Адміністративне процесуальне право як самостійна галузь у системі права України

Iсторія розвитку і становлення адміністративного процесуального права України характеризується неоднозначністю і суперечливістю в розумінні науковцями поняття, змісту та юридичної природи адміністративного процесу зокрема, та адміністративного процесуального права в цілому. В юридичній літературі використовуються різноманітні підходи до усвідомлення і визначення цього цілком матеріального, реально існуючого юридичного явища: від визнання адміністративного процесу як засобу розв’язання суперечок між сторонами адміністративних правовідносин — «вузької» концепції адміністративного процесу до управлінської «широкої» концепції адміністративного процесу, якою охоплюється вся діяльність суб’єктів владних повноважень із приводу реалізації матеріальних норм не тільки адміністративного права, а й інших галузей права та визнання адміністративного процесу лише виключно діяльністю органів судової влади

Поява в правовій системі нового правового інституту, підгалузі чи галузі права обумовлюється багатьма чинниками економічного, соціального, політичного, юридичного характеру, потребами будівництва громадянського суспільства та є об’єктивною закономірністю розвитку держави. Соціальна спільність держави має якісно нову правову систему забезпечення і захисту прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Проте і на сьогодні провідні науковці у галузі дослідження процесуальних відносин — Ю. П. Битяк, I. П. Госніченко, В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, М. М. Тищенко та інші — під адміністративним процесом розуміють: порядок, правила, за якими реалізуються матеріальні норми адміністративного права; діяльність виконавчих органів щодо реалізації адміністративного та інших галузей права; щодо адміністративних проваджень належать нормотворчі, установчі, дисциплінарні, виконавчі, контрольні провадження та провадження з діловодства тощо; що провадження у справах про адміністративні правопо-

рушення є різновидом виконавчо-розпорядчої діяльностіВеличезна сила історичної традиції «широкого» і «вузького» розуміння адміністративного процесу тримає дослідників у полоні віднесення всієї управлінської діяльності до сфери адміністративного процесу. За такого підходу можна дійти висновку, що вся сфера публічних відносин є суцільним адміністративним процесом, а норми, що його регулюють — адміністративним процесуальним правом. Якщо пов’язувати адміністративний процес зі всією управлінською діяльністю адміністративних органів, включаючи як внутрішньоорганізаційні питання, завдання, функції, форми і методи управлінської діяльності, так й розгляд і вирішення адміністративних справ, втрачається головна соціальна цінність адміністративного процесуального права — це визнання та забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, фізичних і юридичних осіб. Адже головне призначення адміністративного процесуального права — регулювання публічних і приватних інтересів у сфері публічних відносин, а не

процеси державного управління.

Разом із тим, згадані дослідники погоджуються в тому, що адміністративне процесуальне право має право на існування як самостійне юридичне утворення. В. К. Колпаков ще у 1999 р. у підручнику «Адміністративне право України» виділив окрему главу «Адміністративно-процесуальне право»

Традиційно в теорії права вважається, що головними ознаками будь-якої галузі права є:

— певний масив як кодифікованих, так і некодифікованих

правових норм;

— чітко визначені предмет та метод правового регулювання;

— правові принципи, притаманні лише конкретній галузі

права;

— власна внутрішня структура (система) цих норм,

об’єднана в правові інститути і підгалузі;

— наявність взаємодії з іншими галузями права;

— власні джерела галузі права.

Попередній аналіз соціального призначення адміністративного процесуального права, його предмета, методу, принципів, системи норм та порівняння з наведеними вимогами до галузі права дає всі підстави вважати, що адміністративне процесуальне право є самостійною, однією з провідних галузей права у вітчизняній правовій системі. Воно становить складне юридичне утворення, в якому відображається комплекс різноспрямованих правових інститутів, (зачіпає) регулює матеріальні, особисті, ідеологічні, моральні та інші відносини в публічній сфері. Сформоване у межах певних завдань, адміністративне процесуальне право можна розглядати: як галузь права; як галузь законодав-

ства; як галузь юридичної науки; як навчальну дисципліну.

Адміністративне процесуальне право як галузь права — становить систему правових норм, інститутів, принципів, методів і форм діяльності, за допомогою яких забезпечується визнання, реалізація та захист прав і законних інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічних відносин.

Адміністративне процесуальне право як галузь законодав-ства — це система (вся сукупність) нормативно-правових ак-

тів, що містять норми адміністративного процесуального права, викладені у формі кодифікованих і поточних законів, указів

Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інструкцій, правил, методик та інших підзаконних нормативних актів, які видані на підставі законів та на їх розвиток. Адміністративне процесуальне право як галузь юридичної науки — це сукупність теоретичних понять, тлумачень і уявлень про адміністративне процесуальне право, адміністративний процес, адміністративні провадження, адміністративні процедури, розгляд і вирішення індивідуальних адміністративних справ; його правові інститути, історичні аспекти становлення і перспективи розгляду, предмет і метод правового регулювання та сферу застосування. Предметом адміністративного процесуального права як юридичної науки є належне визначення поняття і змісту основних категорій, всебічне дослідження механізму правового регулювання суспільних відносин, розкриття і пояснення складних процесів та визначення правового статусу суб’єктів відносин.

Адміністративне процесуальне право як навчальна дисципліна являє собою системне викладення теоретичного і прикладного матеріалу відповідно до навчальної програми з курсу цієї галузі права. Такий матеріал утворює відповідну систему практичного та теоретичного засвоєння норм адміністративного процесуального права як соціально-юридичного явища, забезпечує підготовку кваліфікованих кадрів, здатних розглядати і вирішувати адміністративні справи на належному законодавчому та науковому рівні.