Види акцентуацій

Розрізняють явну і приховану акцентуацію характеру (Личко А.Є., Александров А.А., 1973).

Явна акцентуація. Цей ступінь акцентуації відноситься до крайніх варіантів норми. Вона відрізняється наявністю досить постійних рис певного типу характеру. Ретельно зібраний анамнез, відомості від близьких, нетривале спостереження, особливо в середовищі однолітків, а також результати експериментально-патохарактерологічної оцінки за допомогою діагностичного опитувальника (Личко А.Є., Іванов Н.Я., 1977) дозволяють розпізнати цей тип. Проте вираженість рис певного типу не перешкоджає можливості задовільної соціальної адаптації. Займане положення звичайно відповідає здібностям і можливостям. У підлітковому віці особливості характеру часто загострюються, а при дії психогенних чинників, що адресуються до "місця найменшого опору", можуть наступати тимчасові порушення адаптації, відхилення в поведінці. При дорослішанні особливості характеру стають достатньо вираженими, але компенсуються і звичайно не заважають адаптації.

Прихована акцентуація. Цей ступінь мабуть повинен бути віднесений не до крайніх, а до звичайних норм. У буденних, звичайних умовах, риси певного типу характеру виражені слабо або не виявляються зовсім. Навіть при тривалому спостереженні, різносторонніх контактах і детальному знайомстві з біографією важко буває скласти чітке уявлення про певний тип характеру

Єдиної класифікації типів акцентуації поки не існує. Кожен із дослідників (К. Леонгард, російський психіатр Андрій Личко (1926-1996) та ін.) називає різну кількість акцентуйованих типів і дає їм назви. Проте за різною термінологією часто виявляються однакові описи акцентуйованих рис, що дає змогу виокремити найважливіші типи акцентуації

Класифікація, яку запропонував Леонгард, має слідуючий вигляд:

1. Гіпертимний (гіперактивний) - надмірно піднятий настрій, завжди веселий, балакучий, енергійний, самостійний, прагне до: лідерства, ризику, авантюр, не реагує на зауваження, ігнорує покарання, відсутня межа самокритичності. Діти з гіпертимною акцентуацією характеру контактні, комунікабельні, жваво жестикулюють, ініціативні, у них яскраво вираженні організаторські здібності, оптимістична налаштованість. Нормальному розвитку характеру підлітків з гіпертимною акцентуацією можуть зашкодити як відсутність нагляду, так і жорстокий контроль, проти якого вони бурхливо протестують. Такі діти цінують доброзичливе, шанобливе ставлення педагога, можуть бути активними його помічниками, лідерами у підліткових групах, організаторами корисних справ.

2. Дистимічний - Даний тип є протилежний гіпертимному, постійно понижений настрій, зажура (сум), замкнутість, небагатослівність, песимістичність, його обтяжує гучне суспільство, у конфлікти вступає рідко, частіше в них виступає пасивною стороною. В переважній більшості вони мають низький рівень комунікації і як наслідок цього дуже вузьке коло товаришів. Вони швидко втомлюються, важко переносять неприємності. Цінують тих, хто дружить з ними і схильні їм підпорядковуватися. Віддають перевагу роботі, що не потребує широкого кола спілкування

3. Циклоїдний - товариськість циклічно змінюється (висока в період доброго настрою (підвищеного) і низька - пригніченості). У період піднесеного настрою виявляють себе як люди з гипертимічною акцентуацією, у період спаду - з дистимічною. У період спаду загострено сприймають прикрощі, аж до самогубства. Бувають випадки маніакально-депресивного психозу. Інтереси залежать від циклу настрою. Схильні до розчарування в професії, зміни місця роботи. На зауваження і докори можуть відреагувати роздратуванням, грубістю і гнівом, ще більше при цьому засмучуючись

4. Емотивний (емоційний) - Надмірна чутливість, уразливість, глибоко переживають найменші прикрощі, занадто чутливі до зауважень, невдач, тому в них частіше сумний настрій. Віддають перевагу вузькому колу друзів і близьких, котрих розуміють з півслова. Рідко вступають у конфлікти, відіграють в них пасивну роль.

