Сутність аналізу ефективності реальних інвестицій, його види і принципи

В наш час реалізація інвестиційних проектів є однією з кращих форм організації реального інвестування.

Найчастіше поняття «проекту» розглядається з двох сторін:

- як справа, діяльність, захід, що припускає виконання комплексу будь-яких дій, що забезпечують досягнення поставлених цілей (одержання визначених результатів) у визначеному періоді часу;

- як система організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення яких-небудь дій або таких дій, що описуються.

Перше визначення відповідає усім вимогам, властивому інвестиційному проектові:

- він повинний бути спрямований на досягнення специфічної мети, визначеної в кількісному вираженні, і закінчуватися досягненням запланованих показників;

- повинний являти собою комплекс взаємозалежних заходів, виконання яких забезпечує досягнення поставленої мети;

- часовий відрізок здійснення проекту повинний бути чітко обмежений і структурований;

- інвестиційний проект повинний розроблятися в тісному зв'язку з умовами його реалізації, тобто бути індивідуальним.

Звідси, під інвестиційним проектом розуміється – сукупність цілеспрямованих, послідовно орієнтованих у часі, одноразових, комплексних і нерегулярно повторюваних дій (заходів або робіт), орієнтованих на досягнення кінцевого результату в умовах обмеженості ресурсів і заданих термінів їх початку і завершення, що здійснюються в інтересах отримання максимально можливого економічного (соціального, науково-технічного, екологічного та ін.) ефекту як інвесторами, так і реципієнтами інвестицій.

Аналіз інвестиційних проектів вирішує задачі трьох типів:

1) аналіз ефективності конкретного проекту;

2) обґрунтування доцільності участі в проекті;

3) порівняння декількох проектів (варіантів проекту) і вибір кращого з них;

Виявлення граничних умов ефективності реалізації проекту і стійкості проекту (збереження його вигідності і фінансової реалізації) при випадкових коливаннях ринкової кон'юнктури й інших змін зовнішніх умов здійсненності.

Аналіз інвестиційних проектів варто відрізняти від експертизи проекту. Експертиза проекту здійснюється з метою з'ясування повноти, точності і вірогідності інформації, що утримується в проектних матеріалах.

Аналіз ефективності інвестиційного проекту включає:

1) перевірку його реалізації (фінансової, технічної, технологічної, оборонної, екологічної і т.п.);

2) оцінку ефективності інвестиційного проекту.

У широкому змісті ефективність проекту – це категорія, що виражає відповідність результатів і витрат проекту цілям і інтересам його учасників, включаючи в необхідних випадках державу і населення.

У вузькому змісті ефективність як показник відбиває співвідношення результату (ефекту) і витрат інвестиційного проекту.

Ефективність проекту може бути: економічна; соціальна, екологічна, оборонна ін. Звідси, розрізняють наступні види аналізу інвестиційних проектів:

а) технічний аналіз – дає можливість виявити техніко-економічні альтернативи; варіанти місцезнаходження об'єкта; масштаб і обсяги проекту; термін реалізації проекту; приступність і достатність джерел сировини, робочої сили, інших ресурсів; місткість ринку для продукції; витрати на проект з урахуванням непередбачених обставин, терміни виконання проекту. Такий аналіз здійснюється на стадіях підготовчого ТЕО (техніко-економічного обґрунтування), ТЕО створення технічного і робочого проектів. У процесі такого аналізу уточнюють кошторис і бюджет проекту, а також фізичні і цінові непередбачені фактори, що приводять до додаткових витрат;

б) комерційний аналіз – оцінка проекту з погляду кінцевого споживання запропонованої проектом продукції (послуг). Завдяки йому визначаються ринки збуту, ціна продукції, місткість ринку;

в) фінансовий аналіз – припускає дослідження витрат і результатів у грошовому вираженні відповідно до інтересів конкретних організацій, визначаються найбільш оптимальна схема фінансування проекту;

г) екологічний аналіз – виявляє які збитки може заподіяти реалізація проекту навколишньому середовищу; оцінка відповідності витрат і екологічних результатів проекту інтересам держави і суспільства;

д) організаційний аналіз – дозволяє оцінити організаційні, правові, політичні й адміністративні умови, у яких реалізується проект, дозволяє сформулювати конкретні пропозиції щодо менеджменту проекту, організації, розподілу функцій;

е) соціальний аналіз – відбиває відповідність витрат і соціальних результатів проекту цілям і соціальним інтересам учасників (включаючи державу і суспільство).

Рекомендується оцінювати наступні види ефективності:

1) ефективність інвестиційного проекту в цілому:

- суспільна (соціально-економічна) - показники суспільної ефективності проекту враховують вартісний вимір наслідку здійснення інвестиційного проекту для розглянутої суспільної системи, включаючи витрати і результати в суміжних областях, у припущенні, що всі результати інвестиційного проекту використовуються цією суспільною системою і за рахунок її ресурсів виробляються усі витрати, необхідні для реалізації проекту.

