База практики

А.Г. Мартин, д.е.н., доцент;

Н.В. Ісаченко, к.е.н., доцент;

О.В. Тихенко, к.е.н., доцент;

О.В. Кустовська, к.е.н., доцент;

І.Г. Колганова, асистент;

О.А. Герасименко, асистент

Рецензенти:

С.О. Осипчук – завідувач відділу наукового забезпечення землевпорядних та земле оціночних робіт ДП «Київський інститут землеустрою», кандидат геолого-мінералогічних наук;

І.П. Купріянчик – в.о. декана факультету землевпорядкуваннякандидат економічних наук, доцент кафедри управління земельними ресурсами НУБіП України.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Програма виробничої практики з земельного кадастру та землевпорядного проектування для студентів 3 курсу денної форми навчання

напряму підготовки 6.080101 – Геодезія, картографія та землеустрій

Укладачі:

Н.В. Ісаченко, к.е.н., доцент; І.Г. Колганова, асистент.

Відповідальний за випуск: Н.В. Ісаченко, І.Г. Колганова

Підписано до друку 09.11.14 Формат 60х84 ¹/₁₆

Ум. друк. арк. 7,7. Обл.-вид. арк. 7,9. Тираж 100 прим. Зам. №

ВПС ДП “Інститут землеустрою”

© Мартин А.Г., Ісаченко Н.В., Кустовська О.В.,Тихенко О.В., Герасименко О.А., Колганова І.Г.

© Національний університет біоресурсів і

природокористування України

ВСТУП

Виробничі практики студентів - важливі етапи процесу підготовки спеціалістів у вищій школі.

Згідно з «Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» практика студентів є невід’ємною складовою процесу підготовки спеціалістів. Вона проводиться на передових підприємствах та організаціях.

Основним навчально-методичним документом, що забезпечує комплексний підхід до організації підготовки, системності, безперервності, послідовності навчання студентів, є наскрізна програма практики. Зміст останньої розроблений кафедрою земельного кадастру та землевпорядного проектування, відповідає «Положенню про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», навчальному плану спеціальностей й кваліфікаційній характеристиці спеціалістів.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Для студентів 3-го курсу напряму підготовки «Геодезія, картографія та землеустрій» освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки - бакалавр (6.080101) згідно з навчальним планом передбачається проведення виробничої практики із землевпорядного проектування та земельного кадастру у 6-му семестрі тривалістю 7 робочих тижнів.

Метою виробничої практики є закріплення теоретичних і практичних знань, отриманих при вивченні спеціальних фахових дисциплін, а також надання можливості реалізації знань студентів на виробництві або при забезпеченні державного управління.

Під час виробничої практики студент повинен вивчити:

1) питання організації і планування землевпорядних і земельно-кадастрових робіт;

2) питання нормування, організації й оплати праці;

3) зміст і особливості складання різних видів документації із землеустрою, земельно-кадастрової та землеоціночної документації;

4) методичні підходи обґрунтування проектних рішень у землеустрої щодо забезпечення охорони земель;

5) зміст і методику ведення обліку кількості земель;

6) текстові і графічні документи по реєстрації і обліку об'єктів нерухомого майна;

7) методи оцінки земель сільськогосподарського призначення, населених пунктів, несільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів);

8) методичні підходи щодо експертної грошової оцінки земельних ділянок;

9) методику оформлення юридичної і технічної документації по наданню земельних ділянок у власність і користування юридичним та фізичним особам;

10) методику встановлення (відновлення) меж землеволодінь і землекористувань у натурі (на місцевості);

11) методику інвентаризації земель;

12) методику одержання, обробки, зберігання земельно-кадастрової інформації;

13) порядок польового землевпорядного обстеження території об'єкта проектування;

14) порядок складання програм, схем, проектів (в т.ч. робочих) землеустрою.

Виробнича практика покликана сприяти виробленню вмінь та навичок щодо вирішення проблем і завдань виробничо-соціальні діяльності та професійної адаптації майбутнього фахівця, а саме:

1. спроможності до ефективних міжособистісних комунікацій із землевпорядними організаціями, органам державної влади та місцевого самоврядування, замовникам землевпорядних та земельно-кадастрових робіт;

2. спроможності реалізувати отримані під час навчання теоретичні знання та професійні навички та вміння, а також компетентно захищати права і свободи людини і громадянина;

3. здатності до аналізу соціально-економічної ситуації і самостійного прийняття виробничих рішень.

