Регенерація кісткової тканини

Регенерація кісткової тканини при переломі кісток залежить від міри руйнування кістки, правильності репозиції (зіставлення) кісткових відломків при зміщеннях, повноти їх іммобілізації (надання кістковим відломкам нерухомості в процесі регенерації), від міри збереженості окістя і може відбуватися двома шляхами: у вигляді первинного або вторинного кісткового зрощення.

Первинне кісткове зрощення відбувається при неускладненому кістковому переломі, коли кісткові відламки добре зіставлені і нерухомі, відсутня інфекція. Зрощення починається з I-го етапу – активації і проліферації остеобластів в зоні ушкодження, перш за все в периості і ендоості – формування остеобластичної грануляційної тканини (попередня сполучнотканинна мозоль). Вона побудована за типом звичайної грануляційної тканини, тобто складається з великої кількості новоутворених судин і недиференційованих клітин, які у міру диференціювання і дозрівання перетворюються на фібробласти і остеобласти. Остеобласти виробляють білок осеїн, з якого утворюється міжклітинна речовина кісток, внаслідок чого формується остеоїдна тканина (II етап регенерації). На III етапі регенерації в остеоїдну тканину відкладаються солі кальцію і формується попередня кісткова мозоль, яка після дозрівання (перебудова за допомогою остеобластів і остеобластів) перетворюється в остаточну кісткову мозоль. Остання по своїй будові відрізняється від кісткової тканини лише безладним розташуванням кісткових пластинок. Після того, як кістка починає виконувати свою функцію і з'являється статичне навантаження, знов утворена тканина за допомогою тих же остеокластів і остеобластів піддається перебудові, з'являється кістковий мозок, відновлюється васкуляризація і іннервація, зникає надлишкова тканина (IV етап регенерації). Тобто формується зріла кісткова тканина.

При порушенні місцевих умов регенерації кістки – розлади кровообігу, іннервації, обширні діафізарні переломи з формування уламків, недостатня іммобілізація, неправильна репозиція кісткових відломків, відкриті переломи з інфікуванням і т.д. – відбувається вторинне кісткове зрощення. Для цього виду зрощення характерне утворення між кістковими відламками спочатку хрящової тканини, на основі якої за допомогою хондрокластів і остеобластів будується попередня кістково-хрящова мозоль, яка згодом перетворюється в остаточну кісткову мозоль, а потім з появою статичного навантаження в зрілу кісткову тканину. Вторинне кісткове зрощення, в порівнянні з первинним, зустрічається значно частіше і повне відновлення займає набагато більше часу.

При несприятливих умовах може спостерігатися патологічна регенерація кісткової тканини. Надлишкова продукція кісткової тканини призводить до появи кісткових виростів – екзостозів. При недостатній іммобілізації кісткових відломків може формуватися несправжній суглоб, що порушує функцію кінцівки.