Класифікація глин по колоїдальності

Випускають наступні формувальні глини:

- бентонітові (БП1Т₂, БП1Т₃, БП2Т₂, БП2Т₃, БП3Т₂, БП3Т₃, БС1Т₂, БС1Т₃, БС2Т₂, БС2Т₃, БС3Т₃, БС3Т₃, БМ1Т₂, БМ1Т₃, БМ2Т₂, БМ2Т₃ БМ3Т₂, БМ3Т₃),

- каолинові і каолиногідрослюдисті (КП1Т₁, КП1Т₂, КП2Т₂, КП3Т₁, КП3Т₃, КС1Т₁, КС1Т₂, КС2Т₁, КС2Т₂, КС3Т₁, КС3Т₂, КМ2Т₁, КМ2Т₂, КМ3Т₁, КМ3Т₂),

- полімінеральні (ПС1П₁, ПС1Т₂, ПС2Т₁, ПС2Т₂, ПС3Т₁, ПС3Т₂, ПМ2Т₁, ПМ2Т₁, ПМ3Т₂, ПМ3Т₂).

Бентонітові глини використовують в основному для виготовлення разових форм на автоматичних лініях.

Металофосфатні сполучники використовують для виготовлення керамічних оболонок при литті по виплавлюваних моделях, протипригарних покрить і як водяний сполучний матеріал для стержнів, затверджуваних тепловим сушінням. Найбільше застосування знайшло алюмохромофосфатний сполучник АХФС — кислий фосфорнокислий хром-алюміній (Аl2О3·0,8Сr₂О₃х3Р₂О₅). Сполучник є в’язкий розчин темно-зеленого кольору.

Для виготовлення керамічних форм застосовують алюмозалізофосфатний сполучний матеріал (АЖФС), що менш токсичний у порівнянні з АХФС.

Кремневоорганічні сполучники знайшли широке застосування у виробництві точних відливок по виплавлюваних моделях. Кращим з них є етилсілікат. Для протипригарних покрить використовують термостійкі кремневоорганічні лаки (КО-928, КО-921, КО-946, КО-075, КО-08, КО-85) і кремневоорганічні смоли (КО-9, КО-917).

Кристалогідраті сполучники — це водорозчинні кристалогідраті солі, сульфат магнію, гіпс і цемент. У ливарному виробництві використовують портландцемент. Скорочення часу твердіння цементних сумішей досягається введенням у них повареної солі, сірчанокислого чи хлористого калію, хлористого кальцію й ін.