Рослинність Полісся

Сама назва — Полісся свідчить про те, що тут багато лісів: ними покрита четверта частина території. Крім того, в Поліссі значні території зайняті лучною рослинністю і рослинністю боліт (7%).

Серед лісів Полісся зустрічаються чисті соснові ліси, сосново-дубові, вільхові, березові, ялинові.

Чисті соснові ліси, або бори, займають у Поліссі значні площі. Найчастіше вони ростуть по берегах річок на піску з малою кількістю поживних речовин. Дерева ростуть не густо, кущів майже немає, а трав часто нема зовсім, є лише ті, що пристосувалися до таких умов.

Залежно від характеру і різновидностей ґрунтів на Поліссі зустрічаються сосняки-біломошники, сосняки-зеленомошники, сосняки-брусничники і сосняки-чорничники.

Як правило, сосняки-біломошники ростуть на більш підвищених місцях (валах, кучугурах), де ґрунти дуже бідні. Трав'янистий покрив у них майже не розвинутий, скрізь панує лишайник кладонія (оленячий лишайник). Він утворює в сухих соснових лісах суцільні сірувато-білі килими. Світлолюбний, посухостійкий, він у суху пору року так висихає, що ламається від дотику. Розмножується, як і всі лишайники, здебільшого шматочками слані. Якщо є можливість показати його старшим дошкільникам, то можна розповісти, що оленячого лишайнику росте багато на півночі, де він є основною їжею для північних оленів. Використовують оленячий лишайник для лікування.

На більш зволожених, понижених ділянках рельєфу ростуть сосняки-зеленомошники з суцільним моховим покривом. Він складається в основному з плевроцію. Галузисті розпростерті гілочки плевроцію густо вкриті маленькими листками, що налягають один на одного. Плевроцій утворює жовтувато-зелені килими у лісі. Часто поруч з плевроцієм росте дікран. Його невисокі стебла вкриті дрібненькими листочками. На більш зволожених місцях росте зозулин льон, який створює оксамитово-зелені мохові килими. Його тендітне нерозгалужене стебельце вкрите короткими відстовбурченими листками.

Під час екскурсій і прогулянок у соснові бори слід розповісти дітям про ос­новну лісоутворювальну породу — сосну. Серед напівкущів найбільш цікаві — зіновать руська, чорниці, брусниця.

Зіновать руська (мал. 48) зацвітає у травні. Це невисокий пів кущ з сірувати­ми мало облистненими пагонами. Квіти золотисто-жовті, схожі на квіти багатьох бобових. Зіновать руська є окрасою природи, бджоли збирають з неї нектар і пилок. Однак тварини цю рослину не їдять — вона отруйна. Навесні і влітку цікаво спостерігати за кущиками чорниць, організувати збір ягід.

Цікавим кущиком є брусниця. її шкірясті темно-зелені блискучі листки на невисоких пагонах дуже гарно виглядають навесні у поєднанні з фарфоровими біло-рожевими дзвоникоподібними квітками, а ще гарніше в кінці літа з червоними округлими ягодами. Дітям слід розповісти, що це медоносна, їстівна і лікарська рослина. Лікують людей і листки брусниці і її ягоди. Тому брусниця потребує дбайливого ставлення і охорони.

З трав'янистих рослин у чистих соснових лісах Полісся звичайними є сон звичайний і чорніючи, котячі лапки, агалик-трава, чебрець, цмин пісковий, верес.

Під час весняних екскурсій цікаво дітям розповісти про сон (див. «Рослини лісів») і котячі лапки дводомні (мал. 49). Розглядаючи з дітьми рослину, доцільно запропонувати подумати, чому вона так називається. Підтвердити, що ніжно-рожеві бархатисті квітки нагадують котячі лапки. Запушені листочки м'якенькі. Осе­ляється рослина в сухих місцях і так само, як і цмин піщаний, потребує мало води. Котячі лапки — окраса природи і лікарська рослина.

Влітку найчастіше зустрінуться чебрець, агалик-трава, цмин пісковий. Розглядаючи з дітьми чебрець звичайний (мал. 50), треба звернути увагу, що він наче рожево-фіолетовими килимками прикрасив ліс. Квітки чебрецю дрібненькі, рясні; слід звернути увагу, що до квіток прилітає багато бджілок, джмелів. Зробити висновок, що чебрець — хороший медонос. Розповісти дітям, що це важлива лікарська рослина, якою часом лікують і дітей від кашлю.

Здалеку помітні в сосновому лісі яскраво-сині квітки агалик-трави гірської (мал. 51). Сині голівки її квіток розкачуються на високому стеблі. До них прилітають бджоли. Отже, це окраса лісу і медоносна рослина.

