Порядок оскарження судових рішень, які не набрали законної сили. Дії суду у зв'язку з оскарженням судового рішення

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 349 КПК, апеляція на вирок, постанову чи ухвалу суду першої інстанції подається через суд, який постановив це судове рішення. Аналогічним чином пода­ються касаційні скарги та подання на вироки, ухвали та постанови апеляційних судів, які не набрали законної сили (ч. 1 ст. 387 КПК).

Винятки з цього правила пов'язані з апеляційним оскарженням постанови судді місцевого суду з питань відмови у застосуванні захо­дів безпеки або їх скасування (ст. 52-5 КПК), а також постанов про об­рання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (ст. 165-2 КПК), продовження строку тримання під вартою (ст. 165-3 КПК), відмову в проведенні обшуку житла чи іншого володіння особи (ст. 177 КПК), направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу (ст. 205 КПК).

Як зазначалося вище, для перелічених судових рішень передбачено скорочений строк їх оскарження (три доби з моменту винесення поста­нови). З метою найшвидшої перевірки законності названих постанов апеляційним судом, кримінально-процесуальний закон передбачає подачу апеляцій на них безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подачі апеляції у встановлені для оскарження строки безпо­середньо до суду апеляційної інстанції, останній надсилає її до місце­вого суду для перевірки відповідності змісту апеляції встановленим ст. 350 КПК вимогам та підготовки справи до апеляційного розгляду.

Аналогічне положення закону діє і при подачі учасником процесу касаційної скарги чи подання на судове рішення апеляційного суду, яке не набрало законної сили, безпосередньо до суду касаційної ін­станції. У цьому випадку скарга або подання будуть направлені Вер­ховним Судом України до апеляційного суду, який постановив оскар­жуване рішення.

Подача у встановлені законом строки апеляції на вирок, постанову чи ухвалу місцевого суду, як і подача касаційної скарги чи подання на вирок апеляційного суду, а також постанову чи ухвалу апеляцій­ного суду, постановлені при розгляді ним кримінальної справи як су­дом першої інстанції, призупиняє набрання зазначеними судовими рішеннями законної сиди та їх виконання, за винятком передбачених законом випадків (ч. 1 ст. 354 та ч. 1 ст. 389 КПК).

Як виняток, негайно після проголошення вироку виконуються ви­правдувальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від покарання. Якщо підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання (ст. 401 КПК).

При оскарженні учасниками процесу тільки частини вироку або вироку щодо окремих засуджених по ньому осіб, зазначене судове рі­шення в інших частинах або щодо інших засуджених осіб також не набуває законної сили до моменту розгляду справи судом більш висо­кої інстанції.

Після надходження до місцевого суду апеляції, яка відповідає вимогам ст.ст. 347-350 КПК, останній до направлення справи до суду апеляційної інстанції має провести визначені кримінально- процесуальним законом дії, пов'язані з підготовкою справи до апеля­ційного розгляду.

Так, відповідно до ст. 351 КПК про надходження апеляції суд пер­шої інстанції оповіщає прокурора та інших зазначених у ст. 348 КПК осіб, інтересів яких стосується апеляція.

При цьому зазначене оповіщення здійснюється двома шляхами — направленням відповідних повідомлень та поміщенням оголошення на дошці об'яв суду.

Такі ж дії повинен виконати і апеляційний суд при оскарженні будь-ким з учасників процесу, які мають на це право, в касаційному порядку постановленого ним судового рішення, яке не набуло закон­ної сили (ч. З ст. 387 КПК).

Питання про коло учасників процесу, інтересів яких стосується апеляція (касаційна скарга чи подання), вирішується відповідно су­дом першої інстанції або апеляційним судом по кожній конкретній справі з врахуванням її обставин та змісту скарги.

Про надходження апеляції або касаційної скарги на будь-яке судо­ве рішення, оскарження якого передбачено нормами КПК, в усіх ви­падках повідомляється прокурор.