Головними завданнями виробничої практики є:

1. ознайомлення із законодавчо-нормативними актами у сфері земельних відносин, земельної кадастру, землеустрою, управління земельними ресурсам охорони земель;

2. ознайомлення з організацією роботи базової установи (бази практики) загалом, її структурою і функціями підрозділу, до якої прикріплено практиканта;

3. ознайомлення з комп'ютерними системами виконання проектні робіт, а також збереження та опрацювання земельно-кадастрової інформації підрозділу;

4. вивчення порядку та способів виконання робіт із землеустрою земельно-кадастрових робіт (в т.ч. землеоціночних), задачі, які поставлені перед підрозділом;

5. оволодіння спеціальними знаннями та уміннями професійної діяльності;

6. підготовка звіту про проходження практики.

Досягнення поставлених завдань забезпечується за рахунок виконання практикантом індивідуальних виробничих завдань, а також завдань, поставлених керівниками практики.

Виробнича практика передбачає ознайомлення та участь практикантів у виконанні окремих елементів наступних землевпорядних та земельно-кадастрових робіт:

1) проведення кадастрового зонування;

2) проведення кадастрових зйомок;

3) здійснення державної реєстрації земельних ділянок;

4) ведення обліку кількості та якості земель;

5) розробка регіональних програм використання та охорони земель;

6) розробка схем землеустрою районів (районів в містах);

7) розробка техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель сіл, селищ, міст;

8) розробка проектів землеустрою щодо встановлення і зміни адміністративно-територіальних утворень;

9) розробка проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

10) розробка проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій оздоровчого призначення;

11) розробка проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій рекреаційного призначення;

12) розробка проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення;

13) розробка проектів землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон уздовж річок, морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм;

14) розробка проектів землеустрою щодо встановлення захисних, охоронних та інших зон з особливими умовами користування;

15) розробка проектів землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад (за межами населених пунктів);

16) розробка проектів розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів;

17) розробка проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

18) розробка проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;

19) розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

20) розробка проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

21) розробка проектів землеустрою щодо консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель;

22) розробка робочих проектів землеустрою: щодо відновлення та підвищення родючості ґрунтів; щодо рекультивації порушених земель; землювання малопродуктивних угідь; щодо захисту земель від ерозії; щодо захисту земель від підтоплення; щодо захисту земель від заболочення; щодо захисту земель від вторинного засолення; щодо захисту земель від висушення; щодо захисту земель від зсувів; щодо захисту земель від ущільнення; щодо захисту земель від закислення; щодо захисту земель від забруднення промисловими те іншими відходами; щодо захисту земель від забруднення радіоактивними те хімічними речовинами; щодо покращання сільськогосподарських земель; щодо підвищення родючості фунтів; щодо створення лісонасаджень; щодо культуртехнічних робіт;

23) розробка технічно документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

24) розробка технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

25) розробка спеціальних тематичних карт і атласів стану земель та і використання;

26) розробка планів земельно-господарського устрою населених пунктів;

27) розробка технічної документації з бонітування ґрунтів;

28) розробка технічної документації з економічної оцінки земель;

29) розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок: сільськогосподарського призначення; земель населених пунктів; несільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів);

30) проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Крім того, проводиться ознайомлення та участь у проведенні:

1. топографо-геодезичних та картографічних робіт при проведенні землеустрою та веденні державного земельного кадастру;

2. інвентаризації земель при здійсненні землеустрою;

3. обстежень земель при здійсненні землеустрою (ґрунтових, геоботанічних, лісомеліоративних та лісотаксаційних, гідромеліоративних тощо);

4. надання консалтингових послуг з питань землеустрою;

5. визначення розмірів втрат: сільськогосподарського виробництва; лісогосподарського виробництва; завданих обмеженням у землекористуванні; завданих погіршенням якості земель внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон;

6. визначення розмірів збитків власників землі та землекористувачів.

2. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

2.1 Організація практики

Керівник практики від навчального закладу разом із керівником від підприємства повинен забезпечити пересування студентів підприємством чи об'єктом відповідно до графіка проходження практики.