Наприкінці літа і восени увагу дітей слід привернути до вересу звичайного (мал. 52). Ось як про нього можна розповісти:

«Радує нас ліс своєю красою будь-якої пори року. Наприкінці літа і в перший осінній місяць яскравим килимом стеляться кущики вересу. Вони ростуть на лісових галявинах, де більше сонця. Квітки вересу лілово-рожеві, іноді білі, дрібненькі, але їх багато, і вони густо сидять на стебельці, наче малесенькі дзвоники. Листки у вересу яскраво-зелені, дрібні, тонкі, схожі на голочки. Вони не бояться морозу, а тому навіть узимку можна побачити верес у зеленому вбранні. Верес — красива лісова рослина. Бджоли збирають з його квіток солодкий нектар, з якого роблять вересовий мед. Люди використовують цю рослину для лікування. Тому верес треба берегти».

Найбільш поширені в Поліссі субори — сосново-дубові ліси. Вони ростуть на більш багатих ґрунтах. У них розвинутий підлісок, багато кущів, молодих дерев, земля майже суцільно вкрита трав'янистими рослинами. Основними лісоутворювальними породами в них є сосна і дуб. З ними обов'язково треба ознайомити дітей.

У підліску розповсюджені ліщина, верба козяча, бруслина, зіновать руська, бузина, зрідка зустрічається рододендрон жовтий (в основному на Овруцькому кряжі).

Рододендрон жовтий, або азалія понтїйська, — високо-декоративний кущ, який зберігся з третинного періоду. Навесні він розцві­тає запашними оранжево-жовтими квітками. Це високо-декоративна, медоносна і лікарська рослина. Рододендрон жовтий занесену до Червоної книги України.

Трав'яниста рослинність у сосново-дубових лісах представлена більшою кількістю видів. З найбільш цікавих рослин, що цвітуть навесні, можна вказати на фіалки, конвалію, купину, копитняк, жовтяницю.

Копитняк європейський (мал. 53), що зустрічається на понижених ділянках дубово-грабових лісів, цікаво розглянути взимку у відлигу і рано навесні, коли серед бурого тогорічного листя добре помітні його темно-зелені блискучі листки. У травні серед округлих, подібних до копита листків з'являються темно-червоно-бурі квітки, схожі на дзвоники. Росте копитняк у затінених місцях. Слід розповісти дітям, що це отруйна і одночасно лікарська рослина.

Жовтяниця черговолиста (мал. 54), що росте на вогких місцях біля канав, струмків, належить до рослин-ефемероїдїв. Це невелика блідо-зелена рослина. її дрібні жовті квітки оточені жовтувато-зеленими листками, які відіграють роль пелюсток. Жовтяниця — лікарська рослина,

Влітку серед трав'янистої рослинності сосново-дубових лісів можна також знайти різні рослини з числа тих, що були описані в розділі «Рослини лісів». Окрасою сосново-дубових лісів є лілія лісова (мал. 55). Яскраво-червоні з темно-фіолетовими плямками квітки дуже гарні. Це лікарська рослина. Лілія лісова занесена до Червоної книги України і повинна повсюдно охоронятися.

Досить звичними в сосново-дубових лісах є папороті — орляк, дріоптеріс. Урочисто виглядають ліси, де росте орляк. Розсічена пластинка листка у нього дуже широка, виразної форми, черешок довгий. Не менш гарно виглядає і дріоптеріс, який має великі довгасті пірчасті листки. Висушені кореневища цієї папороті - використовуються як глистогінний засіб.

Вільхові ліси зустрічаються на Поліссі у заплавах річок, на понижених ділянках. Вони бувають чистими і мішаними з участю берези пухнастої, сосни, ялини. Підлісок таких лісів складається з калини, верби, чорної смородини.

Ялинові і березові ліси зустрічаються рідко. Серед кущиків цих лісів найбільш цікаві для дітей буяхи (мал. 56). Вони мають вигляд розгалужених кущиків з дуже дрібними темно-зеленими листочками. Квітки білувато-рожеві, подібні до маленьких глечи­ків, зони приваблюють бджіл. У липні в буяхів достигають ягоди. Вони овальні, сині з сизуватим нальотом. Ягоди буяхів смачні. їх їдять сирими, варять компоти, варення.

Серед трав'янистих рослин тут зустрічаються півники сибірські, чина болотна. Півники сибірські чарують нас синьо-фіолетовими квітками примхливої форми. Діти легко можуть виявити подібність їх з садовими формами півників. Потрібно наголосити, що півники — окраса природи і потребують охорони.

