Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Маркування формувальних пісків
|
|
Основною частиною формувальних пісків, які найбільш часто використовуються для виготовлення форм i стержнів, є зерна кварцу. Крім їх до складу багатьох пісків входять глиняні мінерали в кількості, не більше 50%.
Формувальні піски в залежності від масової частки глиняної складової діляться на кварцові (К), тощі (Т), жирні (Ж).
Кварцові та тощi формувальні піски діляться на групи в залежності від масової частки глиняної складової, діоксиду кремнію, коефіцієнта однорідності та середнього розміру зерна, жирні - від межі міцності при стисканні у вологому станi i середнього розміру зерна.
Кварцові піски містять до 2,0% глиняної складової. Групи кварцових пісків приведені в табл.4.1.
Тощi піски містять вiд 2,0 до 12,0% глинястої складової. Групи тощих пісків приведені в табл.4.2.
Маркування кварцових i тощих пісків складається iз позначення груп за масовою часткою глинястої складової, масовою часткою дiоксида кремнію, коефіцієнту однорідності та середнього розміру зерна.
ПРИКЛАД: 2К1О2 016 ГОСТ2138-91
Таблиця 4.1.
| Група | Характеристика кварцових пісків | |||
| масова частка глинястої складової % (не більше) | масова частка діоксиду кремнію, % (не більше) | коефіцієнт однорідності, % | середній розмір зерна, мм | |
| 0,2 0,5 1,0 1,5 2,0 | ||||
| К1 К2 К3 К4 К5 | 99,0 98,0 97,0 95,0 93,0 | |||
| О1 О2 О3 О4 О5 | більше 80,0 70,0 - 80,0 60,0 - 70,0 50,0 - 60,0 до 50,0 | |||
| до 0,14 0,15 - 0,18 0,19 - 0,23 0,24 - 0,28 більше 0,28 |
Жирні піски містять від 12,0 до 50,0 % глиняної складової. Групи жирних пісків приведені в табл. 4.3.
Маркування жирних пісків складається із груп за межею міцності під час стискання у вологому стану i середнього розміру зерна.
ПРИКЛАД: Ж2 016 ГОСТ 2138-91
Таблиця 4.2.
| Група | Характеристика тощих пісків | |||
| масова частка глинястої складової, % (не більше) | масова частка діоксиду кремнію, % (не більше) | коефіцієнт однорідності, % | середній розмір зерна, мм | |
| 4,0 8,0 12,0 | . | |||
| Т1 Т2 Т3 | 96,0 93,0 90,0 | |||
| О1 О2 О3 О4 О5 | більше 80,0 70,0 - 80,0 60,0 - 70,0 50,0 - 60,0 до 50,0 | |||
| до 0,14 0,15 - 0,18 0,19 - 0,23 0,24 - 0,28 більше 0,28 |
Таблиця 4.3.
| Група | Характеристика жирних пісків | |
| межа міцності під час стискання у вологому стані, МПа | середній розмір зерна, мм | |
| Ж1 Ж2 Ж3 | більше 0,08 0,05 - 0,03 до 0,05 | |
| до 0,14 0,15 - 0,18 0,19 - 0,23 0,24 - 0,28 більше 0,28 |
Визначення вмісту глиняної складової у піску
Визначення глинястих частинок виконується за ГОСТ292341-91. Спосіб оснований на відокремленні глинястих часток від піщаної основи з врахуванням масової частки органічних включень у пісках.
Від проби піску відбирають дві проби по 50 г. В кварцову чашу поміщають першу пробу i висушують при t = 105-110оC, потім поміщають у ексикатор для охолодження.
Другу пробу поміщають у посудину, додають 475 см3 води i 25см3 розчину пірофосфату натрію. Посудину щільно закривають кришкою, поміщають на установці для збовтування i збовтують на протязі 1 години. Після цього посудину знімають з установки, відкривають корок, ретельно змивають глину із корка в посудину. Суміш кількісно переносять у стакан апарату для визначення глинястих часток або просто "відмучують" глину способом доливання води, перемішуючи з послідуючим зливанням води за допомогою сифонної трубки діаметром 6-9 мм, яка введена у посудину. Нижній кінець трубки повинен знаходитися на відстані 12-13 мм від поверхні піску, який осів. Ці операції проводяться доки вода не стане прозорою.
Осад із посудини кількісно переносять у кварцову чашу, відстоюють 5 хв., воду зливають, осад висушують при t=105-110оC. Далі обидві проби переносять у муфельну піч та прокалюють при t=1000оC протягом 1 години. Потім важать.
Масу першої проби, що залишилась, у відсотках визначають за формулою:
[ m - (m1 - m2)] 100
Х'=, %
m
де m - маса проби суміші, г
m1 - маса чашечки з пробою до прокалювання, г
m2 - маса чашечки з пробою після прокалювання, г
Масу другої проби X", що залишилася, у відсотках визначають за формулою:
m3 100
X"=, %
m
де m - маса проби суміші, г
m3 - маса суміші після видалення глинястих частинок та прокалювання, г
Масову частку глинястих частинок Xг у відсотках визначають за формулою
Хг = Х' - X"
Date: 2015-07-25; view: 528; Нарушение авторских прав