Офіційною основою проведення будь-якого виду практики студентів на підприємстві є договір. Він укладається між НУБіП України та підприємством за визначеною в «Положенні про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» формою. Виробнича практика проводиться відповідно до робочої програми, обговореної з підприємством.

Робоча програма практики має передбачати:

- оформлення та отримання пропуску на підприємство, об'єкт;

- вивчення правил охорони праці та пожежної безпеки;

- проведення навчальних занять і виробничих екскурсій;

- виконання індивідуальних завдань;

- оформлення звіту;

- подання звіту з практики;

- складання заліку з практики.

Виробнича практика включає ознайомлювальну, технологічну та звітно-атестаційну частини.

Перед початком практики проводиться вступний загальний інструктаж та інструктаж на робочому місці з техніки безпеки та охорони праці, ознайомлюються з наказом ректора про проведення практики, тривалістю робочого часу.

Вступний інструктаж проводиться із всіма прийнятими практикантами; дається фізико-географічна характеристика району, технологічного процесу та основні положення про безпечні засоби праці. Результат вступного інструктажу та навчанню на робочому місці практичним прийомам роботи фіксується в спеціальному журналі.

Інструкція з проведення інструктажу з безпеки життєдіяльності та охорони праці для студентів та керівників навчальних і виробничих практик від базового закладу НУБІП України

1. Для студентів НУБІП України, які від’їжджають до баз практики для проходження навчальних і виробничих практик, а також для керівників цих практик від базового закладу НУБІП України має бути проведено інструктаж з безпеки життєдіяльності та охорони праці.

2. Програма такого інструктажу має відповідати програмі проведення інструктажів з охорони праці згідно з НПАОП 0.00.-4.12-05 «Типове положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 26.01.2005 р. № 15, та переліку питань з безпеки життєдіяльності, наведених у «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України від 20.11.2006 р. № 782.

3. Інструктаж з безпеки життєдіяльності та охорони праці проводять науково-педагогічні працівники кафедри охорони праці та інженерії середовища і кафедри загальної екології та безпеки життєдіяльності, які закріплені за відповідними факультетами НУБІП України.

Необхідно чітко вказати на необхідність суворого виконання студентами прийнятих на базі практики правил охорони праці, протипожежної безпеки, внутрішнього розпорядку з обов’язковим проходженням ними інструктажів (вступного і на кожному конкретному місці праці). У період практики студенти зобов’язані дотримуватися вимог санітарії, особистої гігієни, правил з техніки безпеки, пожежної охорони. Вміти користування вогнегасниками, надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

Всі польові підрозділи повинні бути забезпечені комплектом справних інструментів, інвентарем, обладнанням, запобіжними, рятувальними, захисними засобами, спецодягом, засобами індивідуального захисту, якщо в них є необхідність за встановленими нормами та медичними аптечками.

Робота з програмним забезпеченням при складанні карт і планів вимагає основну частину часу проводити за комп’ютером, а тому необхідно знати правила безпечного користування ЕОМ.

Керівник практики від навчального закладу призначається за поданням деканату факультету землевпорядкування та кафедри земельного кадастру і землевпорядного проектування наказом ректора.

Конкретні права й обов’язки керівників практик від навчальних закладів і баз практик визначаються з урахуванням регіональних умов на основі Положення про проведення практик та діючої Інструкції про практичне навчання.

Ознайомлювальна частина практики проводиться у формі вивчення практикантом організаційної структури бази практики (землевпорядного підприємства, державного органу), штатного розпису (кількість працюючих, структурні підрозділи, виробничі групи), керівного складу, дозволені (ліцензовані) види господарської діяльності, основні види землевпорядних та земельно-кадастрових робіт, що виконуються. Вивчається регламент роботи організації, правила внутрішнього розпорядку та службового етикету.

До ознайомлювальної частини практики також відносяться заняття та інструктажі з техніки безпеки, охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки та правил дорожнього руху, які мають бути проведені у обов'язковому порядку консультантом з техніки безпеки та охорони праці. До проведення відповідних інструктажів практикантам забороняється приступати до технологічної частини практики.

Технологічна частина практики передбачає безпосередню участь студентів у виконанні виробничих та управлінсько-організаційних завдань, поставлених керівництвом практики, у складі підрозділу бази практики. Тематична спрямованість індивідуальних завдань практиканта визначається керівництвом практики виходячи зі змісту практики.

