Соціологічні методи дослідження. Широкого застосування в педагогіці вищої школи набули соціологічні методи дослідження: анкетування, рейтинг

Широкого застосування в педагогіці вищої школи набули соціологічні методи дослідження: анкетування, рейтинг, узагальнення незалежних характеристик.

Анкетування (від фр. enquête, букв. – розслідування) – метод збирання фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою.

Метод застосовують з метою одержання інформації про типовість певних явищ навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. У психології, педагогіці, соціології анкетне опитування проводять для з’ясування даних біографічного характеру, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних. Наприклад, Є.І. Рогов екпериментальним шляхом виділяє і ранжує п’ятнадцять професійно важливих якостей педагога (зовнішня привабливість, висока моральність, високий інтелект, доброта, спостережливість, загальна культура, товариськість, пластичність поведінки, організованість, компетентність, сила волі, прагнення до творчості, вимогливість, емоційність, енергійність)[5]. Залежно від характеру інформації та способів її одержання розрізняють такі типи анкетного опитування:

- суцільне (залучаються великі групи населення) та вибіркове (бере участь конкретна група учасників);

- усне (за типом інтерв’ю) та письмове (робота з бланковими анкетами);

- індивідуальне та групове;

- очне (за умови безпосередньої взаємодії) та заочне (поштою, телефоном та ін.).

Анкета – це набір запитань, кожне з яких логічно пов’язане з головним завданням дослідження. У ній мовою запитань вибудовуються основні гіпотези дослідження. Анкета має забезпечувати одержання правдивих відповідей і стосовно опитуваного, і тієї проблеми, що становить предмет дослідження.

За формою анкети поділяються на: відкриті, закриті, напіввідкриті, полярні.

Відкриті – анкети, інструкція яких не обмежує способу відповіді на запитання. (Напишіть професійні якості викладача вищої школи, які Ви вважаєте конче необхідними).

Закриті – анкети, що містять варіанти відповідей, з яких потрібно вибрати одну. (Чи згодні Ви із твердженням, що професія викладача вищої школи є однією з найкращих? а) безумовно, згоден; б) згоден; в) можливо, згоден; г) не згоден).

Напіввідкриті – анкети, які передбачають не тільки можливість скористатися однією з наведених відповідей, але й запропонувати свою.

Полярні – анкети, які пропонують стандартизований набір якостей особистості, ступінь виразності яких може бути оцінений за 4-5 бальною шкалою. (Проаналізуйте уважно досвід роботи викладачів вашого вищого навчального закладу і дайте оцінку рівню розвитку у них педагогічних якостей за такими балами: “5” – означена якість притаманна викладачеві вищою мірою; “4” – помітно виражена; “3” – мало виражена; “2” – не виражена; “0” – не вдалося її виявити. Антипод кожної якості оцінюється негативною оцінкою.

Полярна анкета може мати такий вигляд:

За змістом запитання анкети поділяють на: прямі, коли зміст запитань і об’єкт інтересу збігаються (Чому Ви обрали професію викладача вищого навчального закладу?); непрямі, коли зміст запитань і об’єкт інтересу дослідника не збігаються (З ким із Ваших колег ви б хотіли більш інтенсивно спілкуватися?).

Формуючи анкети, слід дотримуватися таких вимог: питання повинно щонайточніше характеризувати явище, а очікувані відповіді на них – давати достовірну інформацію; вони можуть бути як прямими, так і непрямими, як закритими, так і відкритими; у їх формулюванні не повинно бути підказок, а також двозначного розуміння їх змісту; необхідно передбачити достатньо місця для відповідей; включення контрольних комбінацій: прямих, опосередкованих запитань, особистих, безособистих запитань; використання попередньої перевірки ступеня розуміння запитань шляхом залучення невеликої кількості студентів і за необхідності – внесення корекцій до змісту анкети.

Надійність даних анкетного опитування перевіряють повторним опитуванням із дотриманням тієї ж процедури і з залученям тих самих осіб (у такій спосіб визначається стійкість інформації), а крім того, здійснюють контроль даних анкетного опитування іншими методами (опитуванням третіх осіб, спостереженням, аналізом доступних документів).

Перевага анкетування в тому, що воно є порівняно економним методом збирання даних, дозволяє аналізувати, обробляти дані за допомогою статистики. Особливо ефективним воно є під час масових опитувань.

Метод рейтингу – оцінка діяльності чи її окремих аспектів компетентними експертами, здатними виконувати творчі завдання, позитивно ставитися до процесу експертизи, виявляти наукову об’єктивність, аналітичність, широту і конструктивність мислення, самокритичність, мати власну думку і вміти обстоювати її.

Метод узагальнених незалежних характеристик – процедура узагальнення відомостей про студентів, одержаних за допомогою інших методів, зіставлення цих відомостей, їх осмислення.

Date: 2015-07-24; view: 376; Нарушение авторских прав