Якщо апеляція (касаційна скарга чи подання) стосується інтересів обвинуваченого, засудженого чи виправданого, про її надходження оповіщаються також їх законні представники та захисники, а якщо стосується інтересів потерпілого, цивільного позивача чи відповіда­ча, — то і їх представники.

Протягом п'яти діб з часу поміщення оголошення на дошці об'яв суду, зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції (ка­саційної скарги чи подання) або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії апеляції (касаційної скарги чи подання) або з озна­йомленням з цим документом їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на скаргу чи подання.

Засудженому, що утримується під вартою, повідомлення про над­ходження апеляції (касаційної скарги чи подання) та її копія вру­чаються через начальника відповідної установи. Одночасно йому роз'яснюється право протягом п'яти діб з часу вручення цих докумен­тів подати свої заперечення на скаргу чи подання.

Заперечення учасників процесу на апеляцію (касаційну скаргу чи подання) додаються до справи або передаються безпосередньо до суду апеляційної (касаційної) інстанції.

Слід зазначити, що ч. 1 ст. 355 КПК передбачено право осіб, які по­дали апеляцію, подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового процесу до початку розгляду справи в апеляційному суді. Із врахуванням викладеного положення закону, апеляційні суди та Вер­ховний Суд України приймають від учасників процесу, інтересів яких стосується апеляція або касаційна скарга чи подання, заперечення на ці документи не протягом п'яти діб з часу їх вручення або ознайомлення з ними, а до початку розгляду справи в апеляційному чи в касацій­ному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 354 КПК після повідомлення учасників про­цесу про надходження апеляції та роз'яснення права на подачу запе­речень, місцевий суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, поста­нову, протягом семи діб передає справу разом з поданою апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи.

Справа призначається до розгляду не пізніше трьох місяців з дня направлення її до апеляційного суду. При цьому вона повинна надійти до апеляційного суду не пізніш як за один місяць до визначеної судом першої інстанції дати розгляду.

Про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Засудженому, що утримується під вартою, про призначення справи до апеляційного розгляду повідомляється через начальника відповідної установи.

Якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища за­судженого чи виправданого, суд першої інстанції одночасно викликає до суду апеляційної інстанції цих осіб, їх законних представників, а також захисників, якщо їх участь у справі відповідно до вимог ст. 45 КПК є обов'язковою.

Аналогічні дії, пов'язані з підготовкою справи до касаційного розгляду, передбачені ч. З ст. 389 КПК для апеляційного суду у разі оскарження його рішення, яке не набрало законної сили. Особливістю при цьому є те, що справа з касаційною скаргою, поданням призна­чається до касаційного розгляду апеляційним судом не пізніше двох місяців з дня їх направлення до касаційного суду (ч. 1 ст. 392 КПК).

Що стосується участі в касаційному розгляді справи засуджено­го, який перебуває під вартою, то його виклик в судове засідання є обов'язковим для суду тільки тоді, коли від засудженого надійшло відповідне клопотання, подане в межах строку на касаційне оскар­ження судового рішення (ч. 1 ст. 391 КПК).

Після надходження до суду касаційної інстанції справа передаєть­ся судді-доповідачу. Про день розгляду справи за касаційними скарга­ми (поданнями) на судові рішення обов'язково повинні бути сповіще­ні прокурор, засуджений, його законний представник, виправданий, його законний представник і захисник, позивач, відповідач або їхні представники, потерпілий і його представник та інші особи, зазначені у ст. 384 КПК.

Суд касаційної інстанції розглядає справи за касаційними скар­гами (поданнями) з дотриманням порядку, передбаченого ч.ч. 1—3 ст.362 КПК.

