Стаття 7. Національна поліція

1. Національна поліція – центральний орган виконавчої влади, який спрямовує і координує міністерство, відповідальне за державну політику у сфері забезпечення публічного порядку і захисту осіб, суспільства і держави від протиправних посягань.

2. Національна поліція складається з:

1) адміністративної поліції:

а) служба патрулювання;

б) служба охорони;

в) служба оперативного реагування;

2) кримінальної поліції.

3. Національна поліція (підрозділ адміністративної поліції) підтримує публічний порядок шляхом:

1) профілактики, запобігання, виявлення і припинення адміністративних проступків і кримінальних правопорушень на ділянках обласних, територіальних, регіональних, національних і міжнародних автомобільних доріг, а також на лісових і водних об’єктах регіонального і національного значення;

2) здійснення провадження у справах про адміністративні проступки;

3) участі в розслідуванні кримінальних правопорушень в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом;

4) здійснення охорони і забезпечення безпеки:

а) органів державної влади, дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України, закордонних дипломатичних установ України;

б) учасників кримінального провадження.

5) конвоювання взятих під варту і засуджених осіб.

4. Служба оперативного реагування Національної поліції є підрозділом швидкого реагування.

5. Національна поліція (підрозділ кримінальної поліції) розслідує кримінальні правопорушення в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом.

6. Кількісний склад Національної поліції становить не більше 50 тисяч поліцейських, в тому числі не більше однієї тисячі поліцейських в службі оперативного реагування.