Перспективи розвитку екскурсійної справи у Дніпропетровську та в Україні в цілому

На сучасному етапі індустрія туризму – це одна з динамічних прибуткових галузей світового господарства та регіонального розвитку економіки. Туризм становить 10% світового валового національного продукту, 7% загального обсягу інвестицій, 5% усіх податкових находжень, 11% споживчих витрат у світі. [48].

У 2007 році за даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО) кількість міжнародних прибутків в Україні становила 898 млн. грн. У 2010 році прибутки становили 1,1 млрд. грн., а у 2020 році фахівці прогнозують 1,6 млрд. грн. [48]. З цих показників можна зробити висновок, що ця сфера економічної діяльності спроможна відіграти важливу роль щодо позитивної динаміки якісних і кількісних економічних показників галузей інших сфер економіки.

Невід’ємною частиною туризму є екскурсійна справа. З розвиненням туризму буде розвиватися і екскурсійна діяльність, тому доречно розглядати більш глобально – через туризм. Для України туризм має шанси стати однією с з найприбутковіших галузей економіки. Пріоритетність розвитку вітчизняного туризму визначається наступними факторами:

1) розвиток туризму стимулює розвиток багатьох суміжних галузей національного господарства, в тому числі сільського господарства, промисловості, будівництва та галузі інфраструктури.

2) туризм сприяє поповненню державного бюджету завдяки валютним надходження

3) наявність значного туристичного потенціалу, що полягає в поєднання географічних і природно-кліматичних умов та різноманітності рекреаційних ресурсів

4) на рівні регіонів туризм спричинить збільшення надходжень до місцевих бюджетів [49].

Туризм перетворився в суспільно-значущий соціально-економічний феномен. Глобалізаційні процеси актуалізують проблему вивчення успішного досвіду країн, де туристична галузь активно розвивається. Використання позитивних надбань сприятиме адаптації туристичної сфери до європейських стандартів, включенню її до світових туристичних потоків. Виключення не є і Австрія, досвід якої можна прилучити на сьогоднішній день в Україні.

Основою туризму, є туристичні ресурси, які можуть привернути увагу туристів з інших країн або ж місцевих жителів. В Україні є значна кількість туристичних ресурсів (природніх, історико-культурних, техногенних), але вони нерівномірно розташувалися. В Дніпропетровську більш за все техногенних туристичних ресурсів, так як місто за своєю спеціалізацією – промислове. Тому доречніше було розвивати промисловий туризм. Конкурувати з європейськими країнами у історико-культурних ресурсах – недоречно. Треба розвивати інші види туризму, або відкрити нові види туризму. Але наявність ресурсів не дає стовідсоткову гарантію, що турпотік буде значним. Потрібно багато часу та зусиль спрямувати на рекламу, на розвиток туристської інфраструктури, на безпеку, тощо – все це має вплив на розвиток туристичної інфраструктури в певній країні.

Україні властивий значний туристичний потенціал, при використанні якого в повному обсязі, держава могла б зайняти одне з провідних місць в сучасному світовому туристичному просторі, але недостатнє фінансування не дає змоги швидко і динамічно розвиватися туристичній сфері України.

Серед основних причин, за якими, інвестиційна діяльність в український туризм є не привабливою для інвесторів можна виділити такі:

- відсутність в Україні готелів, які б відповідали світловим критеріям комфорту і сервісу

- нестабільність економічної та політичної ситуації в країні

- недоліки законодавчої бази в інвестиційній та підприємницькій сферах

- недостатня розвиненість інфраструктури рекреаційних зон

- недостатня інформованість населення про українські туристичні регіони

- нецільове використання інвестиційних коштів

- відсутність системи страхування інвестиційних ресурсів

- недостатні економічні і податкові стимули [50]

Тим не менш, в Україні можна спостерігати не тільки негативні чинники сприятливості інвестиційного клімату, а й позитивні, серед яких можемо виділити:

- унікальні курортні зони

- вигідне економіко-географічне положення

- наявність банківської системи та інфраструктури

- наявність промислового та наукового потенціалу, природних ресурсів

- можливість легкого доступу до ринків Азії, Європи та СНД [51]

Для того щоб реалізувати весь потенціал вітчизняного туризму і активізувати інвестиційну діяльність в цій галузі, необхідно приділити увагу вдосконаленню інвестиційної політики, стратегічними цілями якої повинні стати:

- формування сприятливого іміджу країни в цілому та курортних зон

- запровадження нових економічних стимулів державної підтримки туристичного бізнесу

- повне використання культурних і природних ресурсів

- забезпечення гарантій на іноземні інвестиції

- антикорупційні заходи і контроль комунікацій з інвесторам

- захист прав іноземних інвесторів на загальнодержавному рівні [51]

Таким чином, можна зробити висновок, що Україна хоч і повільними кроками, але почала інтегруватися в світовий туристичний простір. Для прискорення цього процесу Україна потребує суттєвих змін і вдосконалень в державній інвестиційній діяльності. А в цьому може допомогти досвід успішних країн у галузі туризму. Треба залучити позитивний досвід від ефективності інвестиційної політики від макрорівня, тобто туристичного підприємства, до макрорівня – державного регулятора, на сьогодення. Від цього залежить розвиток туризму, а в свою чергу і екскурсійної справи та економічний розвиток країни в цілому.