Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Прикінцеві положення





1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року, крім:

1) положень про місцеву поліцію і Комісії місцевої поліції, які набирають чинності з дня набрання чинності законом про адміністративно-територіальний устрій України;

2) положень про Прикордонну поліцію, які набирають чинності з 1 січня 2018 року;

3) статті 46, яка набирає чинності з 1 липня 2016 року;

4) пункту 3 частини третьої статті 14, який набирає чинності з 1 січня 2021 року;

5) пункту 3 частини третьої статті 15, який набирає чинності з 1 січня 2026 року;

6) пункту 3 частини четвертої статті 15, який набирає чинності з 1 січня 2021 року;

7) пункту 3 частини п’ятої статті 15, який набирає чинності з 1 січня 2019 року;

8) підпункту 5 пункту 4 Перехідних положень, який набирає чинності з 1 січня 2018 року.

2. З дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність:

1) Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 4, ст. 20);

2) Постанова Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про міліцію» 25 грудня 1990 року № 583-XII (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 4, ст. 21);

3) Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року № 3341-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 35, ст. 358);

4) Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року № 3342-XII Відомості Верховної Ради України, 1993, № 35, ст. 359);

5) Закон України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» від 10 січня 2002 року № 2925-III (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 16, ст. 115);

6) Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (Відомості Верховної Ради України, 2006, № 29, ст. 245).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Законі України «Про дорожній рух» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338):



а) в абзаці тринадцятому статті 4 слова «у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху» замінити словами «у відповідних виконавчих органах міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Севастопольській міській, районних, районних у місті Києві державних адміністраціях»;

б) статтю 5 доповнити частиною другою такого змісту:

«Севастопольська міська державна адміністрація здійснює державну реєстрацію транспортних засобів та видачу посвідчень водія транспортного засобу відповідно до цього Закону.»;

в) статтю 6 доповнити частиною третьою такого змісту:

«Виконавчі органи міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, районні, районні у місті Києві державні адміністрації здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів та видачу посвідчень водія транспортного засобу відповідно до цього Закону.»;

г) у статті 15:

у частині четвертій слова «, успішно скласти теоретичний і практичний іспити» замінити словами «(з успішним складанням теоретичного і практичного іспитів)»;

частину восьму викласти в такій редакції:

«Теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються в акредитованому закладі, який здійснює підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.»;

після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

«Зразок документу, що засвідчує проходження підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів та успішне складання ними теоретичного і практичного іспитів для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії, затверджує Кабінет Міністрів України.».

У зв’язку з цим частини дев’яту, десяту вважати відповідно частинами десятою, одинадцятою;

ґ) доповнити Закон статтями 15-1 – 15-2 такого змісту:

«Стаття 15-1. Посвідчення водія транспортного засобу

1. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та право цієї особи на керування транспортними засобами відповідної категорії.

2. Посвідчення водія видається виконавчим органом міської ради міста обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Севастопольською міською, районною, районною у місті Києві державною адміністрацією (далі – уповноважений орган).

3. Видача посвідчення водія проводиться незалежно від реєстрації місця проживання особи, що звернулась за його видачею.

4. Для отримання посвідчення водія особа, яка відповідає вимогам, зазначеним у статті 15 цього Закону, подає до уповноваженого органу

заяву-анкету до якої додаються:

1) копія паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця чи особи без громадянства або документа, що його замінює;

2) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;



3) документ, встановленого зразка, що засвідчує проходження підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів та успішне складання ними теоретичного і практичного іспитів для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії, виданий акредитованим закладом;

4) медична довідка встановленого зразка;

5) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за видачу посвідчення водія.

6. Для обміну посвідчення водія без зміни категорії транспортного засобу, подаються документи, зазначені у частині 5 цієї статті. При цьому, замість документу, зазначеного у пункті 3 частини 5 цієї статті, подається посвідчення водія, що підлягає заміні.

7. За видачу посвідчення водія (у тому числі замість втраченого або викраденого), його обмін справляється адміністративний збір у розмірі, що становить 0,15 мінімальної заробітної плати.

8. Посвідчення водія видається у строк не більше двох робочих днів з моменту прийняття заяви-анкети та документів, передбачених цією статтею.

9. Посвідчення водія виготовляється у формі картки. Зразок посвідчення водія затверджує Кабінет Міністрів України.

На лицьовому боці посвідчення водія інформація розміщується в такій послідовності:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) прізвище, ім'я, по батькові особи;

4) дата і місце народження;

5) дата виготовлення документа;

6) дата закінчення терміну дії;

7) уповноважений орган, що видав документ (код);

8) серія і номер документа;

9) підпис особи;

10) категорія;

11) особливі відмітки.

У лівій частині лицьового боку посвідчення водія розміщується зображення обличчя особи.

На зворотному боці посвідчення водія ліворуч друкуються номери та назви полів відповідно до інформації, що вноситься з лицьового боку посвідчення водія, та зазначається така інформація:

1) прізвище особи;

2) ім’я та по батькові;

3) дата і місце народження;

4) дата виготовлення документа;

5) дата закінчення терміну дії документа;

6) уповноважений орган, що видав документ (код);

7) серія і номер документа;

8) відцифрований підпис особи;

9) категорія;

10) «Категорія діє з»;

11) «Категорія діє до»;

12) обмеження.

У нижній лівій частині зворотного боку посвідчення водія зазначається серія і номер документа.

