Стаття 6. Місцева поліція

1. Місцева поліція – виконавчий орган місцевої ради, який утворюється в кожній громаді.

2. Дві чи більше місцевих рад сусідніх громад мають право укласти адміністративний договір між собою про утворення однієї місцевої поліції, компетенція якої поширюватиметься на територію зазначених громад.

3. Місцева поліція складається з:

1) служби дільничних інспекторів;

2) служби патрулювання.

4. Місцева поліція підтримує публічний порядок шляхом:

1) профілактики, запобігання, виявлення і припинення адміністративних проступків і кримінальних правопорушень на території відповідної громади, в тому числі ділянках районних автомобільних доріг, а також на лісових і водних об’єктах місцевого значення;

2) здійснення провадження у справах про адміністративні проступки;

3) участі в розслідуванні кримінальних правопорушень в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом;

4) здійснення охорони і забезпечення безпеки органів місцевого самоврядування;

5) здійснення невідкладних заходів з припинення масових заворушень.

5. Компетенція місцевої поліції обмежується територією відповідної громади (громад), крім випадків безпосереднього переслідування місцевою поліцією особи, яка підозрюється у вчиненні адміністративного проступку чи кримінального правопорушення.

6. Кількість поліцейських місцевої поліції визначається, виходячи із співвідношення: не менше ніж 15 і не більше 30 поліцейських на 10 000 осіб, які постійно проживають на території відповідної громади (громад).

7. Міністерство, відповідальне за державну політику у сфері забезпечення публічного порядку і захисту осіб, суспільства і держави від протиправних посягань, затверджує єдині стандарти організації роботи місцевої поліції.

8. Фінансування місцевої поліції здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, в тому числі шляхом субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам, в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.