Практиканти повинні суворо дотримуватись регламенту роботи організації, не допускати порушень трудової дисципліни.

Керівники практики попереджують практикантів про відповідальність за несанкціоноване розповсюдження службової інформації організації.

Звітно-атестаційна частина практики передбачає виконання робіт з оформлення результатів практики у формі звіту про практику та додатків до нього, а також подання звіту керівнику практики від навчального закладу.

Обов'язковою умовою проходження усіх частин практики є ведення журналу практики, який належить до звітних документів і додається до звіту про проходження практики.

Практика вважається зарахованою, якщо складено обґрунтований звіт про її проходження та наступний успішний його захист студентом.

Після закінчення практики студент складає залік (захищає звіт) з оцінкою, що диференціюється, комісії, призначеній завідувачем кафедри. До складу комісії входять керівники практик від навчального закладу та підприємства. За відсутності керівника від виробництва враховується його оцінка знань студента відповідно до характеристики студента керівником практики від бази практики.

На залік студент подає:

- звіт із практики, завірений печаткою;

- щоденник виробничої практики, підписаний керівниками практики від підприємства й керівником від навчального закладу;

- робочі матеріали (технічні документації, проекти, звіти, форми, схеми, креслення, графіки і т. д.).

Студент, який не виконав програму практики, отримав негативну характеристику про роботу або незадовільну оцінку при захисті звіту, направляється на практику повторно, або розглядається питання щодо доцільності його подальшого перебування в навчальному закладі.

База практики

Бази практики (підприємства, організації, установи будь-якої форми власності) мають відповідати вимогам програми практики, зокрема:

- мати високий рівень техніки й технології, організації і культури праці;

- забезпечити можливість проведення більшості видів практики при дотриманні умов послідовності їх робочих програм;

- володіти достатньою інформаційно-статистичною базою для даного виду практики.

- підтримувати науково-технічні зв’язки з кафедрою;

- розташовуватися в межах України.

Вибору баз практики повинна передувати робота кафедри з вивчення виробничих та економічних можливостей з точки зору їхньої придатності для проведення практики студентів по спеціальності.

Із визначеними базами практики навчальний заклад завчасно укладає договір на її проведення. Тривалість дії договору узгоджується договірними сторонами. Для студентів іноземців бази практики передбачаються у відповідному контракті чи договорі з їхньої підготовки.

Базами виробничої практики можуть бути:

1) центральний апарат та територіальні органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів – Державне агентство земельних ресурсів та його територіальні органи;

2) державне підприємство «Головний науково-дослідний та проектний. інститут землеустрою», а також державні підприємства - регіональні науково-дослідні та проектні інститути землеустрою;

3)державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Держземагенстві України» та його регіональні філії та районні і міські відділи;

4) юридичні особи - суб'єкти господарської діяльності, що виконують землевпорядні, землеоціночні, топографо-геодезичні та картографічні роботи та мають ліцензії на провадження відповідних видів діяльності.

У порядку виключення допускається проходження практики на базі виконавчих органів міських рад у складі підрозділів, що на які покладено повноваження щодо регулювання земельних відносин.

2.3 Обов’язки керівника практики від навчального закладу

Керівник практики призначається завідувачем кафедри на початку навчального року й затверджується на засіданні кафедри.

Перед початком практики керівник практики зобов’язаний вирішити цілу низку організаційних питань, зокрема:

- забезпечити проведення всіх організаційних заходів перед відправленням студентів на практику;

- доводити до відома студентів перелік питань, які повинні бути відображені в звіті з практики з урахуванням специфіки підприємства;

- проводити консультативну роботу із студентами, виконувати поетапний контроль перебігу виконання програми практики;

- проводити вибірковий контроль над дотриманням студентами правил внутрішнього розпорядку;

- здійснювати захист звітів у встановлені терміни;

- інформувати кафедру про підсумки практики.

Під час проходження практики її керівник має підтримувати зв'язок з керівником практики від підприємства стежить за неухильним виконанням календарного графіка практики, контролює виконання студентами–практикантами внутрішнього трудового розпорядку.

Після закінчення практики керівник у складі комісії приймає заліки; бере участь у підготовці та проведенні науково–практичної конференції з практики; подає завідувачу кафедри звіт із зауваженнями і пропозиціями щодо поліпшення якості проведення практики; доповідає на засіданні кафедри про її результати.