Справа розглядається судом касаційної інстанції у складі трьох суддів з обов'язковою участю прокурора. Участь інших осіб є їхнім правом, а не обов'язком, і їхня неявка в судове засідання не перешко­джає розгляду справи. Учасники судового розгляду, які з'явилися у судове засідання, мають право давати пояснення і суд зобов'язаний надати їм слово для цього. Якщо засуджений, що перебуває під вар­тою, заявив клопотання про виклик його в судове засідання для дачі пояснень, суд касаційної інстанції зобов'язаний викликати його і за­слухати пояснення. Ухвала суду касаційної інстанції ухвалюється в нарадчій кімнаті з дотриманням вимог, які пред'являються до поста­новления вироку (статті 322, 325 КПК).

У касаційному провадженні протокол судового засідання не ведеть­ся, тому істотні обставини судового засідання (суть пояснень учасни­ків процесу, виступ прокурора) викладаються в ухвалі.

Суд касаційної інстанції перевіряє судове рішення з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріально­го і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні. При цьому суд касаційної інстан­ції перевіряє й оцінює і нові матеріали, подані особами, що надіслали скарги (подання), або витребувані самим судом.

Суд касаційної інстанції зобов'язаний перевірити законність і об­ґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково по­даними матеріалами у межах оскарженої частини. Вийти за межі ка­саційних вимог суд може лише у випадку, якщо цим не погіршується становище засудженого або виправданого.

Якщо задоволення скарги або подання дає підстави для ухвалення рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або щодо яких не внесено подання, суд касаційної інстанції повинен прийняти таке рішення (ст. 395 КПК).

До початку розгляду справи в апеляційному порядку особа, яка подала апеляцію, має право доповнити, змінити або відкликати її, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника процесу (ч. 1 ст. 355 КПК).

До висновку про необхідність доповнення, зміни чи відклику апе­ляції особа, яка подала її, може прийти після ознайомлення з прото­колом судового засідання, апеляціями інших учасників процесу.

При цьому можлива зміна обсягу оскарження судового рішення як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення (кваліфікації дій кожного із засуджених, обсягу обвинувачення, виду та розміру покарання, підстав та мотивів виправдання, розміру завданої шкоди тощо), доводів та мотивів, викладених в апеляції, доцільності оскар­ження вироку, постанови чи ухвали.

Разом з цим, внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою по­гіршення становища засудженого або виправданого, можливе лише в межах строку апеляційного оскарження рішення.

Клопотання про доповнення, зміну чи відклик апеляції, а також заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду можуть бути подані до початку розгляду справи апеляційним судом. При зна­ходженні справи в суді першої інстанції зазначене клопотання може бути подано до суду, який постановив оскаржуване рішення. Якщо ж справа знаходиться вже в апеляційному суді, заява про зміну, допов­нення чи відклик апеляції, а також заперечення на апеляції інших учасників процесу подаються безпосередньо до суду апеляційної ін­станції.

Закон встановлює особливості доповнення, зміни чи відклику апе­ляцій для окремих учасників процесу, що обумовлено наданням до­даткових гарантій для захисту інтересів засудженого, виправданого та потерпілого.

Так, захисник засудженого чи виправданого може відкликати свою апеляцію тільки за згодою підзахисного і його законного представни­ка. Захисник, який вступив до справи в апеляційному провадженні, може змінити чи доповнити апеляцію захисника, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, лише за згодою засудженого чи виправданого та їх законних представників.

Засуджений чи виправданий вправі відкликати свою апеляцію чи апеляцію свого захисника за винятком випадків, коли участь захис­ника в справі відповідно до ст. 45 КПК є обов'язковою. Можливості відкликання засудженим чи виправданим апеляції свого законного представника КПК не передбачено.

Апеляція представника потерпілого може бути відкликана ним лише за згодою потерпілого, а також самим потерпілим.

При касаційному оскарженні судових рішень, які не набрали закон­ної сили, діють аналогічні правила щодо доповнення, зміни та відкли­кання касаційних скарг та подань, що прямо передбачено ст. 390 КПК.