Метод педагогічного спостереження. Метод педагогічного спостереження – спеціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах

Метод педагогічного спостереження – спеціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах.

Названий метод – найпоширеніший, він досліджує проблеми виховання і навчання у сучасному вищому навчальному закладі. Спостереження полягає в умисному, систематичному та цілеспрямованому сприйнятті психолого-педагогічних явищ з метою вивчення їх смислу, специфічних виявів у конкретних умовах. Спостереження застосовується у процесі дослідження явищ, доступних для безпосереднього сприймання. Як метод наукового пізнання, воно суттєво відрізняється від спостереження як засобу пізнання в буденному житті.

Спостереження має цілеспрямований характер, підпорядковується конкретно визначеній меті дослідження. Головними вимогами щодо спостереження є: ясність і чіткість спостереження, визначеність його об’єкта, систематичність і різнобічність, достатність зафіксованих фактів, своєчасність і правильність, об’єктивність фіксації, простота й економність техніки запису, ретельне опрацювання зібраного матеріалу, урахування всіх впливів на перебіг досліджуваних явищ, виділення істотних, стійких, повторюваних фактів, виокремлення їх серед другорядних та випадкових елементів, відсутність упередженості у тлумаченні матеріалу, в оцінках фактів і висновках щодо них.

Суттєва особливість методу спостереження полягає в уможливленні вивчати психічні процеси та явища у природних для них умовах.

Складниками педагогічного спостереження є:

- елементи теоретичного мислення (задум, система методичних прийомів, осмислення та контроль результатів);

- кількісні та якісні методи аналізу (узагальнення, систематизація даних та ін.).

Методика спостереження передбачає: вибір ситуації та об’єкта спостереження, узагальнення теоретичних уявлень про нього, з’ясування цілей дослідження, вироблення програми спостереження, способу і форми фіксації результатів (запис, кіно-, фото-, аудіо-, відеореєстрація в суцільній, щоденниковій та категоріальній формах), опис вимог до організації роботи спостерігача, опис способу обробки та інтерпретації одержаних даних.

Розрізняють спостереження включене й невключене, а також самоспостереження.

Включене спостереження – вид спостереження, під час якого дослідник, безпосередньо включений у досліджуваний процес, діє разом з учасниками дослідження.

Характер залучення може бути різним: в одних випадках дослідник повністю зберігає інкогніто, й інші учасники ніяк його не виділяють у колективі; в інших ситуаціях спостерігач бере участь у досліджуваній діяльності, не приховуючи своїх дослідницьких цілей. Залежно від специфіки ситуації, яка спостерігається, та дослідницьких завдань вибудовується система відносин і взаємодії спостерігача з іншими учасниками дослідження. Цей тип спостереження здебільшого застосовують під час вивчення студентської аудиторії у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.

Невключене спостереження – вид спостереження, який не передбачає безпосередню участь дослідника у процесі, що вивчається.

Воно ефективніше від включеного спостереження, оскільки дає змогу фіксувати природну поведінку студента, унеможливлює вплив викладача на студентів.

Самоспостереження – процес споглядальної взаємодії з власними внутрішніми психічними процесами з одночасним спостереженням за їхніми зовнішніми виявами.

Самоспостереження – унікальний метод «проникнення» всередину психічних процесів та явищ. Воно пов’язане з певними труднощами, оскільки дані самоспостереження повинні бути не інтерпретованими, а сутнісними у тій послідовності, в якій вони виникають. Словесний же вияв почуттів та переживань у цей момент має бути чітким та максимально спонтанним. Дослідницький ефект та послідовність застосування методу самоспостереження багато в чому залежать від вправності дослідника. Цінність одержаних даних прямо пропорційна щирості студента, безпосередності, вільності від додаткових привнесень. Одержана в результаті самоспостережень інформація може долучатися до розмірковувань студентів щодо способів розв’язання задач навчального й іншого характеру, оцінку успіхів і невдач у навчальній та іншій діяльності, своїх здібностей, ставлення до людей, своїх читацьких інтересів, смаків, ідеалів, життєвих планів. Фактичні дані самоспостережень аналізуються в єдності з даними спостережень дослідника.

Date: 2015-07-24; view: 548; Нарушение авторских прав