2.4 Обов'язки підприємства - бази практики

Підприємства, що є базами практики, надають відповідно до програми студентам місця практики, забезпечують найбільш ефективне її проходження:

- створюють необхідні умови для отримання студентам під час проходження практики знань за фахом із урахуванням спеціалізації;

- дотримуються узгоджених з навчальним закладом календарні графіки проходження практики;

- забезпечують дотримання вимог з охорони праці (включаючи при необхідності інструктаж з техніки безпеки);

- надають студентам-практикам можливість користуватися наявними літературними джерелами, техніко-економічною та іншою документацією і звітністю;

- забезпечують і контролюють дотримання студентам-практикантами правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених для даного підприємства, у тому числі часу початку й закінчення робіт.

Загальне керівництво практикою студентів покладається наказом на одного з керівників або висококваліфікованих фахівців підприємства.

Безпосереднє керівництво виробничою практикою у службі, відділі і т.д. покладається наказом керівника підприємства на фахівців або керівний склад структурних підрозділів.

Керівник практики студентів у службі (відділі), який здійснює безпосереднє керівництво практикою:

- організовує проходження виробничої практики закріплених за ним студентів (не більше 4-5 студентів-практиків) у тісному контакті з керівництвом навчального закладу;

- знайомить студентів з організацією робіт на конкретному робочому місці, організацією виробництва, праці й управління в службі (відділі) основними техніко-економічними показниками і завданнями підвищення ефективності роботи підприємства та його структурних підрозділів;

- здійснює постійний контроль над виробничою роботою студентів, допомагає правильно виконувати всі завдання на робочому місці, консультує з виробничих питань;

- контролює ведення щоденників (за наявності), підготовку звітів студентів-практикантів, складає на кожного студента виробничу характеристику - відгук керівника практики від підприємства.

Відгук керівника практики від підприємства додається до звіту з практики або заноситься до відповідного розділу щоденника виробничої практики. У відгуку має подаватися характеристика на студента як фахівця, що володіє знаннями, уміннями і навичками для вирішення практичних завдань у професійній діяльності на рівні підприємства (об'єднання) його підрозділів; указуватися недоліки та пропуски в підготовці фахівця, здатність його до творчого мислення в організаторській і управлінській діяльності, ініціативність та дисциплінованість. У відгуку треба також навести недоліки в проходженні практики й надати оцінку виконаних студентом робіт ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

2.5 Обов'язки студентів на практиці

Не менше ніж за 10-15 днів до початку виробничої практики студенти повинні чітко знати:

- на якому підприємстві вони проходять практику;

- строки практики;

- прізвище, ім'я та по батькові керівника практики від кафедри, його координати;

- місце та час зустрічі з керівником у перший день практики.

Мати:

- календарний графік проходження практики;

- індивідуальні завдання, знати особливості їхнього виконання.

Студенти мають своєчасно прибути на базу практики. Після прибуття вони повинні отримати перепустки (якщо необхідно) і пройти інструктаж із техніки безпеки (вступний і на робочому місці) з оформленням необхідної документації.

Під час виробничої практики необхідно вивчити:

- питання та планування землевпорядних і земельно-кадастрових робіт;

- види землевпорядної документації;

- утримання і особливості складання схем і проектів землеустрою;

- текстові і графічні документи з реєстрації та обліку об'єктів нерухомості;

- засоби одержання, обробки, зберігання земельно-кадастрової інформації;

- особливості польового землевпорядного обстеження території об'єкта проектування й розробки проекту (схеми) землеустрою, узгодження і затвердження;

- вивчити вимоги ведення землевпорядної документації.

Разом із керівником від підприємства, який здійснює безпосереднє керівництво, студент складає календарний графік практики на основі програми проходження практики (табл. 2.1), узгоджений з керівником графік, найменування робот фіксується в щоденнику.

Замість позначки «+» указують календарні дні початку і закінчення виконання робіт.

Таблиця 2.1 - Зразок заповнення календарного плану проходження практики

У процесі проходження усіх видів практик студент зобов'язаний:

1. Повністю виконувати завдання, передбачені програмою практики і вказівками керівника.

2. Вивчати і дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії.

