Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Учасники процесу, загальна характеристика їх процесуального положення
Поняття «учасник процесу» неоднозначно розуміється як в кримінально-процесуальній літературі, так і в законодавстві. Але КПК дає конкретне законодавче визначення цього поняття. Згідно з п. 8 ст. 32 КПК до «учасників процесу» відносять обвинуваченого, підозрюваного, захисника, а також потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їхніх представників, що, у свою чергу, не дозволяє під поняттям «учасник процесу» об'єднувати інших суб'єктів кримінального судочинства. Поняття суб'єктів процесу і учасників процесу співвідносяться між собою, як рід і вид. Кожен учасник процесу є його суб'єктом, але не кожен суб'єкт процесу є його учасником. Для того, щоб дати визначення поняття «учасник процесу» необхідно визначити загальні ознаки, які притаманні всім учасникам процесу. У сенсуальному розумінні до учасників відносяться ті, хто бере участь в чому-небудь, в діяльності інших осіб і органів. Особа, що проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд наділені владною компетенцією по веденню процесу. Вони є спеціальними органами, Що ство- рюються для здійснення процесу, а не для участі в ньому, і тому їх не можна називати учасниками процесу. Обвинувачений, його захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, такою правомочністю не наділені, вони лише беруть участь у діяльності органів, які ведуть процес. Отже, учасник процесу не виконує самостійної діяльності, а бере участь у судочинстві, яке здійснюється державними органами. Відмінність між органами судочинства і його учасниками не тільки в тому, що перші здійснюють процесуальну діяльність, а другі беруть участь у ній, але також у цілях і функціях. Органи, які ведуть процес, відстоюють державні інтереси шляхом виконання функцій держави. Учасники процесу захищають особисті інтереси, тобто свої або чужі інтереси. У кримінально-процесуальній літературі, окрім відмічених, правильно вказується на таку істотну ознаку учасника процесу, як наявність у цих осіб інтересу в справі і надання їм процесуальних прав й обов'язків для захисту цього інтересу. Із закінченням процесу всі його учасники перестають бути суб'єктами процесуальних прав та обов'язків. Таким чином, для визнання учасником кримінального процесу необхідно, щоб особа володіла наступними ознаками: 1) має певний інтерес в результаті справи; 2) наділена правами для його захисту і обов'язками; 3) бере участь в кримінально-процесуальній діяльності, виконуючи відповідні завдання і функції; 4) допускається, притягається до участі у справі або визнається як такий особливим актом державного органу (посадової особи). На нашу думку, особа не є учасником процесу, якщо не має хоч би однієї з перерахованих ознак. Учасники кримінального процесу — це особи, які зацікавлені в певному результаті кримінальної справи, оскільки захищають свої особисті або такі, що представляються ними, права і інтереси інших осіб, що охороняються законом. У зв'язку з цим одні з них (наприклад, потерпілий) прагнуть добитися відновлення порушених прав і свобод і покарання винних. Інші (наприклад, обвинувачений) бажають уникнути притягання до кримінальної відповідальності або пом'якшити покарання. Особиста зацікавленість у результаті справи є однією з головних ознак виділення певної групи суб'єктів кримінального судочинства — учасників процесу. Учасники процесу наділяються широкими процесуальними правами і несуть відповідні обов'язки, що складає основу їх процесуального положення. До загальних прав учасників процесу можна віднести: право брати участь у провадженні у кримінальній справі; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства; висловлювати свою думку при вирішенні окремих процесуальних питань; брати участь у судових дебатах; заявляти відводи; подавати скарги на дії слідчого, прокурора, суду (судді), на вирок або ухвалу (постанову) суду (судді); висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників процесу; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; ставити питання свідкам, експертові, спеціалістові та іншим учасникам процесу; за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки; та інші права, передбачені КПК. До загальних обов'язків учасників процесу належить: зобов'язання з'являтися за викликом особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду; дотримуватись порядку в судовому засіданні; підкорятися розпорядженням головуючого щодо дотримання порядку під час судового засідання; не розголошувати без дозволу слідчого або прокурора даних досудового слідства; тощо. Отже, ще раз наголосимо про те, що учасники процесу не мають владних повноважень у провадженні у кримінальній справі на відміну від суб'єктів першої групи, які ведуть процес, а лише беруть участь у провадженні у справі шляхом реалізації своїх прав і виконання обов'язків з метою захисту своїх прав та законних інтересів. Date: 2015-07-25; view: 413; Нарушение авторских прав |