Образи не виказують назовні. радіють чужим удачам. Виконавці, з високим почуттям обов'язку. Гарні cім’янини. Можуть виникнути конфлікти з близькою людиною, смерть або хвороба рідних сприймається трагічно. Протипоказані несправедливість, хамство, перебування в оточенні брутальних людей. Схильні до невротичної депресії, інфаркту, гіпертонії. Діяльність, якій віддається перевага: мистецтво, медицина, виховання дітей, догляд за тваринами, рослинами

5. Демонстративний – Виражене прагнення бути в центрі уваги і досягти своїх цілей за будь-яку ціну: сльози, непритомність, скандали, хвороби, хвастощі, вбрання, незвичні захоплення, неправда. Легко забувають про свої непорядні вчинки. Поведінка залежить від людини, з якою має справу, висока пристосовуваність до людей. Схильність до інтриг, самовпевненості і високих претензій. Провокують конфлікти, при цьому активно захищаються. Ситуації зачеплення інтересів, недооцінка заслуг, повалення з “п'єдесталу” викликають істеричні реакції. Схильність до істерії. Замкнуте коло спілкування, одноманітна робота пригнічують їх

6. Збудливий - Підвищена дратівливість, нестриманість, агресивність, похмурість, “занудливість”, але можлива підлесливість, послужливість (як маскування). Схильність до хамства і нецензурної лайки або мовчазності, сповільненості в бесіді. Активно і часто конфліктують, не уникають сварок з начальством, невживчиві у колективі, у сім’ї деспотичні та жорстокі. Поза приступами гніву - сумлінність, акуратність, любов до дітей. Через нелагідність часто змінюють місце роботи

7. Застрягаючий – “Застрягають” на своїх думках, не можуть забути образ, “зводять, ведуть рахунки”, службова і побутова незговірливість, схильність до затяжних чвар, у конфліктах частіше бувають є активною стороною, чітко визначене коло ворогів і друзів. Виявляють властолюбство - “занудливість мораліста”. Зачеплене самолюбство, несправедлива образа, перешкода до досягнення честолюбних цілей, ситуація ревнощів здатні викликати “манію переслідування, ревнощів” тощо. Віддають перевагу роботі, що дає відчуття незалежності і можливість проявити себе [12, 164-165].

8. Тривожно-педантичний – Виражена занудливість у виді “пережовування” подробиць, на службі здатні замучити відвідувачів формальними вимогами, зморюють домашніх надмірною акуратністю. Сумлінність, акуратність, серйозність, надійність у справах і почуттях, рівний настрій. Прагнуть перекласти прийняття важливого рішення на інших. Віддають перевагу “паперовій роботі”, не схильні змінювати місце роботи

9. Тривожний (психостенічний) - Знижений фон настрою, побоювання за себе, близьких, боязкість. непевність у собі, крайня нерішучість, довго переживають невдачу, сумніваються у своїх діях, рідко вступають у конфлікти, пасивна роль, дружелюбні, самокритичні, ретельні. Боязкість, помисливість, внаслідок беззахисності служать часом мішенню для жартів, “козлами відпущення”. Ситуації страху, погрози, покарання, глузувань, несправедливих обвинувачень протипоказані. Не може бути керівником, приймати відповідальні рішення, тому що буде нескінченно зважувати, переживати. а рішення прийняти не зможе

10. Екзальтований (лабільний) - Дуже мінливий настрій, емоції яскраво виражені, підвищене відволікання на зовнішні події, балакучість, улюбливість, альтруїзм, почуття співчуття, художній смак, артистичне обдарування, яскравість почуттів, прихильність до друзів, надмірна вразливість, патетичність, панікерство, схильність до розпачу. Невдачі, сумні події сприймають трагічно. Схильні до невротичної депресії

11. Інтровертований (шизоїдний, аутистичний) - Мала товариськість, замкнуті, осторонь від усіх, спілкування при необхідності, занурені в себе, про себе нічого не розповідають, свої переживання не розкривають, хоча властива підвищена ранимість. Стримано, холодно ставляться до інших людей, навіть до близьких. Поведінка, логіка часто не зрозумілі для оточуючих. Люблять самітність. У конфлікти вступають рідко - при спробі вторгнутися в їхній внутрішній світ. Перебірливість у виборі партнера у шлюбі, пошук ідеалу. Емоційна холодність і слабка прихильність до близьких. На усе має свою точку зору, що часто різко відрізняється від думки більшості. Самітність, нав'язливість, безцеремонність, брутальність оточуючих посилюють замкнутість. Часті випадки захворювання шизофренією

12. Екстравертований (конформний) - Висока товариськість, балакучі, своєї думки не мають, дуже несамостійні, прагнуть бути як усі, неорганізовані, віддають перевагу підпорядковуванню. Накази начальства приймають без обдумування. У спілкуванні з друзями й у сім'ї поступаються лідерством іншому. Готові вислухати “сповідь” іншого, старанність. Ситуації вимушеної самітності, безконтрольність і нерегламентаність життя протипоказані. Схильність до гіпоманіакальності. Легка присто совуваність до нової роботи. Коли завдання та правила поведінки чітко визначені, можуть бути гарними виконавцями

Дуже схожа з цією класифікацією і класифікація А.Е. Лічко, котра вже характеризує акцентуації характеру підлітків.

