Тести до теми 11

1. Що з переліченого можна віднести до умов виникнення кейнсіанства?

а) поширення дрібнотоварного виробництва;

б) панування монополій;

в) початок промислової революції;

г) усупільнення й ускладнення виробництва.

2. Які з наведених положень суперечать теорії Кейнса?

а) повна зайнятість є нормою для економіки;

б) концепція протекціонізму;

в) здібність економічної системи до саморегулювання;

г) активне втручання держави в економічні процеси.

3. Які з тверджень є вірними для кейнсіанської теорії?

а) Ціни і заробітна плата є гнучкими в силу існування вільної конкуренції.

б) Ціни і заробітна плата не є гнучкими в силу монополізації.

в) Заощадження є функцією ставки відсотку.

г) Інвестиції є функцією ставки відсотку.

4. Дж.М.Кейнс називав у числі своїх попередників:

а) марксизм,

б) фізіократів,

в) історичну школу,

г) меркантилізм;

д) монетаризм.

5. Яка з теорій класичної школи наштовхнула Кейнса на ідею “ефективного попиту”?

а) теорія ринків Ж.Б. Сєя;

б) теорія додаткової вартості К. Маркса;

в) теорія “третіх осіб” Т. Мальтуса;

г) теорія послуг Ф. Бастіа;

д) “теорія утримання” Н. Сеніора.

6. Методологічна система Кейнса робить акцент на:

а) мікроекономіку;

б) макроекономіку;

в) мезоекономіку;

г) мегаекономіку.

7. Що з переліченого характеризує “кейнсіанську революцію”?

а) ідея диктатури пролетаріату;

б) циклічність розвитку капіталістичної економіки пояснюється дією психологічних законів;

в) головна задача держави зводиться до впливу на сукупну пропозицію;

г) кризові явища в економіці породжуються порушенням рівноваги між попитом на гроші і їх пропозицією;

д) держава повинна впливати на економіку, якщо обсяг сукупного попиту є недостатнім.

8. Розробка яких теорій належить Кейнсу?

а) теорія додаткової вартості;

б) теорія трьох факторів виробництва;

в) теорія переваги ліквідності;

г) теорія глобальної рівноваги попиту і пропозиції.

9. Кейнс дійшов висновку, що виникнення економічних криз треба шукати:

а) у зовнішніх чинниках;

б) у сфері виробництва;

в) у сфері попиту;

г) у нееквівалентному обміні.

10. Яке прагнення людини є раціональним на індивідуальному рівні, але виступає нераціональним на суспільному рівні згідно кейнсіанській теорії?

а) працелюбність;

б) новаторство;

в) ощадливість;

г) марнотратство.

11. Згідно з кейнсіанською теорією, рівень виробництва визначається:

а) рівнем цін;

б) попитом на гроші;

в) рівнем ставки відсотку;

г) масштабами сукупного попиту.

12. Кейнс довів, що заощадження фукціонально залежать від:

а) норми відсотку;

б) доходу;

в) інвестицій;

г) чистого експорту.

13. Ефективний попит в теорії Кейнса – це є:

а) поточний попит;

б) потенційно можливий попит;

в) мінімальний попит;

г) попит з боку держави.

14. Згідно з кейнсіанською теорією: якщо доходи зростають, то темпи приросту споживання:

а) випереджають темпи приросту доходу;

б) залишаються на незмінному рівні;

в) відстають від темпів приросту доходу;

г) немає вірної відповіді.

15. Недостатній сукупний попит Кейнс пояснює:

а) недосконалим механізмом розподілу доходу;

б) зростанням схильності людей до заощаджень;

в) державним втручанням в економіку;

г) падінням граничної ефективності капіталу;

д) високим рівнем відсоткової ставки.

16. Яким гаслом можна висловити суть кейнсіанської доктрини?

а) “Пропозиція породжує попит”;

б) “Попит породжує пропозицію”

в) “Гроші вирішують все”;

г) “Кожному – за його справами”.

17. “Основний закон”, виведений Кейнсом, полягає у наступному:

а) із збільшенням споживання товару, гранична корисність додаткової одиниці спадає;

б) при зниженні ціни обсяг купуємого товару зростає;

в) із зростанням доходу збільшується схильність до споживання;

г) якщо кількість грошей у обігу зросте, то ціни на товари підвищаться.

18. Граничну схильність до споживання Кейнс визначає як:

а) відношення доходу до споживання;

б) відношення споживання до доходу;

в) відношення приросту доходу до приросту споживання;

г) відношення приросту споживання до приросту доходу;

19. Як співвідносяться між собою граничні схильності до споживання і заощадження?

а) їх сума дорівнює одиниці;

б) їх сума менша за одиницю;

в) їх сума більша за одиницю;

г) їх сума дорівнює нулю.

