Порядок закріплення меж земельних ділянок межовими знаками та передача їх на збереження

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до розробленої та затвердженої в установленому порядку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у разі коли власнику (користувачу) земельної ділянки видано документ, що посвідчує право на земельну ділянку, без виносу меж такої ділянки в натуру (на місцевість) та закріплення їх межовими знаками.

Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні та землевпорядні роботи, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів у технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Кінцевим результатом робіт є встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками таких видів:

вид І – для закріплення меж земельних ділянок, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами тощо, а також на асфальтованій або бетонній поверхні;

вид ІІ – для закріплення меж ділянок на ґрунтовому покриві або асфальтованій поверхні;

вид ІІІ – для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві.

Межові знаки встановлюються у точках повороту меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200 метрів. Мінімальна відстань між межовими знаками не повинна бути меншою, ніж 1 м.

Місцезнаходження межових знаків підлягає обов’язковій прив’язці до пунктів державної геодезичної мережі. Також знаки можуть додатково прив’язуватися, шляхом проведення лінійних промірів, до кутів будинків і споруд, центрів люків оглядових колодязів, опор ліній електропередачі й зв'язку, інших твердих контурів.

Встановлення межових знаків здійснюється способом, що забезпечує можливість їх зберігання і створює якомога менше перешкод для руху пішоходів і транспортних засобів.У місцях, де встановлення межових знаків може створювати незручності у використанні земель, межові знаки закладаються на глибину, не меншу 0,65 м від поверхні землі (ґрунту).

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності представника органу місцевого самоврядування, власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або їх представників.

Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Він попереджається про відповідальність за знищення переданих межових знаків на зберігання, та буде нести відповідальність за знищення межових знаків відповідно до законодавства.