Ранець екскурсовода. 1. Екскурсія по Петриківському кінного заводу в с

1. Екскурсія по Петриківському кінного заводу в с. Сотницьке дасть Вам унікальну можливість дізнатися багато цікавого про одному з найбільших племінних господарств України. Він відомий як в Україні, так і за її межами. Вихованці конезаводу займали провідні місця на республіканських та міжнародних змаганнях. Тут Ви побачите сучасні стайні, поспілкуєтесь з їх мешканцями, відвідайте вольєри, спеціальні місця для проведення змагань з кінного спорту і зможете спробувати себе у верховій їзді (але тільки під керівництвом досвідченого інструктора).

Ви також зможете взяти на прокат кінні упряжки, карету, фаетон – їх надають з обслуговуючим персоналом для виїзду в поле і для урочистих заходів. [41]

2. За усним переказом заснував Петриківку запорозький козак Петрик.У 1766–1775 роках Петриківка була у Протовчанській паланці. [42]

Перенесення у 1772 році до петриківської слободи з Курилівки — одного із зимівників останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського — дерев'яної церкви на честь Георгія Побідоносця, деякі історики називають датою заснування Петриківки. Затоплення прибережної Курилівки змусило її мешканців переселятися у слободу Петриківку і Єлисаветівку. З часу повалення Запорозької Січі Петриківка ніколи не знала кріпацтва — їй було надано статус казеної слободи.

Петриківський розпис, або ж "Петриківка" — це унікальне українське декоративно-орнаментальне народне малярство, що зародилося орієнтовно в ХVІІІ столітті в селищі Петриківка на Дніпропетровщині.

У своєму розвитку "Петриківка" пройшла декілька суттєвих етапів. ЇЇ основи сформувалися ще за часів запорізьких козаків, які широко використовували розпис у своєму побуті для розфарбовування стін будинків різноманітними квітковими візерунками.

Традиція прикрашати мальованими візерунками побілені вапном стіни над вікнами й дверми та піч активно поширилася у багатьох регіонах України: на Київщині, Півдні України, Поділлі, Полтавщині і, звісно ж, на Дніпропетровщині.

Окрім шаленої популярності в Україні, петриківський розпис здобув і світове визнання - 2013 року його було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. [42]

3. Класична Українська степ – колишнє Дике Поле, річка Оріль – одна з найчистіших в Європі. Кришталево чисте повітря, напоєне ароматом степових трав, за лічені години перебування тут наповнять Вас силою і енергією. [43]

Цей край, овіяний легендами та переказами наших далеких предків, які населяли його з часів слов'ян – угличей до степових лицарів запорозьких козаків. Відвідавши його, Ви долучитеся до багатовіковим народним звичаям і традиціям, дбайливо зберігається господарями хутора, предки яких перебували на службі у Війську Запорізькому Низовому у складі Протовчанської паланки.

Екскурсія хутором - прекрасна можливість познайомитися з українською культурою, повсякденним життям козаків-гречкосіїв. Це як подорож у минуле, прилучення до козацької старовини.

Екскурсійна програма різноманітна і змінюється в залежності від пори року. До народних свят готуються спеціальні програми. На подвір'ї хутора успішно проходять уроки народознавства і краєзнавства для школярів всіх вікових груп.

За кілометр до хутора гостей зустрічає кінний загін козаків. При вході на подвір'я вітають хлібом-сіллю господарі, які познайомлять з українськими народними традиціями і побутом селян і козаків. Тут все справжнє - і відновлені хати-мазанки, і домашнє начиння, і селянські знаряддя праці і зброю. [43]

В одній з хат розташований етнографічний музей, де зібрана багата колекція старовинних побутових предметів. Їх можна не тільки побачити, але й потримати в руках. Колекція козацької зброї дає наочне уявлення про те, чим і як козаки воювали. Тут і похідні гармати – бомбарда і фальконет, і шаблі, і пістолі, і списи, і багато іншого. Самий унікальний експонат – козацький "секанец" - один з перших в світі кулеметів.

4. Криворізький край відомий високим розвитком промислової індустрії. Кривий Ріг є центром розробки Криворізького залізорудного басейну (Кривбас).

Внаслідок індустріалізації міста з’явилися такі унікальні об’єкти як марсіанські кратери, гірські річки, міст-батут, колонії чапель, червоні озера, найглибша шахта в Європі — все це та багато іншого можна побачити в Кривому Розі. Для цього потрібно лише відвідати екскурсію.

Криворізькі представники туристичної галузі розробили цікаві екскурсійні маршрути, котрі, за образним висловлюванням керівника «Інституту розвитку міста Кривого Рогу» Андрія Нагорного, не гірші, ніж сім чудес світу.

Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК) розташований у південній частині Кривого Рогу. ПГЗК перше підприємство в країнах СНД, збудоване для видобутку і збагачення магнетитових залізистих кварцитів з отриманням залізорудного концентрату та доменного агломерату. Комбінат побудували в дуже стислі терміни.

Досить часто сюди організовують екскурсії для гостей Кривого Рогу. Зі спеціальною оглядового майданчика можна спостерігати за працюючої технікою. Глибина кар'єра 370м, довжина-3000м, ширина-2500м, кількість горизонтів-25, протяжність автодоріг в кар'єрі-37км. З висоти майже одного кілометра залізничні склади здаються менше, ніж іграшкові. Хоча, звичайно ж, такі і подібні до цієї, екскурсії—на любителя подивитися на «індустріальний пейзаж». [44]

5. Театр одного актора "Крик" у Дніпропетровську був створений в 1989 році. Центральною персоною, головним актором і засновником є Михайло Мельник – обдарований митець і знавець свого діла.

Театр одного актора «Крик» — єдиний в Україні (і навіть в Європі) театр, в якому актор одночасно і режисер, і сценарист, і сценограф і художник, і музичний редактор, і гример, костюмер – все в одній особі. Це — народний артист України, лауреат багатьох фестивалів і конкурсів Михайло Васильович Мельник.

Михайло Мельник став лауреатом Першого Республіканського конкурсу читців ім. Т. Р. Шевченка, першим лауреатом Міжнародної премії ім. Л. Курбаса, неодноразово йому присуджено звання лауреата та володаря Гран-прі регіонального театрального фестивалю "Січеславна". Михайло Васильович нагороджений Орденом Української Православної Церкви Великого князя Володимира III ступеня. [40]