Особливості розрахунку лопатевих мішалок для перемішуваня рідкої продукції

Потужність двигуна приводу мішалки можна визначити як:

(14)

– коефіцієнт, що враховує затрати енергії на створення пускового

моменту: =1,3; – геометричний коефіцієнт: – коефіцієнт шорсткості стінок: =1,1...1,2; – поправочний коефіцієнт на змійовик: =2...3; – поправочний коефіцієнт при наявності гільзи для термометра: =1,1; η– к.к.д. приводу; – потужність, що необхідна для обертання лопатів у робочий період:

(15)

де – коефіцієнт поту жнос ті для нормалізованих мішалок, щовикористовуються для перемішування рідини помірної в’язкості. Даний коефіцієнт визначається в залежності від типу мішалки та критерія Рейнольдса; d – діаметр лопаті, м;

Потужність, що витрачається на переміщення робочої лопаті в процесі перемішування, можна також визначити за формулою:

(16)

де S –площа лопаті, м²; η – к.к.д. приводу мішалки: η=0,75...0,8; – коефіцієнт опору руху лопаті у середовищі.

(17)

де ρ – густина середовища;

ψ – коефіцієнт, що залежить від форми лопаті та співвідношення її висоти та довжини. Для рідкого середовища можна приймати ψ=1,2...1,5;

Коли горизонтальна лопать мішалки рухається обертово, то опір середовища визначають за формулою:

(18)

де ,м/с – максимальна швидкість на кінці лопаті; n – число обертів за хвилину; – відстань від осі обертання до кінця лопаті;

Для лопаті, що вертикально обертається, опір середовища визначається як:

(19)

де – відповідно зовнішній та внутрішній радіуси обертання лопаті.

Опори, що виникають внаслідок дії сил тертя, складають у рідкому середовищі приблизно 0,5% лобового опору при обертанні лопатів мішалки. Тому при розрахунках ними можна зневажити.