1. Гіпертимний тип.Відрізняється рухливістю, схильністю до пустунства, товариськістю. Дуже галасливі, завжди добрий настрій. За хороших загальних здібностей одночасно і велика невсидчивість, тому і навчаються нерівномірно. Часто можуть конфліктувати з дорослими. У них багато захоплень, хобі, але вони дуже недовготривалі (поверхневі) часто такі підлітки переоцінюються свої можливості, занадто впевнені в собі. Одноманітні, насичені звичайною діяльністб уроки не цікавлять їх. Як правило, чим нижча у гіпертимного підлітка загальна мотивація навчальної діяльності, тим важче йому працювати на уроці без відхилень у поведінці. Найкращим способом нейтралізації гіпертима в процесі навчання є залучення його до цікавої, різноманітної, доступної для нього діяльності

2. Циклоїдний тип. Висока дратівливість, схильність до апатії, перевага віддається самотності. Тяжко переживають навіть незначні невдачі, дуже дратуються навіть на критику, зауваження. Настрій час від часу змінюється від припіднятого до подавленого з періодами приблизно 2-3 неділі. Цей тип акцентуації характеру найчастіше спостерігається у старшому підлітковому і ранньому юнацькому віці. Серйозні невдачі та дорікання оточуючих можуть поглибити їх депресивний стан або викликати гостру афективну реакцію з можливими спробами суїциду. Оптимальною позицією близьких щодо підлітка, який перебуває у депресивному стані, є ненав’язлива турбота й увага. В цей період необхідно, наскільки можливо, знизити вимоги до підлітка, забезпечити теплі стосунки із значущою для нього людиною

3. Лабільний тип. Характерний вкрай змінливий настрій. Приводом для цього може послугувати навіть незначне - слово, погляд. Поведінка майже повністю залежить від хвилинного настрою. Такі підлітки добре розуміють і відчувають відношення до них оточуючих. Від настрою залежить самопочуття, апетит, працездатність, бажання побути на самоті, або в галасливій компанії. Хоч іноді лабільні підлітки виглядають легковажними, насправді вони здатні на глибоку і щиру прив’язаність до рідних, друзів, надзвичайно чутливі до доброти, підтримки. Турботу до себе сприймають із вдячністю

4. Астено-невротичний тип. Характерна висока підозріливість і капризність, втомляємість, особливо при виконанні розумової праці, і роздратованість. В антено-невротиків, як правило, помітні добові цикли бадьорості та втоми. Найсприятливішими для їх інтенсивної навчальної роботи є другий і третій уроки, початок і середина тижня, перша половина чверті. Особливо важка для них третя чверть

5. Сензитивний тип. Цей тип характеризується високою чутливістю до всього: і те що втішає, і те, що засмучує. Такі підлітки не люблять великих компаній, веселих ігор. Найчастіше вони сором’язливі і несміливі при сторонніх, а відкритими і товариськими вони бувають тільки з добре знайомими людьми. Віддають перевагу спілкуванню з малюками і дорослими, чим з ровесниками. Дуже слухняні і прив’язані до батьків. Дуже рано формується почуття відповідальності, високі моральні вимоги до себе й оточуючих. Рівень контактності сенситивних підлітків нижчий середнього. Надають перевагу вузькому колу друзів, рідко конфліктують, оскільки переважно займають пасивну позицію, образи тримають у собі. Нестерпні для них ситуації, в яких вони є об’єктом насмішок, підозр у негативних вчинках, несправедливих звинувачуваннях. Це може спровокувати їх гостру афективну реакцію або депресію, підштовхнути до конфлікту

6. Психоастенічний тип. Цей тип характеризується прискореним і раннім інтелектуальним розвитком, схильністю до роздумів і міркувань до самоаналізу і оцінці поведінки інших. характерна крайня нерішучість, боязкість, постійна схильність до сумнівів, їх охоплює страх за себе, за рідних, вони марновірні, для зменшення тривоги і страхів знаходять свої прикмети і ритуали дій для “захисту себе від нещасть