- комерційна - показники комерційної ефективності проекту в цілому враховують фінансові наслідки його здійснення для реалізуючої його комерційної структури і визначаються в припущенні, що всі необхідні для реалізації проекту витрати виробляються за рахунок її засобів (тобто без обліку схеми фінансування).

2) ефективність участі в інвестиційному проекті (ефективність інвестицій для учасників проекту; ефективність власного капіталу).

Ефективність участі в проекті може визначатися стосовно різних типів учасників. Відповідно можуть оцінюватися:

- ефективність участі підприємств у реалізації проекту;

- ефективність проекту для акціонерів;

- ефективність інвестицій для структур більш високого рівня (народного господарства, регіонів, галузей);

- бюджетна ефективність проекту з погляду бюджетів держави різних рівнів.

Аналіз інвестиційного проекту проводиться на різних стадіях його реалізації:

- при розробці інвестиційної пропозиції і декларації про наміри (експрес-оцінка інвестиційної пропозиції);

- при розробці обґрунтування інвестицій;

- при розробці ТЕО;

- у ході здійснення проекту (економічний моніторинг);

- при завершенні проекту (апріорна оцінка, оцінка фактичної ефективності).

При цьому, кожній фазі відповідають різні цілі проведення аналізу ІП, а також різний обсяг доступної або необхідної інформації. На етапі розробки інвестиційної пропозиції ефективність проекту може оцінюватися без схеми фінансування або загалом: витрати і результати групуються по укрупнених групах, фактори ризику і невизначеності враховуються найбільш простими методами. При обґрунтуванні інвестицій і розробки документації із ТЕО оцінюються всі показники з урахуванням обраної схеми фінансування).

Незважаючи на існуючі розходження між типами проектів і різноманіття умов їхньої реалізації, аналіз інвестиційних проектів повинний здійснюватися на основі єдиних принципів, які можна згрупувати в наступні групи:

1) методологічні – забезпечують раціональне поводження економічних суб'єктів незалежно від характеру і цілей проекту;

2) методичні – забезпечують економічну обґрунтованість оцінок ефективності проектів і рішень, прийнятих на їхній основі;

3) операційні – їх дотримання забезпечить і спростить процедуру оцінки і забезпечить необхідну точність оцінок.

Методологічні:

- вимірність – ефективність проекту характеризується показниками, вираженими в кількісній шкалі, тобто всі основні характеристики проекту повинні бути виражені кількісно;

- порівнянність;

- вигідність – проект вважається ефективним, якщо реалізація проекту вигідна його учасникам; оцінка повинна здійснюватися шляхом зіставлення результатів і витрат учасників;

- погодженість інтересів учасників – реалізація проекту буде можлива тільки тоді, коли він виявиться вигідним для всіх учасників;

- платність ресурсів – враховується обмеженість усіх ресурсів з одночасною вартістю (вигодою) їхнього альтернативного споживання;

- незаперечність і максимум ефекту – порівняння повинне здійснюватися за єдиним критерієм. Проект вважається неефективним при заперечності інтегрального показника (тобто він може бути і не збитковим, але неефективним);

- комплексність – облік структури і характеристик проектованого об'єкта; облік найбільш істотних наслідків проекту (у т.ч. суспільні блага); розгляд усього життєвого циклу проекту.

Методичні принципи:

- порівняння «ситуації з проектом» і «без проекту» – оцінка ефективності проекту виробляється шляхом зіставлення наслідків його реалізації з наслідками відмовлення від нього (зростаючий метод);

- унікальність – максимально враховується специфіка проекту і його відмінності від інших;

- субоптимізація – оцінка повинна виробляється при оптимальних значеннях його параметрів (оптимальність забезпечує вигідність участі для всіх учасників);

- некерованість минулого – при оцінці не повинні враховуватися минулі доходи і витрати, навіть якщо вони були зв'язані з підготовкою проекту – тому що прийняті рішення не можуть уплинути на минуле;

- динамічність - облік різних аспектів впливу фактора часу, а саме в ході реалізації проекту можуть мінятися структура і характеристики об'єктів, техніко-економічні показники підприємства, характеристики економічного оточення);

- вартість коштів у часі (перевага більш ранніх результатів і більш пізніх витрат) – різночасні витрати і результати повинні бути певним чином порівнянні;

- неповнота інформації – оцінка проекту завжди виробляється в умовах невизначеності, тобто неповноти або неточності інформації;

- структура капіталу;

- мультивалютність.

Операційні принципи:

- взаємозв'язок параметрів проекту;

- моделювання;

- облік організаційно-економічного механізму;

- інформаційна і методична погодженість;

- спрощення з інформаційної й обчислювальної точки зору.