Кримінальне право і суміжні галузі права

Кримінальне право України займає одне з провідних місць у системі права в цілому. Воно разом із цивільним та адміністративним правом належить до фундаментальних матеріальних галузей системи права. Однак виходячи з завдань, які воно вирішує та методу, за допомогою якого це здійснюється, місце, що займає кримінальне право в системі права, в цілому є особливим. Фактично й інші галузі права в тій чи іншій частині здійснюють функцію охорони суспільних відносин. Проте лише кримінальне право веде боротьбу з найбільш небезпечними діяннями, які спричиняють шкоду найбільш важливим суспільним відносинам. Саме тому для боротьби з ними кримінальним правом обираються найсуворіші методи та найжорсткіші форми державного впливу. Від інших фундаментальних галузей кримінальне право відрізняється як за об'єктом правового регулювання, так і за методом його здійснення.

Найбільш тісно кримінально право зв’язано з конституційним, кримінально-процесуальним, адміністративним, кримінально-виконавчим та міжнародним правом.

Кримінальне право нерозривно пов’язано із конституційним правом. Оскільки Конституція України є правовою основою кримінального права, всі норми кримінального права повинні цілком відповідати положенням Конституції. Можна стверджувати, що низка положень, закріплених у Конституції безпосередньо стосується кримінального права. Насамперед це положення закріплені у ч.3 ст. 28 (кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань), ст.58 (закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення), ст. 60 (ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази), ч.1 ст.61 (ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме діяння), ст.62 (особа вважається невинуватою і не може бути піддана кримінальному покараню, доки її вину не доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду) та в ряді інших норм.

Кримінальне право фактично реалізується у формах, визначених кримінально-процесуальним правом. Кримінальне право, як галузь матеріального права встановлює, які саме суспільно-небезпечні діяння є злочинами і які саме покарання застосовуються за їх вчинення. Проте процедуру їх реалізації закріплено саме у кримінально-процесуальному праві. Зокрема процесуальний закон передбачає, що за наявності передбачених законом підстав необхідно порушити кримінальну справу, провести досудове розслідування, направити її до суду, розглянути по суті, поставити вирок тощо. Кримінальний процес стосовно кримінального права є тією формою, в якій матеріальне право проявляється. Фактично кримінально-процесуальне право утворює те середовище, в якому матеріальне кримінальне право реалізується. Без кримінально-процесуального права матеріальне кримінальне право залишилося б “мертвим”. В свою чергу існування кримінально-процесуального права без кримінального – позбавлено будь-якого сенсу.

Тісним є зв'язок кримінального права з кримінально-виконавчим правом, яке регулює суспільні відносини, що виникають в процесі виконання і відбування кримінальних покарань призначених засудженим за вироком суду. Кримінально-виконавче право ґрунтується на нормах кримінального права, оскільки саме останнє визначає підстави, межі, умови і порядок призначення покарань. А вже безпосередньо порядок і умови відбування (виконання) таких покарань регулюються нормами кримінально-виконавчого права, які містяться у Кримінально - виконавчому кодексі України (КВК).

У низці питань кримінальне право пов'язано з міжнародним правом. Це стосується проблем екстериторіальності, дипломатичної недоторканості, визначення території дії кримінального закону, видачі злочинців, відповідальності за діяння, визнані злочинними світовим співтовариством (міжнародний тероризм, найманство та ін.). Цей зв’язок проявляється й в тому, що ціла низка норм кримінального права булла імплементована (введена) у КК України на підставі міжнародних угод, ратифікованих Україною. Наприклад ст.278 КК, яка передбачає кримінальну відповідальність за викрадення повітряного судна (Гаазька (1970р.) та Монреальська (1971р.) конвенції про боротьбу із незаконним захопленням повітряних суден; ст.447 КК (найманство) та цілий ряд інших.