Праворуч друкується таблиця, в якій зазначаються категорії транспортних засобів з піктограмами, та інформація про категорії транспортних засобів, право на керування якими підтверджує посвідчення водія, строки дії категорії та обмеження.

Назва держави і назва документа зазначаються українською, російською, англійською та французькою мовами. Інформація про прізвище та ім'я особи зазначається українською мовою і латинськими літерами. Всі інші написи у посвідченні водія зазначаються українською та англійською мовами.

10. Підставами для відмови у видачі посвідчення водія є:

невідповідність заявника вимогам, зазначеним у статті 15 цього Закону;

подання неповного пакета документів, згідно із встановленим цим Законом переліком;

виявлення у поданих документах недостовірної інформації.

11. Відомості про особу, яка отримала посвідчення водія, вносяться до Єдиного державного реєстру посвідчень водія.

Стаття 15-2. Реєстр посвідчень водія транспортного засобу

1. Для автоматизованого обліку посвідчень водія, що видаються уповноваженими органами, створюється та ведеться Єдиний державний реєстр посвідчень водія.

2. Держателем Єдиного державного реєстру посвідчень водія є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

3. Адміністратор Єдиного державного реєстру посвідчень водія визначає Кабінет Міністрів України.

4. Ведення Єдиного державного реєстру посвідчень водія здійснюється уповноваженими органами у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпеки дорожнього руху.»;

д) статтю 26-1 виключити;

е) доповнити Закон статтею 33-1 такого змісту:

«Стаття 33-1. Реєстр транспортних засобів

1. Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників створюється і ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів.

2. Держателем Єдиного державного реєстру транспортних засобів є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

3. Адміністратор Єдиного державного реєстру транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

4. Ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації здійснюється уповноваженими органами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху, у випадках встановлених законом, здійснює внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей щодо проведення відомчої реєстрації транспортних засобів.»;

є) статтю 34 викласти в такій редакції:

«Стаття 34. Реєстрація та облік транспортних засобів

Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Здійснення інших заходів, пов’язаних із звіркою, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу до проведення державної реєстрації проводиться виключно у випадках, встановлених законом, або за бажанням їх власників.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються уповноваженими органами та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху, в межах повноважень, визначених законом.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортного засобу проводиться на підставі заяви власника, і документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

У випадках, встановлених законом, або за бажанням власника транспортного засобу до заяви також додаються документи, що підтверджують здійснення заходів, пов’язаних із звіркою, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу.

Державна реєстрація транспортного засобу здійснюється у день звернення особи.

Порядок державної реєстрації транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

За державну реєстрацію транспортного засобу стягується адміністративний збір (крім першої реєстрації транспортного засобу, за який сплачується збір відповідно до податкового законодавства), розмір якого становить:

1) для мопедів, мотоциклів, автомобілів спеціального призначення, механізмів для сільськогосподарських робіт, причепів (напівпричепів) –

0,08 мінімальної заробітної плати;

2) для легкових автомобілів та інших транспортних засобів (в тому числі, автобусів, мікроавтобусів, вантажних і вантажопасажирських автомобілів) – 0,3 мінімальної заробітної плати.

Підставами для відмови у державній реєстрації транспортного засобу є:

подання неповного пакета документів, згідно із встановленим цим Законом переліком;

виявлення у поданих документах недостовірної інформації;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень пов’язаних із звіркою, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного (у разі їх проведення).

Відомості про державну реєстрацію транспортних засобів вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, який ведеться для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників.

Органи, які здійснюють відомчу реєстрацію транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування, після реєстрації (внесення змін у відомості про реєстрацію) транспортного засобу невідкладно подають відомості про нього до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху, для внесення їх до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють:

транспортних засобів, які належать військовим частинам, об'єднанням чи організаціям, що входять до складу Збройних Сил України, - уповноважений орган Міністерства оборони України;

транспортних засобів, які належать Національній гвардії України, - уповноважений підрозділ Головного органу військового управління Національної гвардії України;

транспортних засобів, які належать Державній прикордонній службі України, - уповноважений підрозділ спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону;

транспортних засобів, які належать Державній спеціальній службі транспорту, - уповноважений підрозділ органу управління Державної спеціальної служби транспорту;

транспортних засобів, які належать Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, - уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації;

транспортних засобів, які належать Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, - уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;

трамваїв і тролейбусів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту;

перегонових і спортивних транспортних засобів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту;

тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджує Кабінет Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.

Єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України.

Власники транспортних засобів, зареєстрованих в уповноважених органах, можуть замовити один додатковий комплект номерних знаків, який виготовляється за їх індивідуальним замовленням та відповідає вимогам стандартів.»;

ж) у статті 35 слова «у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху» замінити словами «в уповноважених органах»;

з) у частині першій статті 52-1:

в абзаці третьому слова «, здійснення державної реєстрації та обліку транспортних засобів, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами і видача відповідних документів» виключити;

в абзаці одинадцятому слова «ведення автоматизованого обліку» замінити словом «внесення».

2) виключити абзаци 4, 6 частини другої статті 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» (Відомості Верховної Ради України, 2006, № 4, ст. 53);

 

3) у Законі України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 51, ст. 716; 2014 р., № 36, ст. 1190):

1) підпункт «а)» пункту 2 частини першої статті 13 виключити;

2) статтю 29 виключити.






Date: 2015-07-23; view: 103; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2018 year. (0.016 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию