Списання безнадійного податкового боргу

Списання безнадійного податкового боргу разом із довгостроковою реструктуризацією та відстроченням, вексельними розрахунками відповідно до норм щорічних законів про Державний бюджет України, бюджетними взаємозаліками шляхом зарахування зустрічних платіжних вимог є так званими «пасивними» адміністративно-правовими і фінансово-економічними способами регулювання не лише відносин погашення податкового боргу платників податків, але й економічних відносин виробництва. Так, виходячи із досвіду практики державного податкового регулювання господарської діяльності, основною метою використання списання податкового боргу платників податків були:

• фінансово-економічне «оздоровлення» та стабілізація фінансового стану суб'єктів господарювання;
• скорочення видатків на ліквідацію збиткових підприємств;
• реформування та реструктуризація підприємств державного і комунального секторів економіки, стратегічних галузей;
• створення умов для залучення іноземних інвестицій тощо.

Також у практиці нормативно-правового регулювання проблем податкового боргу платників податків, починаючи із 1997 року, склалася певна ієрархічна класифікація заходів списання такого боргу, зокрема шляхом:

• загального (або тотального) списання податкової заборгованості підприємств, установ, організацій - платників податків - незалежно від форм власності та підпорядкування (застосовувалося відповідно до норм окремих загальних законів щодо усіх платників податків);
• галузевого списання та реструктуризації податкової заборгованості підприємств, установ, організацій - платників податків певної галузі економіки, відповідно до спеціальних галузевих законів, інших нормативно-правових актів (щодо підприємств визначеної галузі або сфери економічної діяльності);
• індивідуальне - списання та реструктуризація податкової заборгованості визначених підприємств.

Положення коментованої статті встановлює загальне правило визначення податкового боргу «безнадійним» та функції ОДПС щодо реалізації права, передбаченого ст. 20 цього Кодексу щодо списання такого боргу, який включає пеню та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Так, п. 101.2 коментованої статті визначаються основні критерії податкового боргу як безнадійного.

У випадках після ліквідації платника податків грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними, також вважаються безнадійним податковим боргом і підлягають списанню у встановленому порядку (абз. 2 п. 97.3 ст. 97 цього Кодексу).

Визначення й адміністрування списання сум безнадійного податкового боргу здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що формуються в ОДПС в установленому порядку, станом на день виникнення такого боргу. При прийнятті рішення щодо списання сум податкового боргу (його частини) також приймається рішення щодо закінчення нарахування пені (п. 129.3 ст. 129 цього Кодексу).

Визнання податкового боргу безнадійним і списання його в установленому законом порядку може бути підставою для звільнення майна платника податків з податкової застави (ст. 93 цього Кодексу); зняття платника податків з обліку в ОДПС (ст. 67 цього Кодексу) тощо. Те саме стосується й фізичної особи - платника податків, яка помирає або визнається судом безвісно відсутньою або померлою чи недієздатною, крім випадків, коли з'являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав (абз. 2 п. 97.3 ст. 97 цього Кодексу).

Якщо майна недієздатної або безвісно відсутньої особи недостатньо для забезпечення виконання грошових зобов'язань такої фізичної особи, а також для сплати нарахованих штрафних санкцій, то суми податкового боргу списуються у порядку, встановленому ДПА України (п. 99.7 ст. 99 цього Кодексу).