7. Шизоїдний тип. Головна риса - замкнутість (надання переваги самотності). Підлітки дуже часто демонструють зовнішню байдужість до оточуючих людей, погано розуміють стан інших, їх почуття. Їх дуже важко зрозуміти оточуючим, особливо однолітками, а їх, як правило, не дуже люблять. [14,71].Характеризується внутрішньою відірваністю від зовнішнього світу, відсутністю внутрішньої послідовності у всій психіці; це дивні і незрозумілі люди, від яких не знаєш, чого чекати, вони холодні до інших і дуже ранимі самі. Шизоїд ігнорує те, що не відповідає його уявленням, свої вимоги будує незалежно від реальності, у нього своя логіка, і це позначається на його мисленні, що носить індивідуальний, іноді дуже оригінальний характер; він замкнений, дратівливий, уникає спілкування,

8. Епілептоїдний тип. Дуже часто плачуть, особливо в ранньому віці. Такі діти люблять мучити тварин, ображати меншого, в компаніях дітей поводять себе як диктатори. Їх риси - жорстокість, власність, егоїзм. Характерна крайня дратівливість, нетерпимість до думки оточуючих, цілком не виносять заперечень, зауважень, у сім'ї - часто тирани, легко впадають у гнів, не можуть стриматися, виражають свій гнів у лайці, рукоприкладстві, втрачаючи часом контроль за власними діями до повної несамовитості (“у гніві - страшний, може вбити” або “трясеться від гніву”)

9. Істероїдний тип. Найбільш характерна риса цього типу - егоцентризм, прагнення до постійної уваги до своєї особи. Головне для них - привертати до себе увагу оточуючих у будь який спосіб (неправда, демонстративні сцени, непритомності, паралічі, хвороби тощо)., вислуховувати у свою адресу захоплення і похвалу 10. Нестійкий тип. Іноді про нього говорять як про слабовільного, котрий пливе за течією. Таких підлітків дуже притягають розваги, ледарство, святковість. Відсутні будь-які серйозні в тому числі професійні інтереси, майже зовсім не думають про майбутнє. Для підлітків, які репрезентують цей тип, характерна передусім патологічна слабкість волі. Їх соціальна поведінка більше залежить від впливу людей, котрі їх оточують, ніж від них самих. Особливо небезпечна для таких дітей зміна життєвої ситуації

11. Конформний тип. Цей тип демонструє бездумне, а часто просто підпорядкування будь-яким авторитетам, групі. Це тип пристосування. Характерне прагнення наслідувати інших, “бути як всі”, освоювати стандарти поведінки, поглядів, думок, властиві даній соціальній групі, не маючи власних позицій (“конституційно нерозумний”, за класифікацією психіатра Ганнушкіна).

За класифікацією А.Є. Личко існують ще й змішані типи, які складають майже половину випадків явної акцентуації. Їх особливості неважко описати на підставі наданих характеристик. Поєднання, що зустрічаються, не випадкові: риси одних типів з'єднуються один з одним досить часто, інші ж не поєднуються майже ніколи. Фахівцями пропонуються два типи поєднань.

Проміжні типи. Вони обумовлені ендогенними закономірностями, перш за все генетичними чинниками, а також особливостями розвитку в ранньому дитинстві. До них відносяться лабільно-циклоїдний і конформно-гіпертимні типи, а також поєднання лабільного типу з астено-невротичним і сенситивним, астено-невротичного з сенситивним і психастенічним. Сюди ж можуть бути віднесені також проміжні типи – шизоїдно-сенситивний, шизоїдно-психастенічний, шизоїдно-епілептоїдний, шизоїдно-істероїдний, істероїдно-епілептоїдний. Можлива трансформація гіпертимного типу в циклоїдний через різні ендогенні закономірності.

Амальгамові типи. Вони формуються як наслідок нашарування рис одного типу на ендогенне ядро іншого через неправильне виховання або інші хронічно діючі психогенні чинники. Тут також можливі лише деякі нашарування одного типу на іншій. Гіпертимно-нестійкий і гіпертимно-істероїдний типи є приєднанням нестійких або істероїдних рис гіпертимній основі.

Отже, за несприятливих умов особистісний розвиток підлітків характеризується суперечливістю, дисгармонійністю та винекненням акцентуацій характеру.
Розділ III. Психодіагностика акцентуації характеру