Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Культура – це вдосконалення душі насамперед за допомогою філософії і красномовства. Так трактується культура європейськими мислителями





Але, якщо культурною людину роблять духовні заняття, то культура стає привілегією вищих щаблів суспільства: бо тільки ці люди мали в античному суспільстві час для духовного розвитку. В результаті погляди Цицерона викликали різку критику зі сторони його противників, в т.ч. ранніх християн.

Справа в тому, що „cultura” перекладається не тільки як „обробка”, але і як „почитаніє”, тобто поклоніння божеству. Тому латинські слова „культура”, „культ” є однокорінними. Причому, якщо античний світ робив акцент на першому, то християне – на другому.

Так, християнський мислитель Тертулліан стверджував, що захоплення античною культурою калічить людську душу. Тільки неосвічена, варварська душа, згідно Тертулліана має шанс стати християнською. Не Афіни, а Ієрусалім, стверджував він, знаходиться у врат в Царство Божіє. І не антична культура, а християнський культ відкриває людині шлях в Царство Божіє. А людині, яка спаскудила свою душу античним просвітництвом, слід довго поститися і молитися, щоб очистити свою душу від тієї скверни, наголошував Тертулліан.

Мислителі Відродженя, як відомо, змінили акценти в християнському погляді на людину та її місце в цьому світі. Возвеличення людини – це не тільки наслідок Божої Благодаті, скільки продукт власної волі та зусиль індивіда. Людина приходить в цей світ, доводили гуманісти епохи Відродження, в якості творця, можливості якого співставлені з творчою енергією Всевишнього.

Відповідно в епоху Відродження змінилось і відношення до античної культури. Саме в філософії і мистецтві давніх стали бачити основу для формування і проявлення людських талантів. Але тим самим, присвячуючи трактати людині, мислителі Відродження не аналізують всерйоз ці здібності. Гуманісти восхваляють людські таланти, але не дають ясної відповіді на питання, за рахунок чого множаться і вдосконалюються творчі здібності людини, і де межа між врожденим і набутим в людині.

Саме в цьому напрямку продовжили дослідження культури ідеологи просвітництва. І тут слід згадати Гердера, С.Пуфендорфа, А.Аделунга. справа в тому, що до них слово „культура” вживалось лише в словосполученнях, які позначали функцію чогось, наприклад, обробка правил поведінки, удосконалення писемності, удосконалення мови. На протилежність цьому, німецькі просвітителі, і зокрема Гердер (1744-1803) ведуть розмову про культуру взагалі, про культуру як таку. Вони розмірковують про процес удосконалення людського роду.

Тобто, в епоху Просвітництва поняття „культура” означає діяльнісне перетворення світу людиною.

На відміну від Цицерона, просвітники відносять до культури не лише духовні, але й матеріальні заняття людей. Це покращення життя людей за допомогою землеробства, ремесел, різної техніки.

Date: 2015-07-24; view: 989; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию