Облік вибуття товарів

Облік реалізації товарів за готівку. До основної організаційної діяльності підприємства роздрібної торгівлі відносяться операції купівлі-продажу товарів, оскільки вони є головною метою його створення і забезпечують основну частку доходу.

Роздрібний товарооборот – це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого користування як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торговельну мережу всіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності та господарювання.

Перелік і характеристика окремих видів та форм роздрібного продажу товарів надається в Інструкції з обліку роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженої 28.12.96 р. № 389.

Сума торгової виручки на підставі даних касового звіту відображається в бухгалтерському обліку: Дебет субрахунку 301 «Каса в національній валюті» Кредит субрахунку 702 «Доход від реалізації товарів». Субрахунок 702 застосовується для обліку реалізації товарів у роздріб.

За Кредитом субрахунку 702 відображається протягом звітного періоду обсяг продажу товарів (доход від реалізації). За дебетом субрахунку 702 – податок на додану вартість (ПДВ) від суми виручки, а також списання чистого доходу від реалізації (виручка за вирахуванням податку на додану вартість).

З матеріально-відповідальних осіб реалізовані товари на підставі товарних звітів списуються за продажними цінами на субрахунок 902 «Собівартість реалізованих товарів» бухгалтерським записом: Дебет субрахунку 902 Кредит субрахунку 282 «Товари в торгівлі».

Такий порядок відображення операцій дозволяє взаємно проконтролювати роботу касирів і матеріально – відповідальних осіб дозволяє зіставляти суму виручки за продані товари (обсяг за кредитом субрахунку 702) із сумою реалізованих товарів, списаних за звітами матеріально-відповідальних осіб (обсяг за дебетом субрахунку 902).

Протягом місяця по кредиту субрахунку 702 та дебету субрахунку 902 вартість реалізованих товарів відображається за продажними цінами. Для того щоб визначити купівельну вартість цих товарів і виявити валовий доход від їх реалізації, в кінці місяця повинна бути визначена і списана сума торгових націнок, що відносяться до цих товарів. Від правильності обчислення реалізованих торгових націнок багато в чому залежить реальність виявленого фінансового результату. Торгова націнка на товари обліковується на субрахунку 285 «Торгова націнка». Суму торгових націнок визначають, як правило, виходячи з середнього відсотка торгових націнок до всієї маси товарів (залишок товарів на початок місяця та придбані товари за місяць) на підставі спеціального розрахунку:

- до суми торгових націнок на залишок товарів на початок місяця (кредитове сальдо субрахунку 285) додають суму кредитового обороту на цьому субрахунку (проведені націнки);

- до суми залишку товарів на початок місяця (дебетове сальдо субрахунку 282) додають суму дебетового обороту субрахунку 282 (сума придбаних за місяць товарів);

- шляхом ділення суми торгових націнок на вартість товарів і множення на 100 визначають середній процент націнок;

- шляхом множення вартості реалізованих за місяць товарів (оборот по кредиту субрахунку 702) на середній процент націнок і діленням на 100 визначають суму торгових націнок, що відносяться до товарів реалізованих. У бухгалтерському обліку сума реалізованих торгових націнок відображається записом: Дебет субрахунку 902 кредит субрахунку 285 «storno». Після цього запису по дебету субрахунку 902 буде відображена купівельна вартість реалізованих товарів. Сальдо по кредиту субрахунку 285 на кінець місяця визначає суму націнок, що відносяться до залишку товарів. Приклад розрахунку розподілу торгових націнок за місяць наведено у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Розрахунок розподілу торгових націнок на реалізовані за місяць товари

На субрахунках бухгалтерського обліку слід відобразити записами:

Дебет 902 Кредит 282 42000.0

Дебет 30, 33 Кредит 702 42000.0

Дебет 702 Кредит 641 7000.0

Дебет 902 Кредит 285 11592.0 «storno».

На роздрібних торговельних підприємствах, де облік товароруху

виконується з використанням програми «1-С Бухгалтерія», версія 8, можливо при реалізації товарів визначати суму торгової націнки з обсягу реалізованих товарів, а також ПДВ.

У бухгалтерському обліку списується сума реалізованих товарів по собівартості:

Дебет 902 Кредит 282 30408.0

Торгова націнка:

Дебет 285 Кредит 282 11592.0

ПДВ від собівартості товарів – 5068.0, від торгової націнки – 1932.0

Загальна сума ПДВ:

Дебет 702 Кредит 641 7000.0

Облік торгівлі на замовлення. Підприємства роздрібної торгівлі крім реалізації товарів за готівку виконують інші напрямки продажу. Розглянемо деякі з них на умовних прикладах згідно П(С)БО 9 “Запаси”, 15 “Доходи”, 16 “Витрати”.

Торгівля на замовлення є формою продажу товарів, спрямованою на покращання торговельного обслуговування населення шляхом максимального скорочення часу на придбання товарів, а також надання додаткових послуг.

При продажу товарів на замовлення покупець здійснює індивідуальне замовлення безпосередньо на об'єкт торгівлі або через торгового агента, або за допомогою телефону, персонального комп’ютера, інших технічних засобів зв’язку й отримує товари в обумовленому місці та у визначений час.

Основними елементами торгівлі на замовлення є:

1) приймання та оформлення замовлень (замовлення можна оформити як із застосуванням індивідуального обслуговування, так і створюючи спеціальні пункти методом самообслуговування);

2) комплектування замовлення;

3) доставка замовлених товарів додому або в інше місце за домовленістю;

4) розрахунок за доставлені товари;

5) видача товарів покупцям.

Асортимент товарів, що продаються на замовлення, визначається продавцем самостійно, крім товарів, продаж яких згідно з законодавством заборонений.

Плата за виконання замовлення, надання послуг з торгівлі на замовлення, а також надання додаткових послуг визначається продавцем на підставі калькуляції і включається до вартості замовлення.

Рис. 3.1. Реквізити замовлення

Величина одного замовлення обмежується певним розміром. Тому загальна сума послуг за день визначається шляхом множення кількості замовлень на визначений розмір послуг. Продаж товарів на замовлення оформлюється як на бланках замовлень, так і товарних чеках.

Форма і порядок оплати товарів на замовлення визначаються угодою між покупцем і об’єктом господарювання.

Продавець обов’язково повинен проінформувати покупця про найменування та адресу підприємства, яке здійснює функції продавця, відносно прийняття претензій від покупця,а також здійснювати технічне обслуговування і ремонт проданих товарів.

Продаж товарів на замовлення оформлюється на бланках замовлень (рис. 3.1) та на накладних-замовленнях, які виписується поряд з прибутковими касовими ордерами.

Замовлення оформлюється в двох примірниках: перший передається покупцю, другий – залишається у продавця.

При оплаті замовлення, прийнятого по телефону, покупцю вдома видається перший примірник бланку замовлення з відміткою про оплату і дату виконання замовлення, яка завіряється печаткою. На другому примірнику бланку замовлення покупець своїм підписом підтверджує отримання замовлення і сплату грошей.

На непродовольчі товари також виписується в двох примірниках розрахункова квитанція, в якій зазначається найменування продавця, дата продажу, назва товару, його ціна, кількість, плата за послуги торгівлі на замовлення, загальна вартість покупки. Перший примірник з відміткою про сплату, завірений штампом (печаткою) і підписом продавця, передається покупцю, другий – з підписом покупця про отримання замовлення і підтвердження оплати, залишається у продавця. Всі розрахунки за товари відображаються в КОРО.

Накладні-замовлення служать основою для списання з МВО столів замовлень товарів, підрахування суми послуг по комплектуванню і упакуванню і для контролю за товарами, що реалізуються, і оприбуткуванням виручки касира.

Замовлення індивідуальних покупців і окремих підприємств оформлюються шляхом виписки накладних-замовлень в двох примірниках. Бланки накладних-замовлень обліковуються в бухгалтерії як бланки суворого обліку. Вони нумеруються і під розписку видаються працівникам столів замовлень.

Індивідуальним покупцям в накладній-замовленні зазначається асортимент товарів. Сума замовлення визначається шляхом множення кількості кожного товару на ціну і підрахунку загального підсумку. Послуги щодо комплектування і упакування попередніх замовлень, що надаються магазином, оплачуються покупцями.

Так як асортимент товарів в замовленні підприємства змінюватися не може, то сума виданих товарів підраховується шляхом множення суми одного замовлення згідно з "Переліком товарів” на кількість замовлень.

Отримавши гроші, касир на накладних-замовленнях проставляє штамп “Замовлення оплачене”. Покупець, сплативши гроші, пред’являє накладну-замовлення зі штампом “Замовлення оплачене” працівнику магазину для його отримання. Видавши замовлення, працівник магазину на обох примірниках накладної-замовлення проставляє штамп “Замовлення отримане”. Один примірник накладної-замовлення при видачі замовлення знаходиться на наколювані і в кінці дня підшивається, а другий – вручається покупцю. Перші примірники накладної-замовлення підшиваються окремо, але здаються разом з товарним звітом в бухгалтерію і зберігаються там цілий рік. Вивезення замовлень працівникам будівельних майданчиків здійснюється на основі виписаної видатково-прибуткової накладної на представника магазину, що вивозив товар.

При виконанні замовлення продавець не має права вносити зміни до асортименту товарів і змінювати ціни на них без погодження з покупцем.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій торгівлі на замовлення розглянемо на підставі прикладу 1 за умовними цифрами (таблиця 3.6).

Приклад 1. ТОВ “Мрія” у березні місяці цього року придбало100 одиниць товару за ціною 50 грн., ПДВ – 20 % - 10 грн. В цьому ж місяці було отримано замовлення на 40 одиниць товару. Торгова надбавка на підприємстві – 10%.

Таблиця 3.6

Журнал реєстрації господарських операцій ТОВ “Мрія ”

Особливістю обліку реалізації товарів по попередніх замовлення є те, що сума послуг по їх комплектуванню і упакуванню, що стягується з покупця, відображається у складі доходів підприємства. Разом з тим, витрати торговельних підприємств по комплектуванню і упакуванню замовлень, доставці товарів покупцями обліковуються на рахунку 93 «Витрати на збут».

Якщо в столі (відділі) замовлень враховуються фінансові результати окремо від інших структурних підрозділів, то сума послуг, що стягується з покупців, збільшить суму прибутку цього відділу замовлень. Якщо ж у відділі (столі) замовлень. фінансовий результат окремо не враховується, то ця сума послуг вуалюється, тобто розподіляється між іншими структурними підрозділами.

Ведення окремого субрахунку з послуг і витрат в столах (відділах) замовлень дозволяє визначити результат послуг, при необхідності переглянути їх розмір і в кінці місяця списати його на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», а також мати порівняльні дані для аналізу операційних витрат і доходів роботи магазинів за різних методів обслуговування покупців.

Облік торгівлі за зразками. Продаж товарів за зразками є формою роздрібного продажу товарів, що передбачає показ зразків у торговому залі та самостійне ознайомлення з ними покупців.

Товарні запаси розміщують окремо від зразків, тому на порівняно невеликій площі торгового залу можна розмістити зразки досить широкого асортименту товарів. Цей метод, як правило, застосовується суб’єктами підприємницької діяльності при продажу технічно складних і великогабаритних товарів, а також таких товарів, які потребують перед відпуском вимірювання та нарізки (наприклад, меблів, побутової та телерадіотехніки, метотехніки, атомобілів, будівельних матеріалів тощо). Товари, що продаються за зразками, можна доставляти покупцям додому (або в будь-яке інше місце, вказане покупцем0 зі складів або безпосередньо від постачальників, тим самим зменшуючи витрати на транспортування.