20. “Гранична ефективність капіталу” в теорії Кейнса залежить від:

а) розподілу доходу на споживання і заощадження;

б) обсягу інвестицій;

в) величини норми відсотку;

г) кількості грошей у обігу.

21. Які мотиви людей до збереження грошей виділяв Кейнс?

а) трансакційний;

б) альтруїстичний;

в) раціональний;

г) спекулятивний;

д) перестороги.

22. Концепція мультиплікатора Кейнса обгрунтовує:

а) походження інвестицій від доходу;

б) походження доходу від інвестицій;

в) походження відсотку від інвестицій;

г) походження доходу від рівня цін.

23. Кейнсианська крива сукупної пропозиції:

а) має позитивний нахил;

б) має від’ємний нахил;

в) є вертикальною лінією;

г) є горизонтальною лінією.

24. Які з наведених термінів впровадив в економічну науку Кейнс?

а) утримання;

б) перевага ліквідності;

в) корисність;

г) додаткова вартість.

25. Кейнс розробив концепцію:

а) мультиплікатора зайнятості;

б) мультплікатора інвестицій;

в) мультплікатора бюджету;

г) мультиплікатора податків.

26. Дж.М.Кейнс намагався теоретично обгрунтувати, що:

а) уряд повинен скорочувати державні видатки для запобігання дефіциту державного бюджету;

б) збільшення державних видатків здатне забезпечити мультиплікаційний ефект для пожвавлення ділової активності.

в) у ринковій системі є механізми, що здатні самостійно в короткі терміни забезпечити високій рівень зайнятості,

г) економіка потребує централізованого планування;

д) необхідно знищити приватну власність,

27. За допомогою яких заходів держава може сприяти розширенню инвестування в кейнсіанській теорії?

а) заходів грошово-кредитної політики;

б) заходів соціальної політики;

в) заходів бюджетно-податкової політики;

г) заходів антимонопольної політики;

д) заходів антиінфляційної політики.

28. Для стимулювання попиту на інвестиції уряд, згідно кейнсіанським рецептам, повинен регулювати норму позичкового відсотка:

а) в бік її зростання;

б) в бік її скорочення;

в) залишати її незмінною за будь-яких умов.

29. Кейнсіанська теорія виходила з того, що головним тягарем для суспільства є:

а) інфляція;

б) безробіття;

в) експлуатація;

г) девальвація;

д) дефіцит державного бюджету.

30. Яка течія в межах кейнсіанства виступає за перерозподіл національного доходу на користь немонополістичних верств населення?

а) праве кейнсіанство;

б) ліве кейнсіанство;

в) ліберальне кейнсіанство;

г) жодне з наведеного.

31. Акселератор визначається як;

а) відношення приросту доходу до приросту інвестицій;

б) відношення приросту інвестицій до приросту доходу;

в) відношення інфляції до безробіття;

г) відношення автономних інвестицій до похідних.

32. Прихильники кейнсіанства вважають, що:

а) ринковій системі внутрішньо властива стабільність;

б) порушена рівновага неминуче відновиться за рахунок раціональної поведінки господарюючих суб’єктів;

в) необхідне активне втручання держави в економічну діяльність;

г) тільки за умов вільної конкуренції досягається ефективна алокація ресурсів і соціальна справедливість.

33. Які з наведених тверджень є вірними?

а) Представники посткейнсіанства замінили принцип мультиплікатора принципом акселератора.

б) Представники посткейнсіанства доповнили принцип мультиплікатора принципом акселератора.

в) Ліве кейнсіанство виражає інтереси немонополістичного капіталу.

г) Ліве кейнсіанство виражає інтереси монополістичного капіталу..

34. Вирішення проблеми “ефективного попиту” Дж. Робінсон пов’язує з:

а) збільшенням військових витрат;

б) скороченням військових витрат;

в) сприянням поширенню монополій;

г) обмеженням влади монополій.

35. Хто з кейнсіанського напрямку найбільш відверто виступив під гаслом “антимаржиналістської революції” і намагався розробити неорікардіанську теорію ціни?

а) Е. Хансен;

б) Дж. Хікс;

в) П. Самуельсон;

г) П. Сраффа.

36. До посткейнсіанської школи можна віднести таку плеяду вчених, як:

а) Р. Харрод, Є.Домар, А. Хансен,

б) Дж. Робінсон, П.Сраффа, Н. Калдор,

в) М. Фрідмен, Ф. Хайєк, Л. Ерхард.

г) Т. Веблен, У. Мітчелл, Дж.Р. Коммонс.

37. “Архітектором” індикативного планування виступив:

а) Д. Хікс;

б) Е. Хансен;

в) Є. Домар;

г) Ф. Перру.