Приваблива і чина болотна, яка квітує влітку фіолетовими квітами. Чина — медоносна і кормова рослина.

На Поліссі поширені суходільні, низинні і заплавні луки. Вони складають основний фонд природної кормової бази. Найбільш типові рослини, розглянуті в розділі «Рослини лук», є основними об'єктами спосте­режень під час екскурсій.

Цікаві особливості рослинного покриву боліт Полісся. Болота Українського Полісся займають 7 % його території. Зустрічаються вони у заплавах річок. Залежно від типу живлення виділяють три типи боліт — низинні, перехідні і верхові.

Низинні болота, до яких належить 94 %, розвиваються за умов багатого мінерального живлення і мають різноманітний флористичний склад. Тут ро­сте багато рослин водойм — очерет, рогіз, комиш, осоки, їжачі голівки тощо. Увагу дітей можуть привернути такі гарні рослини, як півники болотні, вовче тіло болотне, образки, вербозілля, гравілат, пухівки, бобівник трилистий, білозір болотний.

Півники болотні (мал. 57) з яскраво-жовтими квітками — гарна декоративна рослина, яка має лікарські властивості.

Вовче тіло болотне цвіте темно-червоними квітками, схожими на зірочки. Увагу дітей можна звернути на гарні перисті листки, неначе вирізані по краях зубчиками. Це лікарська рослина.

Образки болотні (мал. 58) нагадують дітям кімнатну рослину калу. Біле покривало з жовтим початком виглядає особливо гарно в оточенні стрілоподібного зеленого листя. Слід сказати дітям, що образки — отруйна рослина, його не їдять тварини, але висушена рослина не отруйна.

Вербозілля звичайне — рослина, що привертає увагу влітку гарним золотавим пірамідальним суцвіттям (мал. 59). Доцільно запитати у дітей, чому рослина так називається, і показати подібність листків вербозілля до листків верби. Вербозілля — лікарська і декоративна рослина.

Зустрічається на болотах і гравілат річковий (мал. 60). Квітки в нього дзвоникоподібні, пелюстки жовтуваті з оранжево-червонуватими жилками. Гравілат — лікарська рослина.

Пухівка піхвова (мал. 61) названа так через приквіткові волоски, які надають рослині після цвітіння гарного вигляду. Використовують пухівки для набивання подушок і матраців, якщо немає інших матеріалів.

Бобівник трилистий (мал. 62) одержав назву через те, що має трійчасті листки, схожі на листки бобів. Білувато-рожеві квітки, зібрані в густі китиці, прикрашають рослину в травні і червні. Бобівник ціниться як медоносна і лікарська рослина. У липні — серпні на болотах зацвітає білозір болотний. Його білі квітки з темними жилками на голих ребристих стеблах добре помітні. Це медоносна рослина.

Для верхових боліт через недостатнє мінеральне живлення характерний бідний флористичний склад. Основною рослиною є сфагнум — білий мох. Він щорічно наростає верхньою частиною. З органічних залишків сфагнуму утворюється торф, який використовують як паливо, для виготовлення будівельних матеріалів. Старшим дошкільникам можна розповісти про те, що під час війни, коли у наших воїнів не було перев'язувальних матеріалів, вони прикладали сфагнум замість вати до ран, і вони швидко загоювалися. На верхових болотах ростуть цікаві рослини — журавлина, росичка.

Журавлина — дуже корисна рослина. Якщо є змога, цікаво познайомити дітей з цим вічнозеленим сланким кущиком з тонкими пагонами і довгастими темно-зеленими листками. У травні журавлина цвіте рожево-червоним квітками з загнутими пелюстками. У вересні достигають плоди. Вони тем­но-червоні, соковиті. Це харчова, вітамінна і лікарська рослина. Вона занесена до Червоної книги України.

На верхових болотах зустрічається росичка кругло листа (мал. 63). Це маленька рослина з округлими листками, що вкриті волосками з крапельками, подібними до роси. Звідси і назва — росичка. Це комахоїдна рослина. Коли комаха сідає на липкий листок росички, вона прилипає до нього. Тоді листочок згортається і клійка рідина, що виділяється залозками, заливає комаху. У рідині є речовини, які перетравлюють м'які частини комахи, перетворюючи їх у речовини, доступні для засвоєння рослиною. Так росичка добуває для себе азотисті речовини, яких мало за умов торф'яного болота. Росичка — лікарська рослина. Зараз вона стала рідкістю і тому занесена до Червоної книги України.