Тема № 2. Процесуально-правове становище учасників судового процесу

Господарсько-процесуальне законодавство не містить переліку, учасників господарського процесу. Проте в теорії господарсько-процесуального права всіх учасників господарського процесу умовно поділяють на три основні групи: 1) господарські суди (судді); 2) особи, які беруть участь у справі; 3) особи, які сприяють здійсненню правосуддя. Всі вони займають різне процесуальне положення та володіють різним обсягом процесуальних прав і обов'язків.

Господарський суд є основним та обов'язковим учасником господарського процесу, оскільки він виступає обов'язковим суб'єктом будь-якого господарського процесуального правовідношення.

Особи, які беруть участь у справі - це учасники процесу, які мають як матеріально-правову, так і процесуально-правову заінтересованість в процесі. Вони поділяються на дві групи: 1) сторони та треті особи; 2) прокурор та державні органи, статус яких характеризується наявністю тільки процесуального інтересу щодо вирішення справи, оскільки вони захищають в ньому чужий інтерес.

Особи, які сприяють здійсненню правосуддя (представники, перекладачі, експерти), не мають особистої заінтересованості в процесі. їх участь обумовлена тим, що без них суду буде складно чи неможливо виконати покладений на нього обов'язок щодо здійснення правосуддя.

Питання для обговорення:

1. Поняття, склад і класифікація учасників судового процесу.

2. Суд як обов'язковий учасник господарського процесу, його повноваження. Правовий статус та процесуальне положення судді господарського суду.

3. Особи, які беруть участь у справі:

3.1. Господарська процесуальна правосуб'єктність. Процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь в справі.

3.2. Сторони в судовому процесі (поняття, склад, процесуальні права та обов'язки). Процесуальна співучасть, заміна неналежної сторони, процесуальне правонаступництво.

3.3. Правовий статус третіх осіб в господарському процесі.

4. Представники в судовому процесі, їхні повноваження.

5. Правовий статус прокурора, державних органів, органів місцевого самоврядування та інші органів, що виступають на захист державних та громадських інтересів, в господарському процесі.

6. Правове становище інших учасників судового процесу.

Термінологічне завдання: сторони в господарському процесі; позивач; відповідач; процесуальна співучасть; активна співучасть; пасивна співучасть: змішана співучасть; заміна неналежного відповідача; процесуальне правонаступництво; треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору; прокурор; підстави участі прокурора в судовому процесі; форми участі прокурора в цивільному процесі; органи державної влади, які уповноважені державою здійснювати функції захисту прав, свобод та інтересів інших осіб; органи місцевого самоврядування; форми участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування в цивільному процесі; процесуальне представництво; законне представництво; договірне (добровільне) представництво; представник; представники юридичної особи в суді; особи, які сприяють здійсненню правосуддя; перекладач; судовий експерт; секретар судового засідання

Методичне завдання

(відобразити у конспекті підготовки до семінарського заняття):

1) Визначити процесуальні відмінності третіх осіб від сторони в господарському процесі.

2) Скласти довіреність на ведення справи в господарському суді адвокатом від імені юридичної особи.

3) Оформити письмове звернення прокурора до господарського суду щодо участі останнього в справі.

4) Скласти процесуальний документ щодо відводу перекладача.

Реферати:

1) Дисциплінарна відповідальність суддів господарського суду.

2) Правовий статус сторін у господарському та цивільному процесі: загальні рими та відмінності.

3) Правовий статус прокурора в господарському процесі за законодавством України.

4) Правовий статус перекладача в господарському процесі за законодавством України.

Задача 1.

Під час судового розгляду за позовом про виконання зобов'язання в натурі та стягнення збитків сторони звернулися до суду з проханням про відкладення розгляду та сприяння в врегулюванні спору. Суд відклав судовий розгляд і запросив сторін для переговорів. Під час переговорів позивач оголосив про готовність зменшити розмір вимог про стягнення збитків на 80% від первісно заявленої суми. Відповідач, наполягаючи на тому, що договір поставки від 10.01.2010 р. є неукладеним, погодився поставити товар із зменшенням його ціни на 10% проти погодженої в договорі, але відмовлявся відшкодувати збитки. Суддя дав зрозуміти сторонам, що договір від 10.01.2010 р. скоріш за все дійсно є неукладеним, оскільки не містить суттєвих вимог, але факт користування відповідачем сумою попередньої оплати впродовж 2 років та участі в переговорах дає судові підстави вважати, що договір все таки був укладений, що дає право позивачу вимагати не стягнення збитків, але відсотків за користування чужими грошовими коштами. Згоди між сторонами не було досягнуто. При поновленні судового розгляду відповідач заявив відвід судді, оскільки суддя, по-перше, висловлював під час врегулювання спору свою оцінку вимог та позицій сторін, а по-друге, йому відомо про ті вимоги, на яких сторони готові були завершити справу миром, що не може не вплинути на оцінку судом доказів і прийняття рішення. Позивач підтримав заявлений відвід.

Чи підлягає відвід задоволенню?

Чи може приймати участь у врегулюванні спору суддя, який не розглядає справу?