Попередній розгляд справи апеляційним судом

Попередній розгляд справи може проводитися апеляційним судом лише у разі необхідності, коли виникнуть питання, пов'язані з під­готовкою справи до апеляційного розгляду, що потребують винесення окремого процесуального документа (ст. 357 КПК).

Питання про те, чи проводити попередній розгляд справи, вирішує суддя-доповідач після вивчення матеріалів кримінальної справи. При необхідності зазначеного розгляду справи суддя-доповідач визначає день, час та місце його проведення.

Попередній розгляд справи здійснюється в судовому засіданні суд­дею одноособово з обов'язковою участю прокурора. На судове засідан­ня можуть бути викликані інші учасники судового розгляду, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи. В необхідних випадках при попередньому розгляді справи може вестись протокол судового засі­дання.

Попередній розгляд справи починається з доповіді судді, який по­відомляє про підстави, з яких справу було внесено на попередній роз­гляд. Прокурор, інші учасники судового розгляду висловлюють свої думки щодо питань, винесених на розгляд. Постанова судді виносить­ся в нарадчій кімнаті. Оскарження цієї постанови чинним КПК не пе­редбачено.

За підсумками попереднього розгляду справи апеляційний суд може прийняти одне з таких рішень:

18) про питання, пов'язані з підготовкою справи до судового розгляду;

19) про відмову в прийнятті апеляції до свого розгляду;

20) про зупинення провадження в справі;

21) про повернення справи суду першої інстанції.

Усі перелічені вище рішення апеляційного суду при попередньому розгляді справи направлені на забезпечення можливості оперативного та якісного розгляду справи в апеляційному порядку.

При цьому при попередньому розгляді справи не проводиться оцін­ка доказів з точки зору їх достовірності, не вирішується питання про доведеність обвинувачення та винність обвинуваченого.

Відповідно до ст. 358 КПК апеляційний суд може розглянути на­ступні питання, пов'язані із підготовкою справи до апеляційного роз­гляду:

про необхідність проведення судового слідства та його обсяг;

про витребування в необхідних випадках додаткових доказів;

про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;

про доручення суду першої інстанції;

про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;

про виклик у необхідних випадках перекладача;

про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засі­данні;

про день і місце розгляду справи;

всі інші питання, які стосуються підготовчих дій до розгляду справи.

Приймаючи рішення з перших чотирьох питань, апеляційний суд фактично вживає заходи до усунення неповноти чи однобічності судо­вого слідства, проведеного судом першої інстанції.

Так, апеляційний суд може визнати за необхідне проведення судо­вого слідства у повному обсязі або частково, коли є підстави вважати, що судове слідство судом першої інстанції було проведено неповно чи однобічно. Таке рішення може бути прийняте судом як за власною ініціативою, так і за клопотанням учасника процесу, який подав апе­ляцію.

Виносячи постанову про проведення судового слідства, апеляцій­ний суд повинен викликати в судове засідання засудженого чи ви­правданого, а також їх законних представників.

Крім того, зазначені особи підлягають обов'язковому виклику в судове засідання апеляційного суду і в тому випадку, коли в апеля­ції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи ви­правданого.

Засуджений, що утримується під вартою, підлягає обов'язковому виклику в судове засідання суду апеляційної інстанції у випадках, коли про це надійшло його клопотання.

По кримінальних справах, по яких відповідно до ст. 45 КПК участь у справі захисника є обов'язковою, одночасно з викликом засуджено­го (виправданого) для участі в апеляційному розгляді справи викли­кається і його захисник.

Якщо для усунення неповноти чи однобічності судового слідства суду першої інстанції необхідно допитати свідків чи провести експер­тизу, апеляційний суд одночасно з рішенням про проведення судового слідства приймає рішення і про виклик свідків, а також про призна­чення експертизи.

Крім того, суд апеляційної інстанції вправі прийняти рішення про витребування у необхідних випадках додаткових доказів. Зокрема, апеляційний суд може витребувати від підприємств, установ, органі­зацій, об'єднань чи громадян документи або їх копії, що містять ін­формацію, яка має доказове значення по справі, а також речі та пред­мети, які можуть бути визнані речовими доказами.

Залежно від конкретних обставин справи та доводів, викладених в апеляції, суд апеляційної інстанції з метою усунення неповноти та однобічності судового слідства в суді першої інстанції вправі не про­водячи свого судового слідства дати доручення місцевому суду про ви­конання окремих процесуальних дій. Усунення зазначених недоліків судового слідства суду першої інстанції таким засобом доцільно про­водити у випадках, коли по справі є необхідність допиту значної кіль­кості свідків, які мешкають за межами населеного пункту, в якому знаходиться апеляційний суд, а також при необхідності проведення огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події тощо.

На виконання зазначеного доручення суд першої інстанції має провести необхідні дії з дотриманням вимог, передбачених главою 26 КПК («Судове слідство»). Протокол судового засідання передається до суду апеляційної інстанції та приєднується до матеріалів справи.

Встановивши при вивченні кримінальної справи, що апеляція по­дана особою, яка відповідно до ст. 348 КПК не має на це права, апеля­ційний суд при попередньому розгляді справи повинен винести поста­нову про відмову в прийнятті апеляції до розгляду (ч. 1 ст. 359 КПК).

Зупинення апеляційного провадження по справі може мати місце у випадках захворювання підсудного, участь якого при апеляційному розгляді є необхідною. Для прийняття такого рішення необхідна наяв­ність відповідних медичних документів, що свідчать про тривале тяж­ке захворювання підсудного, що виключає можливість його участі у розгляді справи. В цьому випадку провадження по справі зупиняється до його видужання (ч. З ст. 359 КПК).

У випадку порушення місцевим судом окремих вимог кримінально- процесуального закону, пов'язаних з оформленням справи, забезпе­ченням процесуальних прав учасників процесу після постановления судового рішення, а також із підготовкою справи до апеляційного роз­гляду після надходження апеляцій, справу за результатами поперед­нього розгляду може бути повернено до суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 359 КПК справа повертається суду пер­шої інстанції у випадках, якщо:

1) протокол судового засідання не підписаний головуючим чи се­кретарем судового засідання — для виконання вимог ст. 87-1 КПК щодо підписання протоколу;

суд першої інстанції не розглянув зауваження на протокол су­дового засідання чи не надав учасникам процесу передбачену ст. 349 КПК можливість ознайомитися з матеріалами справи — для усунення зазначених порушень;

засудженому чи виправданому не було вручено копію вироку — для виконання вимог, передбачених ст. 344 КПК;

суд першої інстанції прийняв апеляцію, яка не відповідає вимо­гам ч. 1 ст. 350, ст.ст. 351 та 352 КПК, — для виконання вимог, перед­бачених ст.ст. 353 та 354 КПК;

судом першої інстанції не виконано вимог, передбачених ст. 353 КПК, — для виконання цих вимог.

Після усунення судом першої інстанції допущених порушень ви­мог кримінально-процесуального закону, кримінальна справа направ­ляється судом першої інстанції до апеляційного суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 359 КПК у разі відмови апелянта від своїх ви­мог і відсутності апеляцій інших учасників процесу, апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження по справі.