В ході господарської діяльності торгівельних підприємств і підприємств-виробників товарів масового споживання (продукти харчування, медикаменти, канцтовари та багато іншого), що недорого коштують, з метою приведення уваги покупців і збільшення попиту на продукцію, що пропонується, необхідно здійснювати різного роду рекламні кампанії. Одним з найефективніших видів реклами є безоплатне розповсюдження на виставках, в приміщеннях торгових точок, на вулиці тощо зразків, що пропонуються.

Витрати по проведенню передпродажних і рекламних заходів на безкоштовну роздачу зразків товарів відповідно до законодавства можуть включатись до валових витрат підприємства, але не більше 2 % оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) період (за умови правильного документального оформлення). Всі витрати понад цієї суми підприємство відшкодовує за рахунок відповідних джерел.

Для правильного відображення в бухгалтерському обліку операцій по безкоштовному розповсюдженню зразків товару повинні бути складені наступні документи:

1. Наказ керівника підприємства на проведення рекламної акції, в якому обов’язково вказуються наступні реквізити:

- дата, місце і час проведення рекламної акції;

- мета проведення рекламної акції;

- номенклатура і кількість товару, що розповсюджується;

- особи, відповідальні за отримання зразків товару зі складу;

- перелік осіб, відповідальних за проведення рекламної акції і складання відповідних документів.

2. Накладна на відпуск зразків товару (виписується на підставі наказу).

3. Товарно-транспортна накладна – для доставки зразків товару до місця проведення рекламної акції (виписується на підставі наказу).

4. Акт, що підтверджує факт проведення рекламної акції, на підставі якого здійснюється списання розданого товару з рахунків бухгалтерського обліку, в якому відображаються:

- дата і місце складання акту;

- зміст проведення операції;

- час і місце проведення рекламної акції;

- номенклатура і кількість розповсюджених зразків товару;

- номенклатура і кількість нерозповсюджених зразків товару, а також причина, за якою це відбулося;

- перелік осіб, відповідальних за проведення даної операції;

- підписи відповідальних осіб.

Обов’язковими для осіб, відповідальних за проведення рекламної акції є розробка сценарію, контроль за своєчасністю проведення рекламної акції складання і підписання необхідних документів тощо.

На підставі цих документів головний бухгалтер підприємства (або його заступник) робить розрахунок сум із зазначенням рахунків бухгалтерського обліку, на яких ці суми повинні бути відображені. Так як безоплатна роздача товару здійснюється в рекламних цілях, то такі витрати відображаються на рахунку 93 “Витрати на збут” як витрати на рекламу.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій торгівлі за зразками розглянемо на підставі двох прикладів за умовними цифрами. Таблиця 3.7.

Таблиця 3.7

Журнал реєстрації господарських операцій ВАТ “Лідер”

Приклад 2. ВАТ “Лідер” за підсумками другого кварталу цього року вирішило в третьому кварталі цього року взяти участь у виставці – ярмарку.

Для збільшення споживчого попиту на товар керівництво підприємства вирішило провести рекламну акцію – безоплатну роздачу зразків в кількості 300 одиниць.

За підсумками попереднього кварталу у підприємства був оподатковуваний прибуток на суму 20000 грн. Виходячи з цього, витрати за таку рекламну акцію можуть бути списані на валові витрати підприємства звітного періоду в сумі 400 грн., без врахування ПДВ (20000 х 2%= 400).

В ході виставки-ярмарку було продано 15000 од. товару за ціною 1, 85 грн., без ПДВ).

Приклад 3. Підприємство роздрібній торгівлі ТОВ «Максі» в третьому кварталі цього року закупило товар на суму 33300 грн. в т.ч. ПДВ.

Купівельна ціна одиниці товару 1,85 грн., без ПДВ. Ціна продажу одиниці товару – 2,0 грн., без ПДВ.

В четвертому кварталі цього року керівництво підприємства вирішило у вигляді рекламної акції провести безоплатну роздачу зразків товару в кількості 200 шт.