3. Підпорядковуватися діючим на підприємстві правилам внутрішнього трудового розпорядку та режиму робочого дня (вихід на роботу, перерва на обід, тривалість робочого дня).

4. Систематично вести щоденник, у якому відбивається поетапний перебіг практики.

5. Вивчати відповідні спеціальні джерела, законодавчі й нормативні документи в галузі землевпорядної, геодезичної, землеоціночної діяльності.

6. Знайомитися зі стандартами складання проектів землеустрою та іншої земельно-кадастрової документації, її змістом і принципами роботи з нею.

У кінці практики завершити роботу над індивідуальними завданнями і звітом з практики.

Якщо студент проходить практику на оплачуваній посаді, він сполучає основну роботу з виконанням завдань практики. У випадку неможливості надати студенту оплачувану посаду практикант проходить практику відповідно до графіка.

2.6 Вимоги до оформлення звіту з практики

Звіт із виробничої практики обсягом 25-30 сторінок оформляється відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 на аркушах паперу формату А4 з одного боку.

Звіти повинні містити:

- титульний аркуш із усіма підписами;

- зміст – перелік розділів і тем, сторінки;

- вступ – коротка характеристика об'єкта, ціль і завдання практики;

- основна частина - звіт про конкретну виконану роботу в період практики. Зміст цього розділу має розкривати питання, передбачені програмою практики й індивідуальними завданнями;

- висновок – студент викладає висновки та вносить пропозиції щодо покращення практики;

- список використаних джерел.

ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВИХ МАТЕРІАЛІВ

Загальні вимоги

Текстові матеріали оформляють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату АЗ (297х420 мм).

Текстові матеріали виконують за допомогою комп'ютерної техніки в текстовому редакторі МS Word 2003 на одному боці аркуша білого паперу. Шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Їх слід друкувати, дотримуючись таких розмірів берегів (полів): верхній, лівий і нижній - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм. Слід дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усього матеріалу. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усього текстового матеріалу.

Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту повинна макси­мально наближатися до щільності основного зображення.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти під­чищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці чи між рядками виправленого зображення. Виправлення має бути чорного кольору, на одному аркуші не допускається більше 5 виправлень.

Текстові матеріали повинні забезпечувати можливість виготовлення їхніх копій належної якості фотоспособами і відповідати основним вимогам до документів, які підлягають мікрофільмуванню згідно з чинними стандартами.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви в текстових матеріалах наводять мовою оригіналу. Допускається транслітеру­вати власні назви й наводити назви організацій у перекладі на мову ма­теріалу, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Скорочення слів і словосполучень у текстових матеріалах - відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Структурні елементи «СПИСОК АВТОРІВ», «ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВ­НИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІ­НІВ», «ВСТУП», «НАЗВА РОЗДІЛІВ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нуме­рують, а їхні назви є заголовками структурних елементів.

Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів текстових матеріалів та заголовки розділів слід розміщувати посередині рядка й друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів проекту необхідно починати з
абзацного відступу й друкувати маленькими літерами, крім першої великої,
не підкреслюючи, без крапки у кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п'яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох речень і більше, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань між основами рядків заголовка та між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщений тільки один рядок тексту.

У разі видання текстового матеріалу його оформлення має відповідати вимогам чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи і Державного стандарту України.

Нумерація сторінок

Сторінки потрібно нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки простав­ляють у її правому верхньому куті без крапки в кінці.

Титульний аркуш входить до загальної нумерації сторінок текстового документа. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. Ілюст­рації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок текстового документа.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти треба нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті й позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного роз­ділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д. Після номера підпункту крапку не ставлять.

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць які застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників, відповідно до рисунку 1.

Таблиця __________ - _______________________________

номер назва таблиці

Рисунок 1

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою й відбивати зміст таблиці. Слово «Таблиця» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими части­ нами пишуть: «Продовження таблиці _____» з зазначенням номера таблиці.

Ілюстрації

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки та ін.) слід розміщувати у Пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання. Фотографії розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрація позначається словом «Рисунок____», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 1.3 – Схема розміщення».

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 2.3 – третій рисунок другого розділу.

Ілюстрації, за необхідності, можуть бути перелічені в змісті з зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони вміщені.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння

Формули і рівняння у звіті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х».

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.