯ СТРОКІВ:

1. Забезпечують стабільність та чіткість визначення цив. правовідносин

2. Забезпечення суб’єктами правовідносин можливість належно підготувати та виконати певні процесуальні дії

3. Є процесуальним засобом впливу на поведінку учасників процесу

4. Забезпечення своєчасного розгляду та вирішення цивільної справи

5. Своєчасний захист порушеного права чи законного інтересу

ВИДИ:

1. Встановлені законом – строки в межах яких вчиняються процесуальні дії, які прямо вказані в законі

2. Встановлені судом – в тих випадках коли строки прямо не передбачені законом, то вони встановлюються судом

3. Службові строки – в ЦПК існують норми які містять оціночні судження, а саме швидко, негайно, невідкладно.

Службові строки відносяться до сфери управління та не мають прикладного значення і не впливають на реалізацію суб’єктивних прав учасниками процесу.

27. Обчислення процесуальних строків

Ст. 68 - 69

Обчислення процес. строків можна поділити:

1. Строки що визначаються проміжком часу і обчислюються:

· Роками

· Місяцями

· Днями

2. Стоки які визначаються вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якої пов*язують її початок

28. Зупинення, продовження і поновлення процесуальних сироків

Ст. 70 – 73 ЦПК

Процесуальні строки можуть зупинятись:

· У випадку зупинення провадження у справі, про винесення ухвали про зупинення строків

Сутність зупинення процесуал. строків полягає в припиненні їх перебігу на строк, що не зараховується в загальну тривалість процес. строків.

Підстави зупинення провадження у справі:

1. Смерть або оголошення фіз.. особи померлою, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво

2. Злиття, реорганізація юр. особи, яка була стороною у спорі

3. Перебування відповідача або позивача у складі збройних сил Укр. або інших утвореннях що перетворені на воєнний стан

4. Не можливий даної справи до вирішення іншої справи що розглядається за правилами іншого судочинства

5. Призначення або заміна законного представництва

6. Звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого органу іноземної держави

7. Надання сторонам у розірванні шлюбу строку для примирення

8. Перебування сторони у тривалому відрядженні

9. Захворювання сторони підтверджене мед. довідкою що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу

10. Розшук відповідача

11. Призначення експертизи

Провадження у справі відновлюється судом за заявою особи або за ініціативою суду, після усунення обставин що викликали його зупинення.

З дня відновлення справи перебіг строку продовжується.

Закінчення строку:

1. Строк який обчисл. роками закінч у відповідний місяць і число останнього року.

2. Строк який обчисл місяцями закінч у відповідне число останнього місяця, якщо відповідного числа немає то строк закінч в останній день цього місяця.

3. Якщо закінчення строку препадає на вихідний, святковий або не робочий день то останній день строку є останній робочий день.

4. Останній день строку триває до 24:00, але коли в цей день слід було вчинити дію в суді то строк закінчується в момент закінчення цього строку.

Поновлення та продовження процесуальних строків Ст. 73 ЦПК

Date: 2015-07-27; view: 368; Нарушение авторских прав