За підсумками третього кварталу цього року у підприємства був оподаткований прибуток на суму 18500 грн. На підставі цього витрати по даній рекламній акції можуть бути списані на валові витрати підприємства звітного періоду в сумі 370 грн. без ПДВ (18500х0,02).

В ході рекламної акції підприємством було продано товар на суму 21660 грн., (у т.ч. ПДВ) – таблиця 3.8.

Таблиця 3.8

Журнал реєстрації господарських операцій ВАТ «Лідер»

Облік списання товарів на власні потреби підприємства. Якщо підприємством частину придбаних для продажу товарів у подальшому використовує для власних потреб, то в бухгалтерському обліку такі цінності необхідно спочатку перевести з рахунку 282 “Товари в торгівлі” на рахунки виробничих запасів, які відповідають їх призначенню, а потім уже списувати на витрати обігу, передавати в експлуатацію тощо.

Підприємства торгівлі, які ведуть облік за продажними цінами,повинні списувати товари за ціною придбання без ПДВ з рахунку 281 “Товари на складі” або 282 “Товари в торгівлі” на рахунки обліку матеріальних цінностей (20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП”), а на суму товарної надбавки,що відноситься дерево отаких цінностей, здійснюється коригування субрахунку 281 “Товари на складі” (або 282 “Товари в торгівлі”) і субрахунку 285 “Торгова націнка”.

Приклад 4. МП «Лотос» придбало 500 кулькових ручок за ціною 0,90 грн. (договірна ціна 0,75 грн., ПДВ – 0,15 грн.), 5 підставок для канцелярських товарів за ціною 84 грн. (договірна ціна 70 грн., ПДВ – 14 грн.). З торговою націнкою ціна кулькової ручки склала 0,99 грн., підставки для канцтоварів 92 грн. 40 коп. 10 кулькових ручок і 1 підставка для канцтоварів були використані для власних потреб підприємства.

Розглянемо операцію передачі товарів для власних потреб у бухгалтерському обліку у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9

Списання товарів на власні потреби підприємства

До іншого вибуття товарів в роздрібній торгівлі слід відносити також нестачі товарів, які виникають з різних причин. Облік нестач товарів розглянуто у розділі «Облік товарів у оптовій торгівлі»

Облік товарних втрат. Транспортування, зберігання та реалізація товарів викликають у ряді випадків товарні втрати. Під втратами слід розуміти частину раціонального і нераціонального використання товару чи продукції, результатом якого є кількісне зменшення маси або втрата споживчих властивостей товару чи продукції.

Товарні втрати – це виражені в грошовій формі втрати від кількісного зменшення маси товарів і погіршення їх якості в сфері обігу, що відбуваються в процесі транспортування, зберігання, підготовки до реалізації, переробки безпосередньо реалізації.

Нормовані втрати пов’язані з фізико-хімічними властивостями товарів (природний убуток, втрати від бою товарів в скляній тарі,.завіс тари тощо), тобто,які носять об’єктивний характер і тому на них встановлені граничні норми.

Рис. 3.2. Класифікація втрат в роздрібній торгівлі

Ненормовані втрати частіше за все є результатом безгосподарності (псування, недостачі, марнотратство, крадіжки тощо).

Первісна вартість нестачі, псування або інших втрат в межах норм списується на собівартість реалізованих товарів згідно П(С)БО 9 “Запаси”,

П(С)БО 16 “Витрати” Дт 902 Кт 282. Різниця між продажною вартістю і собівартістю по товарах списується методом “червоного сторно” Дт 902 Кт 285.

Бой, ламання, псування товарів, як правило, виникають внаслідок незадовільних умов зберігання і неправильного поводження з товарами при транспортуванні, прийманні та відпуску. Втрати товарів з таких причин повинні відшкодовуватися винними особами. Невідшкодовані нестачі списуються за рахунок прибутку.

Відображення в обліку результатів інвентаризації (цифри умовні) наведені у таблиці 3.10.

Таблиця 3.10